Постанова № 70671519, 28.11.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

за участі:

представників позивача: Пеняк Іванни Володимирівни та Янковської Діани Василівни;

представника відповідача: Гончарук Валентини Василівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 28 листопада 2017 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 грудня 2017 року.

Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Закарпатській області, якою просить суд: "1. Прийняти дану позовну заяву до свого провадження; 2. Визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області від 16 березня 2017 року № 07-16-022/105-79 про накладення на Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" штрафу у розмірі 9600 гривень; 3. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь ПАТ "Закарпаттяобленерго" сплачений судовий збір в розмірі 1600 гривень".

15 серпня 2017 року, в судовому засіданні Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду, що занесена до журналу судового засідання, у відповідності до статті 55 КАС України замінено позивача - Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" на його правонаступника - Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2017 року у зв'язку із зверненням сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, провадження у даній справі було зупинено до 06 жовтня 2017 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року було поновлено провадження у даній адміністративній справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 22 лютого 2017 року по 27 лютого 2017 року, Управлінням Держпраці у Закарпатській області проведено позапланову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За результатами якої складено акт № 07-16-022/105 та прийнято постанову про накладення штрафу № 07-16-022/105-79 від 16 березня 2017 року. Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її такою, що є протиправною та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою Управлінням Держпраці у Закарпатській області з урахуванням Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509" , статті 265 частини 2 абзацу 3 КЗпП, на підставі акту перевірки, яким зафіксовано порушення позивачем положень статті 116 КЗпП та статті 117 КЗпП. Посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови та її винесення на підставі та на виконання норм чинного законодавства за результатами перевірки позивача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розгляд даної адміністративної справи неодноразово відкладався з існуванням на те, об'єктивних причин.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 13 лютого 2017 року на адресу відповідача надійшла скарга громадянина ОСОБА_4 стосовно порушення позивачем законодавства про працю відносно нього (а.с.а.с. 54, 55).

Державна служба України з питань праці, своїм листом від 16 лютого 2017 року за № 792/4.3/4.2-ДП-17, надала згоду Управлінню Держпраці у Закарпатській області на проведення позапланової перевірки ПАТ "Закарпаттяобленерго" (а.с. 60).

На підставі вищезазначеного листа Державної служби України з питань праці, відповідачем був виданий наказ за № 45 від 17 лютого 2017 року "Про проведення позапланових перевірок" (а.с.а.с. 57-59).

Відповідно до вказаного наказу було оформлене направлення на проведення перевірки № 115 від 17 лютого 2017 року (а.с. 61).

Відтак, на підставі наказу № 45 від 17 лютого 2017 року та направлення на перевірку № 115 від 17 лютого 2017 року, Управлінням Держпраці у Закарпатській області у період з 22 лютого 2017 року по 27 лютого 2017 року проведена позапланова перевірка позивача щодо додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27 лютого 2017 року № 07-16-022/105 (а.с.а.с. 12-17).

Так, під час проведення перевірки, відповідач виявив та констатував факт порушення позивачем:

- статті 116 частини 1 КЗпП України, а саме, гр. ОСОБА_4 звільнено із займаної посади начальника Великоберезнянського РЕМ 07 квітня 2016 року, а остаточну виплату розрахунку при звільненні проведено 07 червня 2016 року, або через два місяці після звільнення;

- статті 117 частини 1 КЗпП України, а саме встановлено, що за порушення строків розрахунку при звільненні ОСОБА_4 не проведено нарахування та виплату середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до листа відповідача від 09 березня 2017 року № 07-02/822, який був переданий телефонограмою 10 березня 2017 року, розгляд справи про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства про працю передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) повинен відбудеться 16 березня 2017 року о 10:30 год. (а.с. 81).

На розгляд справи, який відбувся 16 березня 2017 року з'явилася представник позивача Пеняк І.В..

Першим заступником начальника Головного Управління Держпраці у Закарпатській області було винесено постанову про накладення штрафу від 16 березня 2017 року № 07-16-022/105-79, відповідно до якої до Позивача застосовано штраф у розмірі 9600,00 грн.. за порушення законодавства про працю передбаченого статтею 265 частиною 2 абзацом 3 КЗпП (а.с.а.с. 18, 19).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до статті 259 частини 1 КЗпП , державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд констатує, що позивач не оспорює факт правомірності чи неправомірності проведення позапланової перевірки, не оспорюється наявність чи відсутність у відповідача повноважень на її проведення також позивачем не оспорюють ся факти викладені в акті перевірки. Позивач зазначає про невірні висновки, що зроблені відповідачем по встановлених обставинах.

Також судом встановлено, що 07 квітня 2016 року громадянину ОСОБА_4 при звільненні, згідно наказу про звільнення від 07 квітня 2016 року № 206-К, був нарахований та виплачений розрахунок належних йому при звільненні сум на загальну суму 19038,11 грн., в тому числі: компенсація за невикористані 9 календарних днів щорічної відпустки в сумі 3913,20 грн., вихідна допомога в сумі 12748,26 грн. та допомога по тимчасовій втраті працездатності за рахунок коштів підприємства в сумі 2346,65 грн. Після всіх загальнообов'язкових відрахувань, належить до виплати 15135,30 грн., які були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_4 , що підтверджується копією платіжного доручення від 07 квітня 2016 року № 2197 (а.с.а.с. 22, 23).

Тобто, станом на дату звільнення гр. ОСОБА_4 було нараховано та виплачено всі належні йому суми при звільненні.

Окрім того, відповідно до Наказу від 12 лютого 2016 року №5-д "про скасування доган ОСОБА_4", були скасовані накази про оголошення доган начальнику Великоберезнянського РЕМ ОСОБА_4 від 08 грудня 2015 року №331, від 15 грудня 2015 року №344, від 04 січня 2016 року №1 (а.с. 24).

Відтак премії ОСОБА_4 за період з січня по березень 2016 року не нараховувалися, а були нараховані на виконання наказу від 12 лютого 2016 року № 5-д (а.с. 24).

Так, 14 квітня 2016 року гр. ОСОБА_4 були перераховані на картковий рахунок премії за січень, лютий, березень 2016 року згідно платіжного доручення від 14 квітня 2016 року № 2481 (а.с. 65).

Згідно платіжного доручення від 22 квітня 2016 року № 2760, на картковий рахунок ОСОБА_4 було перераховано кошти в сумі 1145,00 грн. сума перерахованої компенсації, вихідної допомоги та допомоги по тимчасовій втраті працездатності, так як сума премії входить до розрахунку середнього заробітку.

Згідно платіжного доручення від 06 травня 2016 р. № 3017 на картковий рахунок ОСОБА_4 було перераховано кошти в сумі 475,28 грн. сума оплати за один робочий день 07 квітня 2016 року, в зв'язку з тим, що в табелі за квітень 2016 р. на момент звільнення ОСОБА_4 07 квітня 2016 року було проставлено "НО" - не з'ясовані обставини (а.с. 25).

07 червня 2016 року на картковий рахунок ОСОБА_4 була перерахована премія за квітень 2016 р. в сумі 115,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3769 від 07 червня 2016 року та відомістю нарахування премії працівникам Перечинсько-Великоберезнянському РЕМ за квітень 2016 р. (а.с.3 1,74).

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Як встановлено судом, відповідно до протоколу № 11 профспілкової організації по питанню надання згоди профспілковим комітетом на звільнення ОСОБА_4 по скороченню за статтею 40 частиною 1 КЗпП України, 07 квітня 2016 року гр.ОСОБА_4 був присутній на засіданні профспілкового комітету, а після закінчення якого ОСОБА_4 на робочому був відсутній (а.с. 28).

Як зазначалося судом вище, оскаржувана постанова була прийнята посадовою особою відповідача на підставі статті 265 частини 2 абзацу 3 КЗпП.

З аналізу оскаржуваної Постанови, суд приходить до висновку, що відповідач виявив та констатував факт порушення позивачем: строку розрахунку та виплати працівнику ОСОБА_4 всіх належних йому виплат при звільненні, а саме 07 квітня 2016 p., та невиплати позивачем ОСОБА_4 середнього розрахунку за час затримки проведення остаточного розрахунку з працівником ОСОБА_4 по день фактичного розрахунку.

Відповідно до статті 265 частини2 абзацу 3 КзПП, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Зі змісту зазначеної норми КЗпП, вбачається, що штрафна санкція в розмірі трьох мінімальних заробітних плат застосовується за порушення строків (які чітко визначені) виплати заробітної плати, інших виплат, більше як за один місяць; виплати заробітної плати, інших виплат не в повному обсязі.

Отже, санкція передбачена статтею 265 частиною 2 абзацом 3 КЗпП застосовується за порушення строку виплати систематичних виплат, якою у тому числі є і заробітна плата, оскільки така підлягає до виплати не рідше ніж два рази на місяць або разових виплат.

При цьому порушення строку виплати систематичних або разових виплат тільки в одному місяці не може призвести до застосування вказаної вище санкції, так як санкція визначена статтею 265 частиною 2 абзацом 3 КЗпП України може бути застосована тільки у випадку, якщо строк виплати порушений у двох або більше місяцях.

В даному випадку, мало місце порушення строку виплати разової виплати, а саме розрахунку при звільненні.

Розрахунок при звільненні включає у себе як безпосередньо заробітну плату, так і премії, компенсацію за невикористану відпустку та всі інші належні працівнику виплати від роботодавця при звільненні, які виплачуються працівнику тільки один раз, у день звільнення. Будь-яких інших порушень строку виплати позивачем заробітної плати, премії або інших виплат громадянку ОСОБА_4 під час його роботи у товаристві, перевіркою виявлено не було.

Крім того, судом резюмується що застосована відповідачем норма стосується відповідних виплат щодо діючих працівників, а не щодо виплат при звільненні.

Окрім того, необхідно зазначити, що виплати, за які передбачені фінансові санкції визначені статтею 265 частиною 2 абзацом 3 КЗпП України, а саме інші виплати, повинні проводитися з періодичністю більш як за один місяць, а розрахунок при звільненні є разовою виплатою, яка повинна проводитися роботодавцем у день звільнення, а отже не входить до інших виплат в розумінні статті 265 частини 2 абзацу 3 КЗпП України.

Таким чином, висновки Управління Держпраці у Закарпатській області, що за порушення позивачем вимог статті 116 частини 1 КЗпП України та статті 117 частини 1 КЗпП України необхідно до позивача застосувати санкції у відповідності дог статті 265 частини 2 абзацу 3 КЗпП є помилковими, а тому прийнята постанова про накладення штрафу від 16 березня 2017 року за № 07-16-022/105-79 є необґрунтованою і такою, що прийнята без врахування всіх істотних обставин.

Відповідно статті 71 частин 1, 2 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до статті 5 частини 1 пункту 20 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Поряд із цим, відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а тому витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. документально підтверджені платіжним дорученням № 3638 від 29 березня 2017 року, необхідно присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" до Управління Держпраці у Закарпатській області - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову "Про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами" від 16 березня 2017 року за № 07-16-022/105-79.

Присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області, судові витрати у розмірі 1600 грн..

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.