Рішення № 70672768, 28.11.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017 Справа № 904/9360/17За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 1 872,00 грн. вартості недостачі вантажу

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - Бойко Н.Л., дов. № 101-4016 від 01.07.17р.

Відповідача - Шляєв І.В., дов. № 1805 від 26.10.17р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 1 872,00 грн. вартості недостачі вантажу.

Відповідач позов заперечує, однак відзив на позов та документи на спростування позовних вимог господарському суду на час розгляду справи не надав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.11.16р. за залізничною накладною №52491404 на адресу Позивача зі станції Лобівські копальні Донецької залізниці на станцію Нікополь Придніпровської залізниці відправлено вагон № 55550545 з вантажем антрацит.

Рахунки ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" №2311-16 від 23.11.16р. ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №207170 від 31.10.16р.

За залізничною накладною, вантажовідправником є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Перевезення вантажу здійснювалося у відкритому рухомому складі, при відвантаженні його маса визначена відправником, шляхом зважування на вагонних вагах та прийнята залізницею до перевезення без зауважень.

Наведений вагон виданий вантажоодержувачеві (Позивачеві), відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України (далі Статут) зі складанням комерційного акта РА № 015330/241 від 24.11.16р., в якому зафіксовано: на підставі акту загальної форми №2044 станції Нікополь. При комісійному зважуванні на 100 т тензометричних вагонних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 4/08-16 р, виявлено менше проти документа на 2000 кг антрациту, який у вагоні вміститися міг. По документу - навантаження нижче бортів, маркування нанесене вапном на поверхню вантажу, поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми №2044 станції Нікополь, на рівнв бортів, вантаж маркований вапном, крім наявного поглиблення над 2,3 люками довжиною 150 см, шириною 70 см, глибиною 50 см. Вагон бездверний, люка були закриті, течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, були повідомлені ГУНП м. Нікополь Воловик, ВОХР станції Апостолове Литвинчук. Комісійне зважування, з зупинкою без роз'єднання, проводили прийомоздавальник Карпович, представник вантажоодержувача Бушева, ГУНП м. Нікополь Юртаєв, заст. ДС Гулега. При повторному зважуванні нестача підтвердилася.

За розрахунком Позивача, недостача вантажу з урахуванням 2 % норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто за комерційним актом РА №015330 від 24.11.16р. становить 0,60 т (2,00 т - 1,40 т), вартість втраченого вугілля становить 1 872,00 грн., з урахуванням ПДВ.

На думку Позивача, у зв'язку із незбереженням вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачеві, перевізник (Відповідач) має відшкодувати заподіяні Позивачеві збитки у розмірі дійсної вартості недостачі вантажу.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відповідно до п. 113 Статуту залізниць України (далі Статут) за не збереження прийнятого до перевезення вантажу залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що нестача виникла з незалежних від неї причин.

За п. 114 Статуту залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з п.115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ч. 2 п. 114 Статуту недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00 № 644, визначено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: … 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, щодо вантажів, зданих для перевезення у вологому стані.

З наведених норм вбачається, що у встановлений відсотковий показник входить не тільки природна втрата, а й граничне розходження у визначенні маси нетто (похибка ваг), а отже недостача маси вантажу, за які відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням такого граничного розходження.

Відповідно до ст. 610, 614 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних доказів відсутності його вини у заподіянні збитків Позивачеві чи контррозрахунку стягуваної суми.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає їх обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечень Відповідача та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5 (код 40075815) в особі його Регіональна філія "Придніпровська залізниця", 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108 (код 40081237) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310 (код 00186520) 1 872,00 грн. - вартості нестачі вантажу , 1 600,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 04.12.2017

Суддя С.Г. Юзіков