Ухвала суду № 70671551, 23.11.2017, Київський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 листопада 2017 року № 810/3970/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімпліторг"

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімпліторг" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2017 № 0029911401, № 0029901401, № 0029941401, № 0029951401, № 0029891401.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Пунктом 4 частини 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

Крім того, частиною 2 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обгрунтовуюються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Так, позивач у вступній та прохальній частині позовної заяви зазначає, як предмет позову визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2017 № 0029911401, № 0029901401, № 0029941401, № 0029951401, № 0029891401, в той же час, позивачем не додано до позовної заяви зазначених податкових повідомлень - рішень від 25.07.2017.

Також суд зазначає, що в самій позовній заяві, позивач вказує, що оскаржуються податкові повідомлення - рішення від 09.08.2017 № 0029911401, № 0029901401, № 0029941401, № 0029951401, № 0029891401, примірники яких додані до позовної заяви.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно зі змістом частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подання юридичною особою позову немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» від 21.12.2016 № 1801-VIII установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Проте, позивач всупереч вимогам частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України не долучив до матеріалів позовної заяви доказів оплати судового збору.

Судом встановлено, що ТОВ "Сімпліторг" разом з позовною заявою заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову. В обґрунтування клопотання позивач зазначає, що його майновий стан в даний час не дозволяє сплатити судовий збір, коштів катастрофічно не вистачає на виплату ЄСВ та заробітної плати, оскільки дії відповідача паралізували підприємницьку діяльність ТОВ "Сімпліторг".

Розглядаючи вказане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Згідно з статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, це є правом суду, а не його обов'язком.

Так, частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

В обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач зазначає, що відповідачем здійснено наступні дії: проведено документальну перевірку ТОВ "Сімпліторг", відкрито кримінальне провадження від 30.06.2017 № 32017110130000020 за фактом ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах службовими особами ТОВ «Сімпліторг», проводено обшуки, вилучено комп'ютери.

Також позивач зазначає, що вказані дії відповідача унеможливлюють нормальну підприємницьку діяльність, відлякують контрагентів, знищують підприємство-виробник, доводять до збанкрутіння та втрати робочіх місць, призводять до зубожіння працівників, тому майновий стан позивача в даний час не дозволяє провести сплату судового збору.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки наведені позивачем обставини в клопотанні про відстрочення сплати судового збору не свідчать про незадовільний майновий стан позивача, або інші поважні причини його матеріального становища, що можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Враховуючи той факт, що позивачем не надано суду жодних доказів про незадовільний майновий стан позивача (докази арешту рахунків підприємства, виписка банку), суд вважає, що наведені у клопотанні підстави є недостатніми для його задоволення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам процессуального законодавства, а саме статті 106 та 107 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

- копій оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 25.07.2017 № 0029911401, № 0029901401, № 0029941401, № 0029951401, № 0029891401, або заяви про уточнення позовних вимог та її примірник для відповідача;

- оригіналу платіжного документа, що свідчить про сплату судового збору за належними реквізитами та у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, за звернення до суду з позовними вимогами, які будуть зазначені в заяві про уточнення позовних вимог або які містить первинний позов.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків, а у разі не виконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись не поданою і повернута заявникові.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтею 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімпліторг" до Головного управління ДФС у Київській області, - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 09 січня 2018 року.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панова Г. В.