Ухвала суду № 70674426, 27.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Глушка І.В., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача Маланюка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОТ» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОТ» до Івано-Франківської митниці Державної фіскальної служби України про зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «ЗОТ» 07.07.2017 року звернулося до суду з позовом до Івано-Франківської митниці ДФС у якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у невиконанні митного оформлення товару, що задекларований митною декларацією ІМ40АА № 206050000/2013/204185 від 19.06.2013 року у встановлені строки наступного заявленого товару: 1). Одяг та додаткові речі та їх частини бувші у вжитку з текстильних матеріалів - 2,3 категорії, вагою 17420 кг., що має помітні ознаки використання (носіння), без ярликів, без упакувань, зім'ятий та неакуратно складений. Походження Велика Британія., 2). Взуття бувше у вжитку - 2 категорія - 960 кг. Має помітні ознаки використання (носіння), без ярликів, без упаковань, неакуратно складене. Походження Велика Британія. 3). Вироби бувші у вжитку інші з текстильних матеріалів (постільна білизна, ковдри, вироби для меблювання) - 3 категорії - 820 кг., має помітні ознаки використання (носіння), без ярликів, без упаковань, зім'ятий та неакуратно складений. Походження Велика Британія, зобов'язати відповідача розглянути надану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОТ» митну декларацію ІМ40АА № 206050000/2013/204185 від 19.06.2013 року та завершити з врахуванням оплачених ТОВ «ЗОТ» авансових платежів, митне оформлення декларації ІМ40АА № 206050000/2013/204185 від 19.06.2013 року по наступному заявленому товару: 1). Одяг та додаткові речі та їх частини бувші у вжитку з текстильних матеріалів - 2,3 категорії, вагою 17420 кг., що має помітні ознаки використання (носіння), без ярликів, без упакувань, зім'ятий та неакуратно складений. Походження Велика Британія., 2). Взуття бувше у вжитку - 2 категорія - 960 кг. Має помітні ознаки використання (носіння), без ярликів, без упаковань, неакуратно складене. Походження Велика Британія. 3). Вироби бувші у вжитку інші з текстильних матеріалів (постільна білизна, ковдри, вироби для меблювання) - 3 категорії - 820 кг., має помітні ознаки використання (носіння), без ярликів, без упаковань, зім'ятий та неакуратно складений. Походження Велика Британія.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗОТ» подало апеляційну скаргу. В якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 28.01.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОТ», на підставі Контракту купівлі-продажу за №01/11 від 21.11.2011, укладеного між фірмою «OLISEN CORP» Панама та позивачем, та інвойсу від 24.01.2013, ввезено на митну територію України товар: одяг та додаткові речі та їх частини бувші у вжитку з текстильних матеріалів - 2, 3 категорії, вагою 17420 кг, походження - Велика Британія; взуття бувше у вжитку - 2 категорії, вагою 960 кг, походження - Велика Британія; вироби бувші у вжитку інші з текстильних матеріалів (постільна білизна, ковдри, вироби для меблювання) - 3 категорії, вагою 820 кг, походження Велика Британія.

28.01.2013 Івано-Франківською митницею оформлено попередню митну декларацію за №206050000/2013/200469 на вказаний товар, що повинен надійти на адресу позивача.

08.02.2013 зазначений вище товар розміщено на склад тимчасового зберігання ТзОВ «ТЕП», а 06.06.2013 товар передано керівником позивача для зберігання Івано-Франківській митниці.

19.06.2013 уповноваженою особою позивач до митного оформлення подано відповідачу митну декларацію за №206050000/2013/204158 з долученням до неї супровідних документів для здійснення митного оформлення товару.

19.06.2013 постановою старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області майором податкової міліції визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження за №32013090000000038 товар «одяг бувший у вжитку з текстильних матеріалів» вагою 19200 кг, поданого ТзОВ «ЗОТ» для митного оформлення до Івано-Франківської митниці відповідно до митної декларації за №206050000/2013/204158.

У відповідності до відомостей другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області досудове розслідування у кримінальному провадженні за №32013090000000038 за фактом вчинення службовими особами позивача кримінального провадження, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, зупинене на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 5 статті 238 МК України крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах органів доходів і зборів можуть зберігатися: товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до глави 29 цього Кодексу; товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред'явлення органу доходів і зборів, а також в інших випадках на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб; товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення; товари, які перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 цього Кодексу; товари, які перебувають у митному режимі митного складу відповідно до статті 121 цього Кодексу; товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511 цього Кодексу; товари, доставлені перевізником до органу доходів і зборів призначення відповідно до пункту 4 частини першої статті 191 цього Кодексу; товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 255 МК України митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу. Відповідно частини 2 даної статті строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247 цього Кодексу; підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини п'ятої цієї статті; зупинення митного оформлення відповідно до Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції"; подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 255 МК України встановлено, що у разі якщо товар декларується з використанням попередньої або періодичної митних декларацій, митне оформлення за цими деклараціями завершується у строк, що не перевищує чотирьох робочих годин з моменту їх подання.

Суд зазначає, що вказаними нормами не передбачено винесення будь-якого рішення про зупинення митного оформлення у зв'язку з виявленням порушення митних правил.

Відповідно статті 259 МК України попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України (частина 1).

Попередня митна декларація подається декларантом або уповноваженою ним особою органу доходів і зборів, в зоні діяльності якого товари, транспортні засоби комерційного призначення будуть пред'явлені для митного оформлення, з метою проведення аналізу ризиків та прискорення виконання митних формальностей (частина 2).

Згідно частини 5 статті 255 МК України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Відповідно статті 558 МК України органи доходів і зборів при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з правоохоронними органами в порядку, встановленому законодавством (частина 1). Правоохоронні органи повідомляють органи доходів і зборів про виявлені ними порушення митних правил або контрабанду (частина 3). Правоохоронні органи зобов'язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов'язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом (частина 4).

Згідно частини 5 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Судом встановлено, що відповідачем призупинено митне оформлення товарів «одяг бувший у вжитку» на підставі повідомлення, 19.06.2013, старшим слідчим з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №206050000/2013/204158 зареєстрованому за фактом ухилення службовими особами позивача від сплати податків в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України.

Згідно частин 1, 2 статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно частин 1, 2 статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Стаття 100 КПК України визначає зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію, згідно частини 2 якої речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання (частина 5).

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу (частина 7).

Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 19.11.2012 року №1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», затверджено Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Згідно пункту 4 Порядку речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження питання про речові докази вирішується у відповідній постанові слідчого, прокурора.

Згідно частини 1 статті 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Судом встановлено, що підставою для призупинення митного оформлення товару позивача є постанова старшого слідчого з ОВС відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області від 19.06.2013, якою визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження за №32013090000000038 товар «одяг бувший у вжитку з текстильних матеріалів» вагою 19200 кг, поданого ТзОВ «ЗОТ» для митного оформлення до Івано-Франківської митниці відповідно до митної декларації за №206050000/2013/204158, а досудове розслідування у кримінальному провадженні за №32013090000000038 за фактом вчинення службовими особами позивача кримінального провадження, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, зупинене на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки товар позивача «одяг бувший у вжитку з текстильних матеріалів» є речовими доказами у кримінальному провадженні за №32013090000000038, досудове розслідування у якому зупинено, то у відповідності до норм Кримінального процесуального кодексу України, такі докази повинні зберігатись до набрання рішенням законної сили, прийнятого за наслідками вказаного кримінального провадження.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Заявленими позовними вимогами є визнання протиправною бездіяльність відповідача у невиконанні митного оформлення товару, що задекларований митною декларацією ІМ 40 АА №206050000/2013/204185 від 19.06.2013 та зобов'язання відповідача розглянути вказану декларацію та звершити митне оформлення зазначеної декларації. Суд вважає, що зупинення митного оформлення з вищенаведених підстав було вчинене відповідачем правомірно, оскільки норми Митного кодексу України передбачають таке у випадку виявлення порушення митних правил, обставини справи вказують про виявлення кримінального злочину, а будь яких інших даних про скасування рішень про визнання речових доказів апелянтом не подано та не спростовано доводів відповідача.

Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, а тому судом першої інстанції в задоволенні позову відмовлено правомірно, оскільки у відповідача відсутні підстави для митного оформленні товару згідно митної декларації ІМ 40 АА №206050000/2013/204185 від 19.06.2013 до набрання рішенням законної сили, прийнятого за наслідками кримінального провадження за №32013090000000038.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОТ» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.09.2017 року у справі № 809/1118/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді І.В. Глушко

Т.І. Шинкар

Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2017 року