Рішення № 70673185, 30.11.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2017 р. Справа № 909/978/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4",

вул. Пушкіна, буд. 9а, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300

до відповідача: Фізична особа-підприємець Василів Володимир Володимирович

с. Довге Калуське, Калуський район

про стягнення заборгованості в сумі 25353,75 грн.

за участю:

Від позивача: Попович Н.П. ( довіреність №350 від 11.10.17)-представник;

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ

Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація №4" звернувся в суд із позовом до Фізичної особи-підприємеця Василіва Володимира Володимировича про стягнення заборгованості в сумі 25353,75 грн. Ухвалою від 17.10.17 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні. В зв"язку з відсутністю представників відповідача в порядку ст.77 ГПК України, розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача в судове засідання з"явився та просив суд позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві. Крім того, подав суду довідку про розмір заборгованості станом на 30.11.17року ( вх.19133/17 від 30.11.2017року), та зазначив, що відповідач після порушення провадження по справі частково погасив заборгованість.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою від 21.11.176 (вих.№8447 від 22.11.2017року), направленою відповідачу рекомендованою кореспонденцією. Будь- яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд судової справи і забезпечення їх явки в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, заслухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2010 року з відповідачем укладено договір №4 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання послуг.

Згідно п.5.4. договору зазначено, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну цього договору закінчення строку його чинності протягом місяця, він вважається продовженим на той самий термін. Відповідно до умов договору КП «ЖЕО №4» взяло на себе зобов'язання по забезпеченню належ надання комунальних послуг відповідно до встановлених тарифів, а боржник взяв на зобов'язання оплачувати в повному обсязі комунальні послуги.

На адресу боржника направлялись претензії погасити борг, але жодних реагувань з боку відповідача до на підприємства щодо погашення заборгованості не надходило. Відповідач здійснює споживання комунальних послуг, проте оплату за спожиті послу проводить.

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніш 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На доказ виконання договору позивач надав суду копії рахунків - фактур за липень-грудень 2009 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2010 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2011 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2012 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2013 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2014 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2015 року; копії рахунків - фактур за січень-грудень 2016 року; копії рахунків - фактур за січень-вересень 2017 року.

Станом на 17.11.2017року відповідач заборгованість не погасив. Проте, як зазначив представник позивача, після порушення провадження по справі відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 4460,99грн.

За приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) житлово-комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема визначення виконавця житлово-комунальних послуг; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації; укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг (стаття 7 Закону ).

Приписами статті 19 вказаного Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 10 липня 2009року між ЖЕО № 4 та приватним підприємцем Василів В.В. було укладено договір №4 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання послуг. Позивач умови договору виконав, що підтверджується наданими рахунками- фактурами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші часники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. За приписами ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За приписами ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до поданих суду рахунків - фактур заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.10.2017року становила 25353,75грн. після порушення провадження по справі відповідач погасив частково заборгованість у розмірі 4460,99грн

За таких обставин, є всі підстави вважати, що предмет спору в частині стягнення з відповідача 4460,99грн. припинив своє існування, внаслідок сплати відповідачем вартості отриманих послуг в розмірі 4460,99грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відповідно до ч.2 ст.80 ГПК України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Суд встановлено, що зауваження щодо якості та обсягів наданих послуг від відповідача не надходили. В свою чергу, відповідач уклавши договір, прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати замовлені послуги. Проте зобов'язання відповідач, всупереч, умовам договору, вимогам зазначених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав. Доказів оплати вартості наданих послуг на суму 20892,79 грн. відповідач суду не надав. Враховуючи, що відповідач частково оплатив заборгованість в частині стягнення 4460,99грн. провадження у справі слід припинити.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 25353,75грн. заборгованості за надані послуги пов"язаних з обслуговуванням та утриманням будинку та прибудинкових територій, що знаходять за адресою : м.Калуш, вул. Хіміків,54 є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково, в частині стягнення 4460,99грн. заборгованості слід припинити.

Судові витрати в порядку ст 49 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.33,34,49, ст.80, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

позов Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4", вул. Пушкіна, буд. 9а, м. Калуш, Івано-Франківська область до фізичної особи-підприємця Василів Володимир Володимирович, с. Довге Калуське, Калуський район про стягнення заборгованості в сумі 25353,75 грн. задовільнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Василів Володимир Володимирович, с. Довге Калуське, Калуський район (код РНОКПП НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №4", вул. Пушкіна, буд. 9а, м. Калуш, Івано-Франківська область (код 32177228) - 20892,79грн. заборгованості та 1600грн. судового збору.

Видати наказ.

Провадження по справі в частині стягнення 4460,99грн. заборгованості - припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.12.17

Суддя Шкіндер П.А.