Постанова № 70674479, 30.11.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (далі-відповідач, Управління), в якому просила:

- визнання протиправною відмову відповідача в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2,000 га, що розташована на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району для ведення особистого селянського господарства, оформлену листом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 26.05.2017 року № А-5574/0-1577/6-17;

- зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2,000 га, що розташована на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району для ведення особистого селянського господарства, посилаючись на те, що вказані дії вчинені Управлінням всупереч нормам чинного земельного законодавства України.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року - позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.03.2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, розташованої на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району Херсонської області для ведення особистого селянського господарства.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду від 13 липня 2017 року -скасувати в частині відмови в задоволенні позову, та прийняти в цій частині нову постанову про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2,000 га, що розташована на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району для ведення особистого селянського господарства.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що визначені в статті 118 Земельного кодексу України підстави для відмови у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки були відсутні.

Однак з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що з метою одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, 22.03.2017 року позивач подала до Управління відповідну заяву, до якої додано передбачені ЗК України документи.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, № А-5574/0-1577/6-17 від 26.05.2017 року, ОСОБА_3 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, з посиланням на частину 7 статті 118 Земельного кодексу України, а саме: землевпорядною документацією не передбачено розміщення на даній території земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Виконавчого комітету селищної ради від 28.01.2000 № 19 земельну ділянку площею 266, 2 га сільськогосподарських угідь перенесено із земель резервного фонду КПС « Росія» до складу земель колективної власності КСП « Росія» Новотроїцького району Херсонської області з подальшою видачею земельних паїв.

Рішенням новотроїцької селищної ради від 05.06.2000 № 127 погоджено схему поділу земель колективної власності ТОВ « Росія» колишнього КСП « Росія» на земельні частки

( паї).

Таким чином, земельна ділянка, яку бажає отримати позивач у власність входить до єдиного масиву загальною площею 266,2 га та належить до земель сільськогосподарського призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( відповідно до обліково - статистичних даних), які були надані у користування КСП « Росія».

На підтвердження правомірності відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач надав довідку від 07.09.2017 року відділу Держгеокадастру у Новотроїцькому районі з державної статистичної звітності за формою 6-зем, в якій зазначено, що "…Згідно Проекту роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства "Росія" Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району та технічної документації по складанню Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) ТОВ "Росія" колишнього КСП "Росія" Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району відноситься до земель громадян для ведення фермерського господарства (контур 4 (100га))".

Тому, посилання суду на те, що земельна ділянка площею 266,2 га сільськогосподарського призначення, розташована за межами Новотроїцької селищної ради, належить до земель державної власності, не відповідає дійсним обставинам справи.

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.4 ст.122 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів віднесено передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Порядок ведення особистого селянського господарства регулюється Законом України "Про особисте селянське господарство" № 742 від 15.05.2003 р. (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону під особистим селянським господарством визнається господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Особливості надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства визначені Законом України від 19 червня 2003 року №973-ІV «Про фермерське господарство», який є спеціальним нормативно-правових актом при регулюванні питань передачі земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства та, відповідно, має пріоритетне застосування до спірних правовідносин у порівнянні із положеннями ст.118 Земельного кодексу України. Відповідно до преамбули цього Закону він, крім іншого, спрямований на забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство», Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону".

З огляду на наведене, колегія суддів вважає недоречним посилання суду першої інстанції на те, що вищезазначені обставини не мають суттєвого значення для вирішення спору по суті, оскільки існує лише таке основне цільове призначення як "землі сільськогосподарського призначення".

Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів правомірність прийнятого ним рішення про відмову в задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтованою площею 2,000 га, що розташована на території Новотроїцької селищної ради Новотроїцького району для ведення особистого селянського господарства, оформлену листом ГУ Держгеокадастру у Херсонській області від 26.05.2017 року № А-5574/0-1577/6-17.

Суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову, з урахуванням встановлених судом обставин, в заявленому позові необхідно відмовити з підстав його необґрунтованості.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді :