Постанова № 70672079, 30.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30 листопада 2017 року Справа № 814/1617/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Миконт", вул. Космонавтів, 1, м. Миколаїв, 54018

доДПІ в Інгульському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, вул. В'ячеслава Черновола, 1/1, м. Миколаїв, 54028 провизнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04.02.2016 р. № 243-25, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миконт" звернулося з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (яка є правонаступником ДПІ у Ленінському районі) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 04.02.2016 р. № 243-25.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що сума заборгованості, визначена у вимозі, не є податковим зобов'язанням з ПДВ, а є лише арифметичною різницею між графами податкової декларації.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що оскаржувана податкова вимога прийнята відповідно до норм чинного законодавства.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

20.05.2015 р. позивачем подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 р. (а. с. 11-12), в якій задекларовано наступні показники:

- в рядку 20 "Від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду" 431601,00 грн.;

- в рядку 20.1 "значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду" 68087,00 грн.;

- в рядку 20.2 "у сумі залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, на яку збільшено розмір суми податку, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних" 363514,00 грн.

Як зазначив позивач, та не заперечив відповідач, працівниками ДПІ усно було вказано на неправомірність зазначення даних у рядку 20 декларації та запропоновано подати уточнюючий розрахунок.

Позивач тричі подавав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ до декларації за квітень 2015 р. (а. с. 13-21). В кінцевому рахунку, позивач вніс виправлення до показників рядків 25, 25.1 і 25.2 із наступними значеннями:

- в графі 4 "Показник, який уточнюється" 431601,00 грн.,

- в графі 5 "Уточнений показник" 363534,00 грн.,

- в графі 6 "Різниця" 68067,00 грн.

04.02.2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області сформувала та направила позивачу податкову вимогу № 243-25 на суму 457373,31 грн. (а. с. 8).

У грудні 2016 р. ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулася до позивача з позовом про стягнення податкового боргу, визначеного в оскаржуваній вимозі (а. с. 9-10). З позовної заяви вбачається, що заборгованість у розмірі 45737,31 грн. складається з податкового зобов'язання в сумі 68087,00 грн. (уточнюючий розрахунок від 22.12.2015 р.) та пені в сумі 13829,72 грн.

Таким чином, ДПІ вважає уточнену позивачем різницю попереднього та уточненого показників суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, податковим зобов'язанням.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 (який був чиним на момент подання уточнюючих розрахунків), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

У відповідності до п.п. 10 п. 5 розділу V Порядку, у рядку 25 вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду та:

сплачується до загального фонду державного бюджету - рядок 25.1 декларації 0110;

спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства, - рядок 25.2 декларації 0121-0123;

залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства - рядок 25.2 декларації 0130.

При заповненні рядка 25.2 обов'язковим є зазначення в декларації реквізитів спеціального рахунку сільськогосподарського підприємства.

Згідно п. 2-4 розділу VI Порядку у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.

У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення.

У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

Таким чином, сума узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ відображається саме в графі 5 рядка 25 (25.1) уточнюючого розрахунку. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування позивачу податкового зобов'язання в сумі 68087,00 грн.

Відповідно до п. а) п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, граничним терміном сплати грошового зобов'язання є день подання уточнюючого розрахунку, однак відповідач нараховував пеню з 31.05.2015 р. по 21.12.2015 р., що є протиправним.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів перед судом правомірності податкової вимоги державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 04.02.2016 р. № 243-25. Викладене є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн. (а. с. 4), що й підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 04.02.2016 р. № 243-25.

3. Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Миконт" (ідентифікаційний код 35473284) судовий збір у сумі 1600,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції в Інгульському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська