Постанова № 70671965, 04.12.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1956/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Буринської Філії ПрАТ "Райз-Максимко" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

06 листопада 2017 року Буринське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Буринської Філії ПрАТ "Райз-Максимко" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, за жовтень 2017 року в розмірі 4585,14 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внаслідок чого виникла заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, по Буринській філії ПрАТ "Райз-Максимко" в сумі 4585,14 грн, що підлягає стягненню у судовому порядку.

Позивач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника ПрАТ "Райз-Максимко".

У письмових запереченнях, надісланих до суду, посилався на те, що обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Буринській філії ПрАТ «Райз - Максимко» за жовтень 2017 року в розмірі 4585,14 грн виконано, що підтверджується платіжним дорученням, в якиму визначено призначення платежу - пільгова пенсія за списком №2 за жовтень місяць 2017 року. Зауважував, що позивачу нормами чинного законодавства не надано право змінювати визначене страхувальником призначення платежу, зокрема, в частині періоду, за який вноситься відповідний платіж.

Враховуючи положення частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав за можливе розглядати справу без участі відповідача.

Відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Райз - Максимко» (ідентифікаційний код 30382533) зареєстроване як юридична особа 26.05.1999, має відокремлений структурний підрозділ - Буринську філію Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко".

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 №400/97-ВР.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому за змістом пунктів 1, 2 статті 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено ставку збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених норм Закону свідчить, що, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, а також філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади, зобов'язані відшкодовувати органам Пенсійного фонду суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених їх працівникам на пільгових умовах за списком № 2, за ставкою 100 % розміру виплаченої пенсії.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (надалі - Інструкція).

В силу вимог пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому підпунктом 2.1.1. пункту 2.1. Інструкції визначено наступних платників: страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно із пунктом 6.7. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивачем надіслано до Буринської філії ПрАТ «Райз - Максимко» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за жовтень 2017 рокута травнь 2017 року, які отримано Буринською філією ПрАТ «Райз - Максимко».

Відповідно до наведених розрахунків сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії працівникам Буринської філії ПрАТ «Райз - Максимко» за жовтень 2017 року склала 4585,14 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що платіжним дорученням №9361981066 від 25 жовтня 2017 року Буринською філією ПрАТ "Райз - Максимко" перераховано Управлінню кошти в сумі 4585,14 грн. із призначенням платежу "пільгова пенсія СП №2 за жовтень місяць 2017 року".

Пунктом 1.30. статті 1 Закону України " Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-ІІІ визначено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Згідно із пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Аналіз наведених норм свідчить, що право самостійно визначати призначення платежу належить виключно платнику.

Пунктом 10.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, визначено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Аналіз наведених положень Інструкції, а також Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» дає підстави дійти висновку, що право спрямовувати суми на погашення заборгованості в порядку календарної черговості її виникнення надано управлінню ПФУ лише щодо недоїмки, пені та фінансових санкцій. Водночас суми, які підлягають сплаті страхувальниками в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не є страховими внесками, недоїмкою, штрафними санкціями чи пенею.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 02 червня 2015 року у справі позовом управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси до публічного акціонерного товариства «Одеське виробниче об'єднання «Холодмаш» про стягнення заборгованості.

Згідно із частиною 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 02 червня 2015 року, суд приходить до висновку, що кошти, перераховані Буринською філією ПрАТ "Райз-Максимко" Буринському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Сумської області щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2017 року, не могли бути зараховані позивачем в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Таким чином, беручи до уваги те, що в ході розгляду справи підтверджено, що Буринською філією ПрАТ "Райз-Максимко" відшкодовано органу Пенсійного фонду витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2, за жовтень 2017 року в сумі 4585,14 грн., позовні вимоги Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про стягнення вказаної суми є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" в особі Буринської Філії ПрАТ "Райз-Максимко" про відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва