Постанова № 70671850, 21.11.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

21 листопада 2017 року Справа № 814/1266/17

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Головного управління ДФС у Миколаївській області,

вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до

Березнегуватського районного споживчого товариства,

вул. Миру, 100, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, 56203

про

надання дозволу на погашення податкового боргу

за рахунок майна,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області звернулося з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу Березнегуватського районного споживчого товариства в сумі 224564,24 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг. Вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення боргу не призвели до задоволення вимог.

Відповідач не надав письмових заперечень по суті заявлених вимог. Відповідач неодноразово заявляв клопотання про відкладення або зупинення провадження у справі, однак, незважаючи на тривалий розгляд справи, не надав обґрунтованих доказів погашення податкового боргу чи інших заперечень проти позову. Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача від 20.11.2017 р. про призупинення розгляду справи в зв’язку з хворобою в.о. голови правління, оскільки доказів хвороби не надано, а юридична особа може надати довіреність на представництво її інтересів іншій фізичній особі.

За клопотанням представника позивача справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Станом на 20.04.2017 р. за відповідачем рахувався податковий борг у сумі 224564,24 грн. Викладене підтверджується довідкою позивача, податковою вимогою від 05.01.2015 р. № 3-15 та постановами Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.10.2015 р. по справі № 814/3195/15 і від 28.02.2017 р. по справі № 814/47/17 про стягнення податкового боргу (а. с. 8-12, 16, 20).

27.02.2015 р. та 10.10.2016 р. Баштанською ОДПІ описано в податкову заставу нежитлові приміщення відповідача, про що складено акти опису майна (а. с. 21-22).

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 17-19).

Відповідно до п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПК України) право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).

Пункт 89.3 ст. 89 ПК України передбачає, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Положення п. 95.3 ст. 95 ПК України передбачають, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Проаналізувавши зміст наведеної правової норми, яка регулює порядок надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, суд приходить до висновку, що вказані дії можуть бути проведені лише за умови дотримання контролюючим органом послідовності виконання вимог п. 95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України, а саме: право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано контролюючим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке вже знаходилось на виконанні контролюючого органу, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто без виконання.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем на виконання вимог ст. 95 ПК України були направлені інкасові доручення до банків, в яких відповідач має відкриті рахунки. Було стягнуто 52,61 грн., а решта інкасових доручень повернуті без виконання в зв’язку з відсутністю коштів на рахунках (а. с. 13-15, 26).

Тобто позивачем надані докази відсутності коштів на рахунках відповідача для погашення заборгованості.

Надані відповідачем докази часткового погашення заборгованості не приймаються судом, оскільки викладене не стало підставою для зменшення суми боргу. Позивачем позовні вимоги не уточнено.

На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що вимоги про надання дозволу на реалізацію описаних активів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 94 КАС України не передбачено повернення судового збору, сплаченого суб’єктом владних повноважень.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Надати дозвіл на погашення всієї суми податкового боргу Березнегуватського районного споживчого товариства (ідентифікаційний код 01760262) у сумі 224564,24 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська