Рішення № 70672796, 29.11.2017, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2017 р. Справа № 903/763/17

за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління"

до відповідача: Державного підприємства "Волиньвугілля"

про стягнення 2 309 346,15 грн.

Суддя Костюк С.В.

Секретар судового засідання Коритан Л.Ю.

за участю представників:

від позивача: Цюзик Л.Д., дов. від 03.08.2017 року;

від відповідача: н/з.

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Суть: Позивач Державне підприємство "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно - налагоджувальне управління" ставив вимогу стягнути з відповідача Державного підприємства "Волиньвугілля" 1 754 481,10 грн., 1 486 724,80 грн. - основного боргу, 1 7104, 04 - пені, 95655, 16 грн. відсотків річних, 154997,10 грн. інфляційних.

17.10.2017 року представник позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 2 309 346,15 грн., 1 924 874,58 грн. - основного боргу, 14 353, 74 - пені, 130 086,63 грн. відсотків річних, 240 031, 20 грн. інфляційних. (том 1, а. с. 86)

Збільшення розміру позовних вимог обґрунтував помилками у розрахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки збільшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, відповідача було ознайомлено з даною заявою, що вбачається з пояснення від 13.11.2017 року, заява про збільшення суми позову оплачена судовим збором, суд приймає дану заяву та розглядає спір на суму - 2 309 346,15 грн..

Свої позовні вимоги обгрунтовує з посиланням на договори підряду №60 від 31.12.2014 року, №9 від 19.02.2015 року, № 8/1 від 02.03.2015 року, №8/2 від 02.03.2015 року, №17 від 01.04.2015 року, № 21 від 30.04.2015 року, № 23 від 30.04.2015 року, №26 від 02.06.2015 року, №34 від 01.08.2015 року, №43 від 31.08.2015 року, №48 від 01.09.2015 року, №54 від 01.10.2015 року, №1 від 04.01.2016 року, №6 від 22.01.2016 року, №13 від 01.02.2016 року, №45 від 04.03.2016 року, №19 від 25.03.2016 року, №22 від 01.04.2016 року, №25 від 05.04.2016 року, №26 від 15.04.2016 року, №29 від 04.05.2016 року, №39 від 16.06.2016 року, № 46 від 10.08.2016 року, № 59 від 31.10.2016 року на виконання ревізійно - налагоджувальних робіт.

Згідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання вказаних у договорі робіт по цінах, визначених на підставі "Ресурсних елементних норм на роботи з ревізії, налагодження і випробування устаткування, приладів та засобів автоматики", виходячи з мінімальної місячної заробітної плати.

Пунктом 3.4. Договору прийняття виконаних підрядних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання виконаних робіт (акт форма №2), кінцевий розрахунок проводиться замовником на протязі 15 діб з моменту підписання актів Форми №2 по кожному виду робіт окремо. Підставою для оплати є акти виконаних робіт, підписані замовником, а тому відповідач своїми діями щодо не проведення розрахунку за виконані роботи порушує умови договору, що призвело до неотримання позивачем коштів в сумі 1 924 874,58 грн. - основного боргу, на яку нараховано 14 353,74 - пені, 130 086,63 грн. відсотків річних, 240 031,20 грн. інфляційних.

За умовами цих договорів відповідач, як замовник, зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом 15 днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Підставою для оплати є акти виконаних робіт підписані замовником.

Як слідує з розгорнутих уточнених розрахунків суми позову, доданих до заяви про збільшення позових вимог (а.с.116-128), у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року по даних договорах виконано робіт на суму 1784699,74 грн., при цьому оплачено лише 68900,00 грн., заборгованість становить 1715799,74 грн., в період з січня по грудень 2016 року - на суму 360961,41 грн., оплачено 1253961,58 грн., заборгованість становить 235564,18 грн..

Станом на 01.09.2017 року заборгованість відповідача по оплаті робіт, що виникла у період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року становить 1924874,58 грн..

При правовому обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на норми ст. ст. 509, 526, 530, 625 ЦК України.

В поясненні від 13.11.2017 року №1168/1039 відповідач частково заперечує проти позову, вважає ціну позову, згідно заяви про збільшення позовних вимог про стягнення 2309346,00 грн., значно завищеною; оскільки позивачем включено до суми боргу ВП "Шахтоуправління "Нововолинське", яке на момент подання позовної заяви не є в структурі ДП "Волиньвугілля", тому відповідач не має законних підстав для відшкодування боргів Шахтоуправління, так як відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №839 від 25.11.2014 року "Про ствоерення шляхом виділу ДП "Шахта №1 "Нововолинська" виділена зі складу ДП "Волиньвугілля" Технічна одиниця "Шахта №1 Нововолинська" ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" та створено на її базі Державне підприємство "Шахта №1 Нововолинська", яка зареєстрована 28.05.2015 року є правонаступником прав та обов'язків ДП "Волиньвугілля", пов'язаних з діяльністю ВП "Шахтоуправління "Нововолинське" згідно розподільчого балансу.

Відповідно до розподільчого балансу та акту приймання-передачі до передавального балансу складеного станом на 30.06.2015 року, ДП "Волиньвугілля" передало на баланс правонступнику ДП "Шахта №1 Нововолинська" поточну кредиторську заборгованість в сумі 19 988,00 грн, яка включає в себе зобов'язання перед ВП "ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" в сумі 388 000, 00 грн..

21.11.2017 року позивач подав пояснення на заяву відповідача про часткове визнання позовних вимог, в якому не погоджується з доводами відповідача, вказуючи, що 22.08.2014 року між ВП "ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.08.2014 року, яким визначено борг ШУ "Нововолинське" у розмірі 784 672, 08 грн;12.01.2015 року між ВП "ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" та ДП "Волиньвугілля" підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.01.2015 року, яким визначено борг ШУ "Нововолинське" в розмірі 388 378,36 грн.; 20.07.2015 року між ВП "ШСМНУ" ДП "Львіввугілля" та ДП "Волиньвугілля" підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.07.2015 року, яким визначено борг ДП "Волиньвугілля" без боргу ПВ "Ш/У" Нововолинське"; у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року сторонами підписані акти виконаних робіт на суму 1 784 699,74 грн., при цьому було оплачено 68 900,00 грн.; у період з 01.01.2016 року по 31.1.2016 року сторонами підписано акти виконаних робіт на суму 360 961,41 грн.. при цьому оплачено 125 396,58 грн., тому загальна заборгованість станом 01.09.2017 року становить 1 924 874 58,00 грн..

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча вчасно та належним чином був повідомлений про час та місце судового розгляду, що стверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4301035501341 від 28.11.2017 року (Том 2, а. с. 60).

Згідно з ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (постанова пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 із наступними змінами та доповненнями).

Враховуючи, що в матеріалах справи є всі достатні матеріали, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Протягом 2015-2016 років між Державним підприємством "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" та Державним підприємство "Волиньвугілля", було укладено ряд договорів підряду, а саме №60 від 31.12.2014 року, №9 від 19.02.2015 року, № 8/1 від 02.03.2015 року, №8/2 від 02.03.2015 року, №17 від 01.04.2015 року, № 21 від 30.04.2015 року, № 23 від 30.04.2015 року, №26 від 02.06.2015 року, №34 від 01.08.2015 року, №43 від 31.08.2015 року, №48 від 01.09.2015 року, №54 від 01.10.2015 року, №1 від 04.01.2016 року, №6 від 22.01.2016 року, №13 від 01.02.2016 року, №45 від 04.03.2016 року, №19 від 25.03.2016 року, №22 від 01.04.2016 року, №25 від 05.04.2016 року, №26 від 15.04.2016 року, №29 від 04.05.2016 року, №39 від 16.06.2016 року, № 46 від 10.08.2016 року, № 59 від 31.10.2016 року на виконання ревізійно - налагоджувальних робіт (Т.1 а. с. 7-55).

Пунктом 1.1. даних договорів визначено, що замовник доручив, а підрядник прийняв на себе виконання наступних робіт по цінах на основі "Ресурсних елементних кошторисних норм на роботи з ревізії, налагодження і випробування устаткування приладів та засобів автоматики", виходячи з мінімальної місячної заробітної плати.

Вартість робіт може змінитися із зміною розміру мінімальної зарплати та коефіцієнта на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Термін виконання робіт: 01.01.2014 року - 31.01.2015 року, 10.02.2015 року - 28.02.2015 року, 02.03.2015 року - 31.03.2015 року, 02.03.2015 року - 30.04.2015 року, 01.04.2015 року -30.04.2015 року, 01.05.2015 року - 31.05.2015 року, 01.05.2015 року - 31.05.2015 року, 02.06.2015 року- 30.06.2015 року, 01.07.2015 року - 31.07.2015 року, 01.08.2015 року -31.08.2015 року, 01.09.2015 року -30.09.2015 року, 01.10.2015 року -31.10.2015 року, 04.01.2016 року-31.01.2016 року, 01.02.2016 року-29.02.2016 року, 01.02.2016 року-29.02.2016 року, 04.03.2016 року-31.03.2016 року, 25.03.2016 року-30.04.2016 року, 01.04.2016 року - 30.04.2016 року, 05.04.2016 року-30.04.2016 року, 01.04.2016 року - 30.04.2016 року, 04.05.2016 року-31.05.2016 року,16.06.2016 року-30.06.2016 року, 10.08.2016 року-31.08.2016 року, 01.11.2016 року-30.11.2016 року.

Сума договорів разом з ПДВ становить: 279 975,34 грн., 17 795,71 грн., 286 232,47 грн., 217 180, 96 грн., 196 125,23 грн., 133 571,86 грн., 76 754,50 грн., 89 749,29 грн., 242 040,03 грн., 278 964, 00 грн., 27 481,97 грн., 13 795,85 грн., 14 591,03 грн., 279 079,20 грн., 13 244,48 грн., 9 899, 54 грн., 2909, 69 грн., 84 996, 31 грн., 4 055,76 грн. 30 383, 22 грн., 180 209,05 грн., 10 107,62 грн., 2 586,77 грн., 10 444, 02 грн..

Сума оплати визначається по фактичному виконанню.

Роботи по ремонту апаратів, приладів, які виконуються у ВП "ШСМНУ", проводяться по наряд-замовленню по мірі їх поступлення.

У відповідності до п.п. 3.1.-3.4. договорів строк виконання робіт по видах (розділах) визначається п. 1.1. Строк виконання робіт може змінюватись за згодою сторін. Про необхідність виконання робіт, включених в об'єм без виконання строку виконання або з поміткою "по готовності", замовник повідомляє підрядника не пізніше ніж за 15 днів до початку планового періоду. Строк виконання цих робіт назначається в прийнятний для сторін час. Прийняття виконаних підрядних робіт здійснюється шляхом підписання між сторонами договорів актів приймання виконаних підрядних робіт. Окремі види робіт проводяться поетапно, з оформленням актів приймання виконаних підрядних робіт на кожному етапі.

Розділом 4 договорів сторони погодили розмір оплати та порядок розрахунків, згідно якого оплата виконаних робіт за договорами проводиться замовником з попередньою оплатою в розмірі 50% на момент початку робіт, з кінцевим розрахунком на протязі 15 діб після підписання актів форми №2 по кожному виду робіт окремо, підписаних представником замовника. Підставою для оплати являються акти виконаних робіт, підписані замовником. У випадку змін розцінок на виконані роботи та цін на матеріали, вказана в договорі сума підлягає перерахунку.

Як слідує з розрахунку позивача, долученого до заяви про збільшення суми позову від 17.10.2017 року, у період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року виконано робіт та надано послуг на суму 1784699,74 грн., оплата проведена на суму 68900,00 грн., заборогованість складає 1715799,74 грн., за період з січня по грудень 2016 року - на суму 360961,41 грн., оплачено 125396,58 грн., заборгованість складає 2355641,83 грн., що підтверджено актами приймання виконаних підрядних робіт )ф.№ 2) та речовими квитанціями (а.с.131-262).

06.09.2017 року між ДП «Львіввугілля» ВП "ШСМНУ" та ДП «Волиньвугілля» проведена звірка взаєморозрахунків станом на 01.09.2017 року. В результаті звірки взаєморозрахунків кінцеве сальдо на користь позивача за виконані роботи станом на 01 вересня 2017 року становить 21 551 345,51 грн. (Т.І, а. с. 56).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами склались правовідносини з підряду, які врегульовані нормами Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється в договорі підряду (ч.1 ст. 846 ЦК України).

Існування договірних зобовязань, що випливають із договорів підряду, сторонами не заперечено. На час провадження у справі договори не розірвано, недійсними у встановленому законом порядку не визнано.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищий господарський суд України у п.п. 1.3, 4.1 постанови Пленуму від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначив, що статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", і ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог нараховано 240 031,20 грн. інфляційних втрат та 130086,63 грн. 3% річних (а.с.88-115).

Згідно п. 6.1 договорів у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та договором.

Пунктом 6.4 договору передбачено, що при невиконанні п. 4.1 договору Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості робіт за кожен день прострочення, а згідно п. 4.1 договоруоплата виконаних робіт за даним договором проводиться Замовником з попередньою оплатою в розмірі 50% на момент початку робіт, з кінцевим розрахунком на протязі 15 діб після підписання актів форми №2 по кожному виду робіт окремо, підписаних представником Замовника. Підставою для оплати являються акти виконаних робіт, підписані Замовником.

По розрахунку позивача сума пені складає 14353,74 грн., яка нарахована на підставі п. 4.1 договорів (а.с.88-115).

Суд вважає, що пеня, відсотки річних та інфляційні нараховано у відповідності до чинного законодавства та умов договорів підряду, а тому вимога про їх стягнення підставна і підлягає до задоволення.

В силу положень ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 527, 530, 610, 613, 625,692, Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" (Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, код 32365965, р/р № 26005101026083 у ПАТ "Західінкомбанк" у м.Луцьк, МФО 303484) на користь Державного підприємства "Львіввугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахтоспецмонтажно-налагоджувальне управління" (80000, Львівська область, м.Сокаль, пл. Січових Стрільців,8, код ЄДРПОУ 34987316, р/р 26000053821361 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 325321) 2 309 346,15 грн., 1 924 874,58 грн. - основного боргу, 14 353,74 грн. - пені, 130 086,63 грн. відсотків річних, 240 031,20 грн. інфляційних, а також 34 640,20 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст

рішення складено

04.12.2017

Суддя С. В. Костюк