Рішення № 70673123, 30.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017Справа № 914/2299/17

Суддя Господарського суду міста Києва Удалова О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1

до публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

про стягнення 3 055,92 грн.,

за участю представників:

від позивача не з'явився

від відповідача Мануілова Я.І. - за довіреністю №10-531/д від 23.08.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва за підсудністю надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта», відповідач) про стягнення 3 055,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо виплати позивачу, як акціонеру ПАТ «Укрнафта», дивідендів за 2011-2014 роки на підставі рішень загальних зборів акціонерів від 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р. протягом встановленого законом строку. У зв'язку з цим, у позові ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПАТ «Укрнафта» грошові кошти в розмірі 3 055,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2017 р. порушено провадження у справі № 914/2299/17, розгляд останньої призначено на 30.11.2017 р.

У судовому засіданні 30.11.2017 р. представник відповідача проти задоволення позовної заяви заперечував, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) має бути реалізоване акціонером, а зобов'язання емітента по його виплаті - виникає під час реалізації акціонером такого права. Також зазначив, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, які підлягають сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття рішення про виплату дивідендів уповноваженим органом емітента. Крім того, представник відповідача вказав, що ПАТ «Укрнафта» зобов'язане сплатити із суми належних позивачу дивідендів податок з доходів фізичних осіб та військовий збір у встановлених законодавством розмірах. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через відділ автоматизованого діловодства суду позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке було відхилено судом з огляду на те, що обставини, які унеможливлюють вирішення спору у даному судовому засіданні - відсутні, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши спір по суті, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 3.1 статуту ПАТ «Укрнафта», затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим протоколом № 21 від 22.03.2011 р. (далі - статут), акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього статуту та вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 6.18 статуту підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» визначено, що депонент - це власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.

Судом встановлено, що станом на 20.10.2014 р. та 03.08.2015 р. позивач був депонентом (власником) простих іменних акцій, емітентом яких виступало ПАТ «Укрнафта» (відповідач), у кількості 34 шт.

Вищевикладені обставини зазначені, як у позовній заяві ОСОБА_1, так і у відзиві ПАТ «Укрнафта», та не заперечувались представником останнього у судовому засіданні, а відтак, на підставі приписів ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, - не доказуються перед судом, оскільки визнаються сторонами даного спору і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи також свідчать, що 10.10.2014 р. відбулись позачергові загальні збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах акціонерів, були оформлені протоколом № 22 (далі - протокол № 22 від 10.10.2014 р.).

Так, згідно з п. 9 вказаного протоколу № 22 від 10.10.2014 р., копія якого долучена до матеріалів справи, було прийнято рішення:

1) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):

- 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

2) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):

- 1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

3) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):

- 189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.;

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

Також відповідно до п. 9 протоколу № 22 від 10.10.2014 р. загальними зборами акціонерів було прийнято рішення щодо порядку та строків виплати дивідендів за 2011-2013 роки:

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20.10.2014 р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015 р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, судом встановлено, що 22.07.2015 р. відбулись загальні збори акціонерів ПАТ «Укрнафта», до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2014 рік, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних загальних зборах акціонерів, були оформлені протоколом № 23 (далі - протокол № 23 від 22.07.2015 р.).

Так, згідно з п. 9 протоколу № 23 від 22.07.2015 р., копія якого долучена до матеріалів справи, було прийнято рішення:

1) затвердити наступний розмір та порядок розподілу прибутку товариства за 2014 рік:

- направити на виплату дивідендів акціонерам 100% або максимально наближений до 100%, але не менший ніж 99,9%, розмір чистого прибутку товариства за 2014 рік за даними річної фінансової звітності, підтвердженої аудиторським висновком. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 23,32 грн.

- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.

- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 03.08.2015 р.;

- виплату дивідендів здійснити у строк з 03.08.2015 р. по 03.10.2015 р.;

- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України») здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства».

При цьому, відповідно до ч.ч. 168.1.1, 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Положеннями ч. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України встановлено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу.

За таких обставин судом встановлено, що дивіденди позивача за вирахуванням сплачених відповідачем податку з доходів фізичних осіб у розмірі 5% та військового збору в розмірі 1,5%, становлять:

- за 2011 рік - 1 278,91 грн. (34 шт. акцій х 40,23 грн.);

- за 2012 рік - 837,03 грн. (34 шт. акцій х 26,33 грн.);

- за 2013 рік - 111,27 грн. (34 шт. акцій х 3,50 грн.);

- за 2014 рік - 741,34 грн. (34 шт. акцій х 23,32 грн.), а всього за 2011-2014 роки - 2 968,55 грн.

Проте, виплата позивачу дивідендів за 2011-2014 роки в порядку та на умовах, визначених рішеннями загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта», що відбулись 10.10.2014 р. та 22.07.2015 р., відповідачем здійснена не була. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України та п. 2 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Крім того, пунктом «б» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» закріплено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.

Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до п. п. 12, 15 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.

Згідно з п. «д» ч. 5 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.

Частиною 3 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» також встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.

Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами (абз. 1, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 13 Закону України «Про акціонерні товариства» установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Згідно з п. 3.3 статуту ПАТ «Укрнафта» кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.

Пунктом 6.20 статуту передбачено, що дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.

Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки (п. 6.21 статуту).

Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.

Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.

Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.

Згідно з п. 6.22 статуту для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.

Облік власників акцій, переходу права власності на акції здійснює зберігач на підставі договору з товариством (п. 6.19 статуту).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

З наведеного положення Закону випливає, що депозитарна діяльність полягає, зокрема, і в зберіганні та веденні обліку власників цінних паперів. Таким чином, очевидно, що у п. 6.19 статуту ПАТ «Укрнафта» «зберігачем» названа депозитарна установа, яка згідно чинного законодавства України здійснює облік власників акцій відповідача та надає відповідний реєстр власників іменних цінних паперів.

Пунктом 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про депозитарну систему України» встановлено, що реєстр власників іменних цінних паперів - це перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 22 Закону України «Про депозитарну систему України» в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках. Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента. Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

З наведених положень чинного законодавства України та статуту ПАТ «Укрнафта» вбачається, що дії, спрямовані на встановлення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, а саме направлення розпорядження від відповідача, як емітента, депозитарній установі на складання реєстру власників іменних цінних паперів на визначену відповідачем дату, є обов'язком відповідача. Позивач, як акціонер, не зобов'язаний вчиняти активних дій, спрямованих на реалізацію свого права щодо отримання дивідендів.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства України, суд вважає доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, спростованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акту управління господарською діяльністю.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» № 13 від 24.10.2008 р. роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів, що підтверджують виплату позивачу дивідендів за 2011-2014 роки, суду не надав. Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті дивідендів за вказаний період є обґрунтованими, проте, з огляду на здійснений судом перерахунок підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі - 2 968,55 грн., оскільки позивачем при здійсненні розрахунку розміру своїх позовних вимог не враховано вимоги чинного податкового законодавства.

Судові витрати, згідно з приписами ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення 3 055,92 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, ідентифікаційний код 00135390) на користь ОСОБА_1 (79008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по сплаті дивідендів у сумі 2 968 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 55 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складений 04.12.2017 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя О.Г. Удалова