Рішення № 70673414, 30.11.2017, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.11.2017 Справа № 920/1015/17Господарський суд Сумської області, у складі судді Спиридонової Н.О., при секретарі судового засідання Гребенюк С.В., розглянувши матеріали справи № 920/1015/17:

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Чумак», м. Каховка, Херсонська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудопт», м. Суми

про стягнення 377148 грн. 14 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гармаш С.В. (довіреність № б/н від 16.05.2017),

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 377148 грн. 14 коп. збитків, понесених в результаті втраченого перевізником вантажу відповідно договору про надання послуг з організації вантажних автоперевезень в межах України і транспортно-експедиційне обслуговування № 17/11 від 17.11.2015 та судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.11.2017 розгляд справи відкладено в судове засідання на 30.11.2017 у зв'язку із нез'явленням в судове засідання відповідача, неподанням витребуваних судом документів.

Позивач в судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 23.11.2017, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Крім того, відповідачем вимоги ухвал господарського суду Сумської області від 26.10.2017 та від 14.11.2017 щодо подання відзиву на позовну заяву - не виконано.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

17 листопада 2015 року між Приватним акціонерним товариством «Чумак» (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудопт» (відповідач) було укладено договір № 17/11 про надання послуг з організації вантажних автоперевезень в межах України і транспортно-експедиційне обслуговування, строк дії якого був продовжений до 17.11.2017 додатковою угодою від 16.11.2016.

Згідно п. 1.1. договору відповідач (експедитор) зобов'язався від свого імені за дорученням і за рахунок позивача (замовника) за узгоджену сторонами винагороду здійснювати на користь позивача комплекс дій, пов'язаних з організацією автомобільних перевезень вантажів позивача по території України.

Відповідно до п. 1.3 договору відповідач повинен від свого імені самостійно укладати договори та здійснювати розрахунки з перевізниками та іншими третіми особами, залученими відповідачем для здійснення перевезення вантажів за узгодженою сторонами заявкою. Позивач в свою чергу зобов'язався покривати витрати відповідача, пов'язані з організацією перевезення вантажів і забезпеченням транспортного процесу, в порядку, встановленому договором.

Згідно п. 1.2. та п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору детальні умови кожного перевезення, а саме: маршрут перевезення, пункти призначення, строки доставки вантажу, вартість послуг та інші умови зазначаються позивачем у окремих заявках. При цьому заявка може оформлюватись з використанням факсимільного зв'язку або електронної пошти. Заявки узгоджені сторонами таким чином мають повну юридичну силу, породжують права і обов'язки для сторін, можуть бути використані в судових інстанціях в якості належних доказів і не можуть оспорювати ся відповідачем. Узгодження таким чином заявка є невід'ємною частиною договору.

Підпунктами 2.3.6., 2.3.8., 2.3.10. пункту 2.3. договору відповідач зобов'язався забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту передачі його в пункті призначення уповноваженій на отримання вантажу особі; не допускати до вантажу сторонніх осіб, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством, та після виконання заявки надати позивачу товарно-транспортну накладну і товарну накладну з позначкою вантажоодержувача на кожному з цих документів про отримання вантажу, які поряд з актом наданих послуг і рахунком-фактурою, є підставою для оплати позивачем наданих відповідачем послуг як визначено п. 3.3. договору.

Відповідно до узгодженої відповідачем заявки № 32114 від 24.03.2017 (а.с. 14) позивачем були замовлені транспортно-експедиторські послуги з перевезення продуктів харчування в картонних коробках, встановлених на дерев'яних піддонах, за маршрутом Херсонська область, м. Каховка, вул. Козацька, ПрАТ «Чумак» - м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 28а, ТОВ «Маневр». Датою завантаження вантажу в даній заявці визначено 24.03.2017, датою розвантаження - 27.03.2017. Крім того, у зазначеній заявці відповідачем зазначено реєстраційний номер транспортного засобу (марки MAN) - НОМЕР_2 та реєстраційний номер причепу (марки SHMITZ) - НОМЕР_1, а також прізвище, ім'я та по-батькові водія автомобіля, який буде приймати вантаж та виконувати перевезення вантажу - ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2017 залучений відповідачем перевізник в особі водія ОСОБА_2 отримав від позивача для перевезення в пункт розвантаження продукти харчування в асортименті загальною вартістю 404148,14 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № 80096749 від 24.03.2017 та видатковою накладною № 90082882 від 24.03.2017 на суму 11,52 грн.; товарно-транспортною накладною № 80096750 від 24.03.2017 та видатковою накладною № 90082883 від 24.03.2017 на суму 35689,30 грн.; товарно-транспортною накладною № 80096752 від 24.03.2017 та актом приймання продукції (на зберігання) № 80096752 від 24.03.2017 на суму 368447,32 грн. (а.с. 15-21).

Пунктом розвантаження у зазначених вище товарно-транспортних накладних визначений м. Івано-Франківськ, вул. Ботанічна, 28а, а вантажоодержувачем ТОВ «Маневр». Відповідно до узгодженої позивачем і відповідачем заявки вантаж повинен був доставлений у пункт розвантаження о 9 год. 00 хв. 27.03.2017, проте позивач отримав від вантажоодержувача повідомлення № 1 від 27.03.2017 про те, що замовлену продукцію ТОВ «Маневр» в зазначений строк не отримав (а.с. 22).

Факт недоставки перевізником вантажу на суму 404148,14 грн. та відсутності зазначеної продукції на складі вантажоодержувача був підтверджений відповідним актом про недоставку продукції від 30.03.2017, складеним представниками ТОВ «Маневр» за участі представника позивача (а.с. 23).

Предметом позову є вимога про стягнення з відповідача 377148,14 грн. вартості втраченого вантажу.

Відповідно до п. 4.1. договору відповідач (експедитор) несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язань третіми особами (перевізниками), які залучаються останнім для виконання заявок позивача (замовника), а також за помилки і упущення таких осіб як за власні дії. Експедитор зобов'язаний відшкодувати замовнику збитки, заподіяні третіми особами (перевізниками) у зв'язку з втратою, нестачею, порчею або пошкодженням вантажу у розмірі фактично заподіяного збитку.

Позивач на адресу відповідача надіслав претензію № 0109 від 30.03.2017 про відшкодування збитків (а.с. 24) з метою досудового врегулювання спору, яка 04.04.2017 отримана відповідачем, що підтверджується підписом останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, проте вказана вимога залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» встановлено, що експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Згідно з частинами 2, 3 статті 14 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з ЦК України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву, доказів сплати заподіяних збитків чи аргументованих заперечень на позовну заяву.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд встановив, що відповідачем під час здійснення транспортного експедирування згідно договору про надання послуг з організації вантажних автоперевезень в межах України і транспортно-експедиційне обслуговування № 17/11 від 17.11.2015 втрачено товар позивача, загальною вартістю 404148,14 грн., що підтверджується ТТН № 80096749 від 24.03.2017, ТТН № 80096750 від 24.03.2017, ТТН № 80096752 від 24.03.2017.

Позивач, користуючись своїм правом, передбаченим ст. 601 ЦК України, здійснив залік зустрічних однорідних вимог на суму 27000,00 грн., зарахувавши вартість раніше наданих відповідачем транспортно-експедиторських послуг за актами здачі-приймання наданих послуг № 14 від 07.03.2017 та № 19 від 20.03.2017 (а.с. 28-29) із сумою збитків, завданих відповідачем внаслідок втрати залученим останнім перевізником вантажу, в розмірі 404148,14 грн. про що свідчить заява № 0350 від 09.10.2017 (а.с. 26) відправлена на адресу відповідача рекомендованим листом, що підтверджується реєстром поштових відправлень № 46 від 10.10.2017 (а.с. 27). Таким чином, згідно розрахунку суми позовних вимог загальний розмір збитків, завданих відповідачем складає (404148,14 грн. - 27000,00 грн.) = 377148,14 грн. (а.с. 9), у зв'язку з чим позивачу завдано збитки у вигляді вартості втраченого товару у розмірі 377148,14 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення з відповідача 377148,14 грн. вартості втраченого вантажу є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 5657 грн. 22 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудопт» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 28, код ЄДРПОУ 39166872) на користь Приватного акціонерного товариства «Чумак» (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Козацька, 3, код ЄДРПОУ 24106105) збитки в сумі 377148 грн. 14 коп., судовий збір в сумі 5657 грн. 22 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О. Спиридонова