Постанова № 70673895, 28.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.2017 року Справа № 904/4665/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Широбокової Л.П., Орєшкіної Е.В.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іщенко Ю.С.- представник, довіреність № 1.1-20-104 від 13.12.2016 р.,

від відповідача: Терещенко О.Ю.- представник, довіреність №77/01-08-01/02-17 від 06.01.2017р.,

розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. у справі №904/4665/17

за позовом публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", м.Дніпро

до Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради, м.Дніпро

про стягнення 101965грн.74 коп.

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. у справі №904/4665/17 (суддя Воронько В.Д.) позов публічного акціонерного товариства "Авіаційна компанія "Дніпроавіа", з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 15.05.2017р., задоволено, з Управління праці та соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради на користь позивача стягнуто 101965грн.74коп. компенсації за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян - мешканців Соборного району міста Дніпра у вересні-грудні 2016 року;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що факт надання позивачем послуг із перевезення у вересні-грудні 2016 року повітряним транспортом громадян пільгової категорії підтверджений матеріалами справи, з того, що відповідач є зобов"язаним перед позивачем у відносинах із відшкодування витрат за перевезення пільгових категорій громадян- жителів Соборного району м.Дніпра протягом 2016 року, з того, що на момент розгляду справи доказів здійснення відповідачем відшкодування (компенсації) позивачу заявлених витрат суду не надано, а також з того, що позивач не є особою, яка несе ризик за відсутність фінансових ресурсів державного або місцевого бюджетів під час надання громадянам передбачених законодавством пільг;

- не погодившись з прийнятим рішенням, Управління соціального захисту населення Соборної районної у місті Дніпрі ради подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права, неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, а також на ненадання судом належної оцінки усім доказам просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі;

- у поданій скарзі йдеться про те, що судом не з"ясовано якими саме нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України врегульовано порядок відшкодування збитків від безоплатних перевезень та помилково застосовано Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. та не враховано те, що Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затвердженими наказом Міністерства Фінансів України №735 від 30.11.2012р. не передбачено виплату компенсацій за перевезення пільгових категорій населення, про те, що у зв"язку з відсутністю у 2016 році бюджетних асигнувань, бюджетних призначень та кошторисів на зазначені цілі управління не було головним розпорядником бюджетних коштів, про те, що протягом 2016 року позивач не звертався до відповідача з питання виплати компенсації за пільговий проїзд повітряним транспортом громадян мешканців Соборного району м.Дніпра за 2016 рік та не надавав звітів і розрахунків з такої виплати, про те, що управління як орган місцевого самоврядування не повинно відповідати за борги держави, які виникли з бездіяльності відповідних державних органів, на яких покладено обов"язок щодо складання видаткової частини державного бюджету, а також про те, що у 2016 році управлінням та компанією не було укладено жодних договорів, у зв"язку з чим не могло виникнути і зобов"язань;

- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що реалізація встановлених законодавством пільг громадянам, які мають на них право та компенсація перевізнику понесених у зв"язку з цим витрат не може ставитися в залежність від бюджетного фінансування та не може бути підставою для звільнення зобов"язаної особи від обов"язку сплати такої компенсації, на те, що оскільки компанія здійснила перевезення повітряним транспортом громадян пільгової категорії у 2016 році, до відносин сторін у даній справі повинно застосовуватися законодавство, що діяло на момент надання пільгових послуг, на те, що позивачем листами від 14.03.2017р. №1.1-21-38 та від 04.04.2017р. №3.14-428 направлялися відповідачеві вимоги про відшкодування витрат на реалізацію безоплатного проїзду громадян пільгової категорії, до яких були додані необхідні для такої компенсації документи, а також на те, що відсутність договору, у даному випадку, не може слугувати підставою для звільнення від виконання господарського зобов"язання, оскільки законодавством України передбачено реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян і відповідні норми є нормами прямої дії.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ"Авіаційна компанія "Дніпроавіа" у вересні-грудні 2016 року здійснило перевезення повітряним транспортом за маршрутом Дніпро-Київ, Дніпро-Київ, Київ-Дніпро, Дніпро-Львів, Львів-Дніпро громадян пільгової категорії - мешканців Соборного району м.Дніпра загальною вартістю 101965грн.74коп..

З метою відшкодування витрат з перельоту зазначених громадян позивачем 14.03.2017р. та 04.04.2017р. направлено на адресу відповідача листи №1.1-21-38 і №3.14-428 з вимогою про відшкодування витрат компанії на реалізацію безоплатного проїзду громадян пільгової категорії.

До листів було долучені розрахунок вартості перевезень, здійснених у вересні-грудні 2016 року, копії листів-талонів, паспортів осіб, які мають право на пільги та посвідчень, що підтверджують їх статус.

На момент звернення з позовом відповіді Управління соціального захисту населення Соборної районної у м.Дніпрі ради на вказані листи на адресу компанії не надходили.

Відповідно до п.п"б" п.4 ч.1 ст.89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на державні програми соціального захисту: пільги окремим категоріям громадян, що надаються: ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (серед іншого).

Згідно з ст.102 названого Кодексу видатки місцевих бюджетів, передбачені у п.п."б" п. 4 ч.1 ст.89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визначено правовий статус ветеранів війни та належні їм пільги, переваги і соціальні гарантії.

Ст.4 Закону встановлено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.12 Закону учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги: безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.

Згідно з п.21 ч.1 ст.13 Закону інвалідам I і II груп надається право безплатного проїзду один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а особам, які супроводжують інвалідів I групи (не більше одного супроводжуючого), - 50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту. Інвалідам III групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.

Ч.1 ст.17 Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про транспорт" підприємства транспорту зобов'язані забезпечувати, зокрема, права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Згідно з ч.2 ст.7 Закону відшкодування збитків транспортним підприємствам від безплатних перевезень пільгових категорій громадян регулюється нормативними актами Кабінету Міністрів України.

Ці положення Закону України "Про транспорт" кореспондуються з наведеними вище нормами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якими гарантовано право пільгового проїзду повітряним транспортом певним категоріям громадян.

Відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002р. фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

П.3 Порядку передбачено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п.5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, у тому числі, за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

П.10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003р. встановлено, що підприємства та організації, які надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Підприємства та організації, що надають послуги з проїзду в міському та приміському транспорті, у разі неможливості подати розрахунки за формою "2-пільга" надсилають уповноваженому органу розрахунки за формою, що встановлюється договором на перевезення пільгових категорій громадян.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 02.01.1995р. "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302" унормовано, що безплатний проїзд надається один раз у рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом у поїздах і вагонах (каютах, салонах) усіх категорій (класів). Пільгові квитки придбаваються в обмін на талони за пред'явленням листа талонів і посвідчення про право на пільги.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм, а також того, що позивач як перевізник, здійснив протягом 2016 року авіаперевезення пільгової категорії громадян на загальну суму 101965грн.74коп., що підтверджено належними та допустимими доказами які містяться в матеріалах справи, останній набув передбачене Законом України "Про транспорт" право на отримання компенсаційних виплат за такий пільговий проїзд за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Тому, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.

Доводи скаржника про те, що у зв"язку з відсутністю у 2016 році бюджетних асигнувань, бюджетних призначень та кошторисів на цілі відшкодування пільг управління не було головним розпорядником бюджетних коштів визнані колегією суддів безпідставними, оскільки відповідно до ч.2 ст.617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

При цьому. згідно з п.6 Порядку надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1994р. N94 витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі - організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", покриваються місцевими фінан совими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків. Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаці ями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нор мами у погоджені з фінансовими органами терміни. Відшкодування організаціям витрат, пов'яза них з наданням пільг, фінансові органи провадять за рахунок коштів місцевих бюджетів на підста ві перевірених ними розрахунків, поданих організаціями.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності укладеного між позивачем та відповідачем договору, як підстави для відмови в позові, колегією суддів не прийняті до уваги з огляду на те, що чинне законодавство України не передбачає обов'язкового укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги пільговим категоріям громадян, оскільки як було зазначено вище, господарські зобов'язання сторін у даному спорі виникають безпосередньо з Бюджетного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів, що закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, тобто, безумовний обов'язок перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовує юридичної оцінки обставин матеріалів

справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства.

Керуючись ст. ст.101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2017р. у справі №904/4665/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В.Орєшкіна

Суддя Л.П.Широбокова

Повна постанова складена 04.12.2017р.