Ухвала суду № 70672911, 04.12.2017, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

_________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Соловей Л.А, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №906/1065/17

за позовом: ОСОБА_1 (м.Житомир)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" (Житомирська область, Житомирський район, с.Довжик)

про стягнення 159804,36грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення з ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" 159804,36грн, з яких: 158472,00грн дивідендів, 1228,16грн інфляційних втрат та 104,20грн 3% річних.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву від 27.11.17 про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить:

- накласти арешт на належний відповідачеві майновий комплекс за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 950кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 395535118220, номер об'єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (РПВН) 10615702;

- накласти арешт в межах суми заявленого позову - 159804,36грн на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 МФО 380805, а також, на всіх інших рахунках, вкладах та на зберіганні товариства у інших банківських установах, що будуть виявлені державним виконавцем, включаючи і ті, які будуть відкриті після винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту;

- з метою реального та дійового забезпечення позову, враховуючи активні дії нелегітимного керівництва відповідача щодо термінового відчуження майнового комплексу, невиконання рішення Господарського суду Житомирської області від 04.10.16, питання про забезпечення позову просить розглянути під час відкриття провадження по справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що є учасником ТОВ "Житомирська спеціалізована пересувна механізована колона" та має частку в статутному капіталі товариства у розмірі 21865,00грн, що складає 46,5% статутного капіталу. Рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом №3 від 08.08.14 виключено зі складу учасників. В подальшому, рішенням господарського суду Житомирської області від 04.10.16 у справі №906/611/16, залишеним без змін постановами Рівненського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України визнано недійсним рішення загальних зборів учасників від 08.08.14 з моменту його прийняття. Однак, дане рішення суду не виконано, а позивача не допускають до участі у справах товариства.

Вказує, що 21.11.17 позивачу стало відомо про розміщення відповідачем у друкованому засобі масової інформації - газеті оголошень "AVISO" в рубриці "Продаж комерційної нерухомості" оголошення про терміновий продаж належного відповідачу майнового комплексу, розміщеного в с.Довжик Житомирського району. Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем з нерухомого майна рахується тільки зазначений майновий комплекс.

Посилаючись на вказані обставини, позивач вважає, що у випадку реалізації майнового комплексу у товариства не залишиться жодних активів, на які можливо буде звернути стягнення. Таким чином дії товариства, його керівника та нелегітимного складу учасників в сукупності та системному зв'язку одночасно свідчать про намагання не допускати ОСОБА_1 до участі в управлінні товариством, не виплачувати дивіденди як учаснику з 46,5%, привласнити належну частку в майні товариства, не виплачувати заборгованість із заробітної плати та компенсаційних виплат, а шляхом реалізації майнового комплексу вивести всі активи товариства, що в свою чергу унеможливить виконання судового рішення у даній справі.

Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ст.67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Як передбачено п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.11 №16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Пунктом 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.11 №16 визначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

При цьому, застосування заходів до забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі. При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З поданої заяви вбачається, що позивач просить накласти арешт на належний відповідачеві майновий комплекс та накласти арешт в межах суми заявленого позову - 159804,36грн на кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках в ПАТ "Райффайзен банк Аваль" НОМЕР_1 та НОМЕР_2 МФО 380805, а також, на всіх інших рахунках, вкладах та на зберіганні товариства у інших банківських установах, що будуть виявлені державним виконавцем, включаючи і ті які будуть відкриті після винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту, вказавши лише, що у випадку реалізації комплексу у товариства не залишиться активів, на які можливо звернути стягнення.

Слід зазначити, що позивачем документально не підтверджено наявності потенційних покупців на виставлений на продаж майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 950кв.м. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача дивіденди, а дивіденди виплачуються із прибутків товариства, отже товариство відповідача не можна вважати збитковим. Також, позивачем не надано доказів прийняття відповідачем реальних рішень про реалізацію його активів, зокрема, рішення загальних зборів учасників про реалізацію майна.

Вказані позивачем обставини, суд не вважає належними доводами щодо вжиття заходів до забезпечення позову. Крім того, заявником не наведено підстав імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тому, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в установленому законом порядку.

Друк:

1 - в справу

2 - заявнику (рек. з повід)