Ухвала суду № 70672316, 04.12.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua У Х В А Л А

з питань роз'яснення судового рішення

04.12.2017р. № 820/2647/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання: Мараєвій О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові заяву представника відповідача про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій незаконними ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник відповідача з заявою, в якій просить суд: роз'яснити рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2017 р.

В обґрунтування заяви вказано на відсутність коштів для виконання зазначеного судового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правової допомоги на користь у розмірі 8320,00 грн.

У судове засідання представники сторін не прибули, належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяви.

Суд, на підставі ч.6 ст. 128, ч.3 ст. 170 КАС України, вважає можливе розглянути заяву про роз'яснення судового рішення у письмовому провадженні.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій незаконними задоволено.

Визнано неправомірними дії Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області щодо несвоєчасного надання інформації на запит ОСОБА_1 від 11.10.2016 р.

Стягнуто з Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області ( код ЄДРПОУ 37874947, вул. Бакуліна, 18, м. Харків) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати за надання правової допомоги на користь ОСОБА_1 у розмірі 8320,00 грн. ( вісім тисяч триста двадцять гривень 00 копійок).

Вказана постанова була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 року, отже, є такою, що в силу приписів ч.3 ст. 254 КАС України, набрала законної сили 10.10.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

В заяві заявником поставлено питання про роз'яснення судового рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат за надання правової допомоги на користь у розмірі 8320,00 грн., оскільки відповідачем вживаються заходи щодо виконання зазначеного судового рішення, які передбачені розділом "Безспірне списання коштів з рахунків боржника" Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про Затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", проте, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, виконати вказане рішення є неможливим.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Розділом "Безспірне списання коштів з рахунків боржника" Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про Затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" унормовано наступне.

Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку ( п. 24 Порядку).

Відповідно до п. 25 Порядку, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

Згідно п. 26 Порядку, безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках). Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування, безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів.

Орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів ( п. 28 Порядку).

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків. У повідомленні також зазначаються строк подання боржником інформації, пов'язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п'яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про непроведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника. Коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

У разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді ( п. 29 Порядку).

Відповідно до п. 31 Порядку, у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Боржник зобов'язаний протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органові Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ним з метою виконання судового рішення.

Зазначений строк може бути продовжений органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника до двох місяців.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

На період виконання вимоги орган Казначейства відкладає безспірне списання коштів та здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України.

Безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснюється органом Казначейства на підставі розрахункового документа, оформленого відповідно до вимог законодавства (п.32 Порядку).

У разі коли судове рішення стосується спорів фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг або судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з підпунктом 1 пункту 47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника ( п.33 Порядку).

Суд акцентує увагу, що приписами статті 170 КАС України передбачено можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню, проте, як вбачається зі змісту постанови суду, яка набрала законної сили, в ньому чітко визначено спосіб та порядок виконання рішення, водночас заявник, посилаючись на відсутність коштів на рахунку, фактично просить роз'яснити практичне застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про Затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", однак, в силу приписів ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України це не є роз'ясненням змісту судового рішення та даною нормою не передбачено можливості надавати роз'яснення шляхом зазначення норми права, яка підлягає застосуванню та її роз'яснення.

Крім того, з аналізу ст.170 КАС України вбачається, що в даному випадку законодавець передбачає роз'яснення рішення, яке може підлягати виконанню, в тому числі й примусовому, а метою такого роз'яснення має бути точне та неухильне виконання судового рішення.

Судом встановлено, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 р. не містить протиріч та положень, що викликають суперечки під час виконання рішення, є зрозумілою, тому підстав для роз'яснення цього рішення не встановлено.

Суд зазначає, що на нього не покладено обов'язку надавати роз'яснення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 "Про Затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Крім того, суд акцентує увагу, що заявником не надано жодних доказів стосовного того, які дії були вжиті відповідачем для виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 р., та взагалі, чи було подано стягувачем, на користь якого прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, як того вимагають приписи п. 24 Порядку, також, не надано доказів відсутності коштів на рахунку.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У свою чергу, відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а у пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Також, суд звертає увагу, що у заяві представника відповідача зроблено помилку у назві суду, котрим було прийнято рішення, щодо якого заявник поставив питання в порядку ст. 170 КАС України.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року по справі № 820/2647/17 є зрозумілою та такою, що не потребує роз'яснення, а відтак, у задоволенні поданої заяви належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 170, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідача про роз'яснення судового рішення по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про визнання дій незаконними - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження..

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Заічко О.В.