Постанова № 70672646, 04.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2017 року № 826/13045/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

Представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправною та скасування в повному обсязі вимоги від 13.06.2016 №Ф-724-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 257664,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю проведення відповідачем виїзної перевірки, за результатами якої було складено акт від 17.07.2015 №859/26-53-17-01/НОМЕР_1, що слугував підставою, в тому числі, для формування оскаржуваної вимоги. Представник позивача зазначив, що відповідачем було порушено процедуру проведення перевірки, зокрема, повідомлення про проведення перевірки було надіслано на адресу, за якою позивач не проживає та не зареєстрована, відповідно не було повідомлено платника про проведення перевірки, виїзна перевірка проводилась за адресою відповідача. На думку представника, висновки відповідача про заниження оподатковуваного доходу є передчасними, позаяк контролюючим органом не взято до уваги документи, які свідчать про витрати, понесені позивачем щодо здійснення професійної діяльності. Окремо, представник позивача звернув увагу суду, що Окружним адміністративним судом міста Києва в постанові від 27.07.2017 в адміністративній справі №826/8521/16 зроблено висновок про незаконність проведення перевірки та скасовано прийнятті на підставі цієї перевірки податкові повідомлення-рішення та податкова вимога.

Ухвалою суду від 01.12.2017 вжито заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13.06.2016 №Ф-724-У про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 257664,02 грн. - до набрання рішення в адміністративній справі законної сили.

Представник позивача під час судового розгляду справи позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, участі повноважного представника в судовому розгляді справи не забезпечив, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

У запереченнях зазначено, що в інтегрованій картці позивача станом на 31.05.2016 обліковувався борг зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 257664,02 грн., на адресу відповідача надсилалась вимога, яка повернулась за закінченням терміну зберігання.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві проведено перевірку платника податку, який провадить незалежну професійну діяльність ОСОБА_1, за результатами якої складено акт від 17.07.2015 №859/26-53-17-01/НОМЕР_1 "Про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014".

Актом перевірки встановлено порушення: - пункту 178.3 статті 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI згідно остаточних перерахунків донарахованого до сплати податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 262662,30 грн., у тому числі за 2012 рік - 93292,72 грн., 2013 рік - 87299,65 грн., 2014 рік - 82069,93 грн.; - абзацу 1 пункту 2 частини першої статті 7, пункту 11 статті 8, пункту 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, визначено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно остаточних перерахунків донараховано до сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як платника єдиного соціального внеску, особи, які забезпечують себе роботою самостійно займаються незалежною професійною діяльністю, в тому числі адвокатською, нотаріальною та іншою діяльністю в загальній сумі 222147,32 грн., у тому числі за 2012 рік - 77731,12 грн., 2013 рік - 70038,14 грн., 2014 рік - 82069,93 грн.; - пункту 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, згідно остаточних перерахунків донараховано до сплати єдиного внеску з сум заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок, а також утримання внеску із сум заробітної плати, нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) в загальній сумі 10453,24 грн., у тому числі 9520,84 грн. за ставкою 36,76% та 932,4 грн. за ставкою 3,6%; підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, згідно остаточних перерахунків донараховано військовий збір у розмірі 111,15 грн.

Згідно з актом перевірки від 17.07.2015 №859/26-53-17-01/НОМЕР_1 приватному нотаріусу ОСОБА_1 донараховано єдиного соціального внеску на загальну суму 260209,56 грн. (основного платежу - 232600,56 грн., штрафних санкцій - 27609,00 грн.).

Зі змісту письмових заперечень вбачається, що в зв'язку з наявною в позивача заборгованістю станом на 31.05.2016 зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені відповідачем сформовано вимогу від 13.06.2016 №Ф-724-У.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 4 "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2016 №393), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою): <...> фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному чи уповноваженому представникові чи надіслано рекомендованим листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення. Якщо платник на день надсилання (вручення) йому органом доходів і зборів вимоги про сплату боргу (недоїмки) не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином надісланою (врученою) навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата.

Як зазначено письмових запереченнях, оскаржувана вимога була сформована в зв'язку з наявністю в позивача боргу станом на 31.05.2016 зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 257664,02 грн., вимогу надіслано на адресу позивача. В листі Головного управління ДФС у м. Києві (а.с. 172-174) зазначено, що вимога про сплату боргу з єдиного внеску від 13.06.2016 №Ф-724-У на суму 257664,02 грн. надсилалась за адресою АДРЕСА_1.

Згідно з паспортними даними позивача, вона була знята з реєстрації (адреса: АДРЕСА_1) з 03.06.2015. Наступна реєстрація з 21.09.2017. Представник позивача в позовній заяві наголосив, що позивач не отримувала оскаржуваної вимоги, оскільки не зареєстрована та не проживає за адресою: АДРЕСА_1, а свою професійну діяльність здійснює за адресою: АДРЕСА_2. Наведене підтверджується реєстраційним посвідченням про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності НОМЕР_2 ОСОБА_1, виданого 22.10.2008 (а.с. 57).

Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження надіслання позивачу оскаржуваної вимоги за належною адресою (матеріали реєстрації платника єдиного соціального внеску, зави платника, тощо), суд відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України вважає, що відповідачем не спростовано доводів позивача щодо надіслання оскаржуваної вимоги за неналежною адресою.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 в адміністративній справі 826/8521/16 позовні вимоги приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 задоволено повністю та визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.08.2015 №0041461701 та №0041481701, а також податкову вимогу від 03.12.2015 №7859-23.

У цьому рішенні судом встановлено, що ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві не вчинялись жодні дії щодо належного повідомлення позивача про проведення планової виїзної перевірки, зокрема щодо направлення на адресу: АДРЕСА_2, наказу та повідомлення, встановлено невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 27.01.2015 призвело до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві повернуто на підставі частини третьої статті 189 КАС України. Отже, відповідно до частини третьої статті 254 КАС України, станом на час розгляду даної адміністративної справи, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 в адміністративній справі 826/8521/16 набрала законної сили.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на те, що сторонами в адміністративній справі 826/8521/16 були: позивач - приватний нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; відповідач - Державна податкова інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2017 набрала законної сили, суд вважає, що висновок суду про протиправність проведення перевірки ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, за наслідками якої складено акт від 17.07.2015 №859/26-53-17-01/НОМЕР_1, а також відсутність правових наслідків такої перевірки, має преюдиційне значення для даної справи та не підлягає доказуванню.

У матеріалах судової справи (а.с. 175-177) міститься відповідь ГУ ДФС м. Києва від 03.11.2017 №17449/П/26-15-13-03-10, на адвокатський запит, у якій зазначено, що за наслідками перевірки позивача складено акт від 17.07.2015 №859/26-53-17-01/НОМЕР_1, документальною перевіркою встановлені порушення, в тому числі зі сплати єдиного соціального внеску, на підставі акту перевірки приватному нотаріусу ОСОБА_1 донараховано єдиного соціального внеску в загальній сумі 260209,56 грн. (основного платежу - 232600,56 грн., штрафних санкцій - 27609,00 грн.). Наведене також підтверджується письмовими запереченнями.

Отже, оскільки встановлено протиправність проведення перевірки відповідачем, за наслідками якої складено акт від 17.07.2015 №859/26-53-17-01/НОМЕР_1, на підставі якого сформовано оскаржувану вимогу, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про протиправність вимоги від 13.06.2016 №Ф-724-У та її скасування. Також судом враховано, що відповідачем не доведено надіслання оскаржуваної вимоги за належною адресою, відповідно недоїмка та штрафи, зазначені у вимозі за змістом абзацу дев'ятого частини четвертої статті 25 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є неузгодженими

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали адміністративної справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2576,66 грн. (квитанція від 11.10.2017 №11F0A717DA).

О скільки позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача здійснені нею документально підтверджені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2576,66 грн.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 13 червня 2016 року №Ф-724-У про сплату боргу (недоїмки).

Присудити на користь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2576,66 грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят шість гривень, 66 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець