
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 листопада 2017 р.
Справа № 903/806/17
за позовом приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Платінум"
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес"
про стягнення 66 646 грн. 52 коп.
Суддя Слободян О.Г.
Представники :
від позивача: н/з
від відповідача: н/з
Суть спору: позивач - ПП "Виробничо - комерційна фірма "Платінум" звернувся з позовною заявою до відповідача - ТОВ "К.П. Верес", в якій просив стягнути з останнього 66646,52грн., в тому числі 53144,82грн. основного боргу за отриманий товар згідно договору поставки №24/06/2015 від 24.06.2015р., 1710,83грн. пені, 10628,96грн. штрафу, 956,61грн. інфляційних втрат, 205,30грн. - 3% річних. Додатково просив покласти на відповідача судові витрати по справі.
Позов обгрунтований неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору в частині розрахунків за отриманий товар.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи у суді, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулися на адресу суду з відміткою про вручення сторонам.
27.11.2017р. на адресу суду від позивача надійшов лист, в якому він повідомляє, що станом на 21.11.2017р. відповідач в повному обсязі розрахувався за поставлений товар в сумі 53144,82грн. та просить стягнути з відповідача 1709,72грн. пені, 10622,10грн. штрафу, 955,99грн. інфляційних втрат та 205,16грн. - 3% річних. Також надіслав для огляду оригінали документів, доданих до позовної заяви та платіжні доручення на підтвердження сплати заборгованості відповідачем. Просить суд розглядати справу без участі представника позивача.
Відповідач відзиву на позовну заяву (доводів та заперечень) не подав.
Враховуючи те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов’язковою, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи в даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами згідно ст.75 ГПК України за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне.
24.06.2015р. між ПП "Виробничо - комерційна фірма "Платінум" (Постачальник) та ТОВ "К.П. Верес" (Покупець) був укладений Договір поставки №24/06/2015 з протоколом розбіжностей.
Пунктом 1.1 Договору встановлено, що Постачальник зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, проставити та передати у власність Покупця товар (партію товару), в асортименті, кількості та цінами, вказаними в накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Постачальника до Покупця та є невід’ємними частинами даного Договору, а Покупець зобов’язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі прийняти та оплатити вказаний товар.
Згідно п.2.1 Договору передача товару від Постачальника Покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, кількість, ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. Дата, вказана Постачальником у видатковій накладній є датою поставки товару Постачальником.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 53144,82грн., що підтверджується підписаними та засвідченими печатками від обох сторін договору видатковими накладними №448 від 15.08.17 на суму 15034,33грн. та №449 від 15.08.17 на суму 38110,49грн.
Відповідно до п. 6.1. Договору, Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику вартість (ціну) кожної партії товару не пізніше 20 календарних днів з дати поставки товару, шляхом безготівкового або готівкового перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.
Проте, в порушення своїх зобов’язань відповідач не оплатив отриманий товар, в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 53144,82 грн.
З метою мирного врегулювання спору позивач надсилав на адресу відповідача претензію від 11.09.2017р. з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар, яку відповідач залишив без задоволення.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язань –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Судом встановлено, що згідно платіжних доручень №2638 від 19.10.17, №2667 від 20.10.17, №2720 від 25.10.17, №2778 від 30.10.17, №2871 від 08.11.17 та №2996 від 20.11.17, на день розгляду спору відповідач повністю оплатив заборгованість на суму 53144,82грн.
Водночас, як вбачається з поштового конверту, позовна заява ПП "Виробничо-комерційна фірма "Платінум" надіслана до суду 20.10.2017р. Отже, частина заборгованості була погашена відповідачем, згідно платіжного доручення №2638 від 19.10.17 на суму 5000грн., до подачі позову до суду. А тому в позові в цій частині необхідно відмовити в зв’язку з безпідставністю.
Оскільки, решту заборгованості відповідач сплатив після звернення позивача з позовом до суду, провадження у справі в частині стягнення 48144,82грн. заборгованості необхідно припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
У відповідності з пунктом 7.3. Договору за порушення терміну оплати вартості (ціни) поставленого товару, встановленими пунктами 6.1, 6.2 Договору, Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період порушення винною стороною грошового зобов'язання, від суми боргу за кожен день прострочки.
Згідно з пунктом 7.4. Договору та протоколу розбіжностей, в разі порушення грошових зобов'язань за Договором більше ніж на 20 (двадцять) календарних днів Постачальник має право стягнути штраф в розмірі 20 % від вартості поставлених, але неоплачених товарів.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв’язку з порушенням відповідачем умов договору, позивач нарахував відповідачу 1709,72грн. пені, 10622,10грн. штрафу, 955,99грн. інфляційних втрат та 205,16грн. - 3% річних за період з 04.09.17 по 20.10.17.
Суд, перевіривши розрахунки позивача за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ", встановив, що підставними є нарахування 1601,62грн. пені, 10622,10грн. штрафу, 955,99грн. інфляційних втрат та 192,19грн. - 3% річних.
В частині стягнення 108,10грн. пені та 12,97грн. річних слід відмовити в зв’язку з помилкою в розрахунку та визначенні періоду нарахування.
Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи зазначене та керуючись ст. 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.П. Верес" (45000, Волинська область, м.Ковель, вул.Грушевського, 79, код ЄДРПОУ 21742823) на користь приватного підприємства "Виробничо - комерційна фірма "Платінум" (14014, м.Чернігів, вул.І.Мазепи, 66/5, код ЄДРПОУ 37022077) 13371грн. 90коп. (в тому числі 1601,62грн. пені, 10622,10грн. штрафу, 955,99грн. інфляційних втрат та 192,19грн. - 3% річних), а також 1476грн. 85коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 48144,82грн. заборгованості.
4. В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складено
04.12.2017
Суддя О. Г. Слободян
Судове рішення № 70672534, Господарський суд Волинської області було прийнято 28.11.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/806/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: