Постанова № 70673720, 27.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017 року Справа № 904/8351/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Березкіна О.В., Іванов О.Г.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: Бондар І.В., довіреність №б/н від 14.03.2017 р., представник;

від позивача: Лихопьок Д.П., довіреність №б/н від 11.12.2015 р., адвокат;

від позивача: Слісарчук С.С., довіреність №б/н від 14.03.2017 р., представник;

від відповідача-2: Чижов К.Л., начальник юридичного відділу, довіреність №03/108 від 19.06.2017 р.; Фурт І.М., провідний бухгалтер, довіреність №03/95 від 30.05.2017 р. (були пристуні в судовому засіданні01.11.2017р.)

представник відповідача-1 в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017р. у справі №904/8351/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСОПТОРГ"

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЗИТИВ 21"

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія"

про стягнення 1 274 200,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017 року (головуючий суддя: Юзіков С.Г., судді: Новікова Р.Г., Панна С.П.) позов задоволено. Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЗИТИВ 21", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСОПТОРГ" 3000,00 грн. - основного боргу, 22,50 грн. судового збору. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія"на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІСОПТОРГ" 1269200,01 грн. - основного боргу, 19060,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ ТД "Черкаська продовольча компанія" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається те, що згідно висновку експерта відтиски печатки позивача на двох видаткових накладних за двома поставками товару, в тому числі і за першою поставкою, виконані одним і тим же кліше круглої форми ТОВ «Сервісоптторг», шо є прямим підтвердженням виконання зобов'язань за договором з боку відповідача-2.

Також скаржник вказує, що податкові накладні підтверджують поставку позивачу товару на суму 1274217,00грн.

Крім того, скаржник зазначив, що на даний час проводяться слідчі дії у кримінальному провадженні №12016040030000616 за фактом шахрайства по господарській операції, що є предметом розгляду у даній справі.

Скаржник зауважив, що з урахуванням наявних у справі доказів та висновків експерта поставка повинна вважатись виконаною відповідно до умов договору.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином. Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача-1, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 27.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 14.09.15р. Позивачем з Відповідачем -2 укладено Договір купівлі - продажу №1074/14.09.15 (далі Договір), за п.1.1. якого Продавець (Відповідач - 2) зобов'язався передати у власність Покупця (Позивача) м'ясну сировину (далі Товар) партіями згідно накладних у відповідності до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язався проводити оплату за Товар та приймати його на умовах даного Договору.

Ціна Товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною Договору (п.4.1. Договору).

Ціна на товар може бути змінена Продавцем за попереднім письмовим повідомленням Покупця про такі зміни за 3 банківських дні до моменту введення в дію таких змін (п.4.2. Договору).

Розрахунки за даним договором здійснюються в національній валюті України шляхом 100 % оплат на розрахунковий рахунок продавця по факту отримання товару покупцем (п.4.3. Договору).

Поставка товару здійснюється у відповідності із замовленням покупця. Товар доставляється транспортом продавця та за його рахунок (п.5.1. Договору).

Перехід права власності на товар і всіх відповідних ризиків, які можуть вплинути на Товар, відбувається в момент підписання покупцем або його уповноваженим представником відповідних накладних на відпуск товару постачальником, що підтверджує кількість та вартість товару (п.5.4. Договору).

За погодженням сторін, на підставі рахунку №2 від 14.09.15р. позивач вніс попередню оплату у розмірі 163 992,00 грн. Товар на суму попередньої оплати позивач отримав за видатковою накладною №ВН/59864 від 16.09.15р.

На підставі виставленого відповідачем -2 рахунку №179 від 11.11.15р. позивач вніс попередню оплату за товар у розмірі 1 274 200,01 грн., що підтверджується платіжним дорученням №724 від 11.11.15р.

Як було вказано позивачем в позовній заяві, за погодженим сторонами замовленням, відповідач -2 мав поставити товар після внесення позивачем попередньої оплати, але відповідач -2 в обумовлений строк товар не поставив.

Позивач 16.08.16р. направив Відповідачеві -2 претензію з пропозицією повернути суму попередньої оплати у повному обсязі впродовж 3 банківських днів з моменту отримання претензії, яка, за даними о сайту "Укрпошта", надійшла до відділення поштового зв'язку, однак не вручена Відповідачу -2.

01.09.17р. позивач повторно направив відповідачеві -2 претензію, яка 05.09.16р. вручена Відповідачеві -2 .

07.09.16р. на факс позивача від відповідача -2 надійшов акт звірки взаєморозрахунків, у якому відображено борг позивача перед відповідачем -2 у розмірі 13,99 грн.

На підтвердження поставки товару відповідач надав видаткову накладну №ВН/78727 від 06.01.16р. на суму 1 274 214 грн. з підписом невстановленої особи, скріпленим печаткою позивача.

14.09.15р. позивачем та відповідачем -1 укладено договір поруки, за п.1. якого предметом договору є надання поруки поручителем (відповідачем -1) перед кредитором (позивачем) за часткове виконання боржником (відповідачем - 2) грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №1074/14.09.15 від 14.09.15р. (далі договір), укладеного кредитором та боржником, зокрема за сплату неустойки (пені, штрафу), збитків, та повернення передоплати за сплачений товар.

Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою у розмірі 3000,00 грн. (п.4 договору поруки).

У випадку невиконання (неналежного виконання) боржником умов договору, та виникнення відповідних грошових зобов'язань, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги (п.5. договору поруки).

Поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними реквізитами протягом 7 днів з моменту її отримання (п.6. Договору поруки).

Оскільки відповідачем -2 зобов'язання за договором порушено, позивач 16.08.16р. направив відповідачеві -1 вимогу про погашення ним визнаної заборгованості в розмірі, забезпеченому договором поруки від 14.09.15р.

У відповідь на вимогу, відповідач -1 повідомив, що не вважає за необхідне задовольнити отриману вимогу, оскільки заборгованість не підтверджена рішенням суду.

Відповідачами умови договору щодо оплати за поставлений товар виконано не було, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення солідарно з відповідачів 3000,00грн. основного боргу та стягнути з Відповідача-2 борг у розмірі 1269200,01 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі (ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачем-2 був виставлений рахунок №179 від 11.11.2015р., на підставі якого позивачем за платіжним дорученням №724 від 11.11.15р. було перераховано попередню оплату за товар у розмірі 1 274 200,01 грн.

Товар на перераховану позивачем суму поставлений відповідачем не був, у зв'язку з чим, з посиланням на ч.2 ст. 693 ЦК України, позивач звернувся з вимогою до Відповідача-2 про повернення суми передплати.

На підтвердження поставки товару відповідачем-2 було надано видаткову накладну №ВН/78727 від 06.01.16р. на суму 1274214,00 грн.

При досліджені зазначеної накладної господарський суд встановив, що підпис особи, яка одержала товар від імені позивача у спірній видатковій накладній не розшифровано, проставлений відбиток печатки, яким скріплено підпис, заперечується позивачем, у зв'язку з чим господарським судом за клопотання позивача було призначено судову технічну експертизу.

Відповідно до Висновку експерта № 5731/5732-16 від 14.04.17р.:

на перше питання: відтиски печатки ТОВ "Сервісопторг" у видаткових накладних №ВН/59864 від 16.09.15р. та №ВН/78727 від 06.01.16р. - нанесені не кліше печатки ТОВ "Сервісопторг", кліше, вільні та експериментальні зразки (що містяться в матеріалах справи), якого надані для порівняльного дослідження та експериментальні зразки якого отримані з представленого кліше печатки ТОВ "Сервісопторг";

на друге питання: у зв'язку з тим, що досліджувані відтиски печатки ТОВ "Сервісопторг" у видаткових накладних №ВН/59864 від 16.09.15р. та №ВН/78727 від 06.01.16р. нанесені не кліше печатки ТОВ "Сервісопторг", кліше, вільні та експериментальні зразки (що містяться в матеріалах справи), якого надані для порівняльного дослідження та експериментальні зразки якого отримані з представленого кліше печатки ТОВ "Сервісопторг", питання не вирішувалося;

на третє питання: відтиски печатки ТОВ "Сервісопторг" у видаткових накладних №ВН/59864 від 16.09.15р. та №ВН/78727 від 06.01.16р. - нанесені не кліше печатки ТОВ "Сервісопторг", кліше, вільні та експериментальні зразки (що містяться в матеріалах справи), якого надані для порівняльного дослідження та експериментальні зразки якого отримані з представленого кліше печатки ТОВ "Сервісопторг".

У судовому засіданні суду першої інстанції експерт Лилова Ю.Ю. пояснила, що відповідь на третє питання відображено у описовій частині експертного дослідження на аркуші 9, де зазначено: "Виявлені тотожні ознаки є суттєвими, стійкими та індивідуальними, що дає підставу зробити категоричний висновок про те, що два досліджувані відтиски печатки ТОВ Сервісоптторг" виконані одним і тим же кліше круглої форми (з різною наповненістю кліше фарбувальною речовиною та натиском)".

Водночас, як правильно встановлено господарським судом та з цим висновком погоджується апеляційний суд, факт того, що на видатковій накладній №ВН/78727 від 06.01.16р. на суму 1274214,00 грн., на яку посилається відповідач-2, як на доказ одержання товару, відбиток печатки, яким скріплено підпис особи, нанесено не кліше печатки позивача. Тотожнє кліше на видатковій накладній №ВН/59864 від 16.09.15р., не може свідчити, що саме цю печатку проставив позивач на обох накладних, а не інша особа.

Дослідивши матеріали справи та умови договору, апеляційний суд дійшов висновку, що згідно п.5.1 договору товар доставляється транспортом продавця, відповідача-2, та за його рахунок.

Відповідачем -2 ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи не надано суду доручення на особу, яка прийняла товар у нього, відповідача-2, для доставки позивачу.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні підтвердив, що товар для доставки позивачу було видано особі, яка не є працівником відповідача-2, за відсутності доручення від позивача на отримання товару.

Відповідач -2 посилається на те, що поставив спірний товар транспортом позивача, але ніяких доказів цього не надав.

Враховуючи встановлені судом обставини та зважаючи на приписи наведених вище норм права, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість позову, а тому вважає правомірним задоволення позову у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що податкові накладні підтверджують поставку позивачу товару на суму 1274217,00грн., не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, перерахування коштів та направлення податкової накладної не може слугувати доказом отримання товару.

Також необґрунтовані посилання скаржника на неврахування господарським судом того, що на даний час проводяться слідчі дії у кримінальному провадженні №12016040030000616 за фактом шахрайства по господарській операції, що є предметом розгляду у даній справі, виходячи з наступного.

Обставини, які будуть встановлені у згаданому кримінальному проваджені, будуть доказами, які стануть відомі сторонам справи лише при винесенні судом вироку і за своєю правовою природою можуть бути підставою для перегляду рішення по даній господарській справі за нововиявленими обставинами, а не є підставою для відмови в задоволені позову.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Черкаська продовольча компанія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2017р. у справі №904/8351/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий Л.О. Чимбар

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов

Постанова виготовлена в повному обсязі 04.12.2017року.