Ухвала суду № 70672730, 27.11.2017, Господарський суд м. Києва

0,2

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

Суддя Мандриченко О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання недійсним пункту Додаткової угоди.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним пункту другого Додаткової угоди № 151107К78-2 від 19 лютого 2010 року до Кредитного договору № 151107К78 від 10.12.2007р.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті позовної заяви на підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, так як заява не підлягає розгляду в господарських судах України в порядку позовного провадження, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, постановою Господарського суду міста Києва від 10.02.2014р. у справі № 910/25520/13 ТОВ «Атем» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ковезу А.І.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 4-1, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.

Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Вказані положення кореспондуються з ч. 7 ст. 12 та ч. 9 ст. 16 ГПК України.

Так, пунктом 7 ч. 1 ст. 12 ГПК України визначено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

Згідно з ч. 9 ст. 16 ГПК України (виключна підсудність справ) передбачено, що справи у майнових спорах, передбачених п.7 ч. 1 ст. 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» не підлягає розгляду в господарських судах в межах окремого позовного провадження та підлягає розгляду в межах справи про банкрутство №910/25520/13.

Також господарський суд звертає увагу заявника на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017р. №910/20032/17 уже було відмовлено у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним пункту другого Додаткової угоди № 151107К78-2 від 19 лютого 2010 року до Кредитного договору № 151107К78 від 10.12.2007р.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним пункту другого Додаткової угоди № 151107К78-2 від 19 лютого 2010 року до Кредитного договору № 151107К78 від 10.12.2007р.

Суддя Мандриченко О. В.