Постанова № 70674529, 28.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Затолочного В.С.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.08.2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що постановою в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Ургетія Сергія Володимировича про порушення митних правил № 0924/30500/17 від 09 липня 2017 року її притягнуто до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 гривень. Позивач вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 470 МК України. Позивач зазначає, що транспортний засіб на територію України ніколи не ввозив, прав на керування транспортним засобом ніколи не отримував. 28 листопада 2015 року перетинала кордон через митний пост "Ужгород" в якості пасажира, коли поверталась із Словаччини. Водій який її підвозив сам передав прикордоннику її закордонний паспорт. Водія не знала, його раніше ніколи не бачила. При винесенні оскаржуваної постанови відповідач не з"ясував та не довів її вину у вчиненні правопорушення. У постанові вказано, що винуватість позивача доведена на підставі опитування інспектора митниці, який 1,5 роки тому проводив митне оформлення транспортного засобу, і що позивачем було подано технічний паспорт на транспортний засіб, доручення на право користування автомобілем та паспорт громадянина України. В той же час ці твердження є голослівними. Взагалі не вказано інспектора митниці з яким проведено опитування, відсутні копії документів, які ніби позивач подав на митниці при перетині кордону. Просили позов задоволити.

Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.08.2017 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Угретій Сергія Володимировича про порушення митних правил № 0924/30500/17 від 03 липня 2017 року про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України громадянки ОСОБА_1.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Закарпатська митниця Державної фіскальної служби України. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив виключно з того, що позивачем безпосередньо транспортний засіб не був ввезений на територію України, у зв'язку з чим на останнього не могло бути покладено обов'язок щодо вивезення його у визначений митним органом строк за межі України.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, покликаючись на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено та підтверджується матеріалами справи, а саме постановою № 0924/30500/17 в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Ургетія С.В. від 09 липня 2017 року ОСОБА_1 28.11.2015 року о 19 год. 38 хв. через митний пост "Ужгород" Закарпатської митниці ДФС в митному режимі "транзит" на митну територію ввезено транспортний засіб марки "SKODA FABIA", реєстраційний номер Польської республіки - НОМЕР_1, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2.

Станом на 04.05.2017 року вказаний автомобіль не вивезено за межі митної території України.

Відповідно до п. 1 ст. 95 Митного кодексу України, строк транзиту транспортного засобу через митну територію України не повинен перевищувати 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб. Враховуючи інформаційні дані центральної бази Єдиної Автоматизованої Інформаційної Системи Держмитслужби, громадянка ОСОБА_1 мала вивезти даний автомобіль до 03.12.2015 року або до 08.12.2015 року у разі вивезення в зоні діяльності іншої митниці, тим самим вона перевищила граничний термін транзиту більше ніж на десять діб.

Частиною 1 ст. 491 МК України встановлено, що однією з підстав для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами органу доходів і зборів порушення митних правил.

Частиною 1 ст. 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до Правил від 17 листопад 2005 року № 1118 транспортний засіб для здійснення митного контролю та митного оформлення може бути пред'явлений митному органу як власником, так і уповноваженою особою, при цьому обов'язкової вимоги щодо наявності у такої особи навиків водіння законодавець не висуває.

У пункті 9 Розділу І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби від 17.1 1.2005 року № 1118 (далі - Правила від 17.11.2005 року № 1118), визначено, що не підлягає пропуску через митний кордон України транспортний засіб, зокрема на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження).

Відповідно до ст.366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Особливості митного контролю та митного оформлення ТЗ, зареєстрованих у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що ввозяться на митну територію України з метою транзиту регламентовано Розділом IV цих же Правил, якими передбачено, що у разі ввезення громадянином-нерезидентом з метою транзиту на митну територію України ТЗ, зареєстрованого у відповідному реєстраційному органі іноземної держави, або ввезення з цією самою метою громадянином-резидентом транспортного засобу, зареєстрованого постійно в цьому органі та який йому належить, що підтверджується відповідним документом про право власності на такий транспортний засіб та реєстраційним документом, декларування такого ТЗ здійснюється в усній формі.

Відтак, вказане наводить на висновок, що за відсутності необхідних документів, зокрема, виданого на ім'я позивача доручення на право керування (розпорядження) ввезеного транспортного засобу, цей автомобіль на митну територію України в режимі «транзит» пропущено не було б.

Частиною 1 ст. 460 МК України визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за вказане порушення митних правил. Такими умовами відповідно є: аварія, дія обставин непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем ані на Закарпатську митницю ДФС до винесення постанови про ПМП, ані разом з адміністративним позовом не надано жодних документів, які б вказували на поважність порушення строків транзитного переміщення транспортного засобу.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що постанова, винесена в.о. заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Угретій Сергія Володимировича про порушення митних правил № 0924/30500/17 від 03 липня 2017 року про притягнення до відповідальності за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України - відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та не підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України являються підставними і обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України - задоволити.

Постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 18.08.2017 року у справі №299/2147/17 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови по справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 29.11.2017 року