Постанова № 70671458, 29.11.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2017 р. Справа № 809/1573/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - Гоголь М.М.

представника відповідача - Тепак Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Головного управління ДФС в Івано-Франківській області,

до відповідача: ТОВ "Франківський будівельний центр",

про стягнення заборгованості в сумі 168950,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до ТОВ "Франківський будівельний центр" про стягнення заборгованості в сумі 168950,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 168950,06 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно податкових повідомлень-рішень форми "Р" від 04.12.2015 року № 0004062204 на суму 164190,00 з яких штрафні санкції в розмірі 32874,00 та частина податкових зобов'язань в сумі 11989,05 грн. погашена тому залишок заборгованості складає 119326,95 грн. та форми "В4" від 04.12.2015 року №0004072204 на суму 2700,00 грн., а також нарахованої пені в сумі 46923,11 грн.

Представник позивача в судовому засіданні на стадії дослідження доказів у справі, подала заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25 024, 78 гривень. Вказала, що дана сума виникла після погашення відповідачем заборгованості, стягнення якої є предметом розгляду у даній справі, внаслідок нарахування пені та штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 07.11.2017 року.

Судом було відмовлено в задоволенні даного клопотання у зв'язку із тим, що фактично по своїй суті зазначена заява є заявою про зміну підстави позову, подання якої у відповідності до вимог ст.51 КАС України, можливе лише до початку розгляду справи по суті.

В той же час, заявлене представником позивача в судових дебатах клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, судом не вирішувалось, оскільки на цій стадії у суду відсутні повноваження щодо вирішення будь-яких клопотань.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву. Просила суд в задоволенні позову відмовити (а.с.39-41).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом вставлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, зареєстроване, як юридична особа та взяте на облік, як платник податків (а.с.11).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість віднесений до загальнодержавних податків і зборів.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 та статті 180 Податкового кодексу України являється платником податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1. статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2. статті 49 Податкового кодексу України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію (підпункт 54.3.1. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Франківський будівельний центр" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного внеску, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За наслідками проведеної перевірки позивачем складено акт за № 5695/09-15-22-02/34078986 від 22.11.2015. та винесено податкові повідомлення-рішення № 0004062204 від 04.12.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 164 190 грн., в тому числі за основним платежем 131316,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32874,00 грн. та №0004072204 від 04.12.2015, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2700,00 грн. за грудень 2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" зверталось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.12.2015 № 0004062204 та №0004072204.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.01.2016 року залишено без змін (а.с.53-58).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2017 (справа № К/800/14701/17) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у справі № 809/4411/15 - без змін (а.с.59-62).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також в судовому засіданні встановлено що, Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України нарахована товариство з обмеженою відповідальністю «Франківський будівельний центр» пеня у зв'язку із несвоєчасною сплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 46923,11 грн.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, ГУ ДФС в Івано-Франківській області надсилалася відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 26.06.2017 року за № 1419-17 (а.с. 8).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В контексті вищевикладеного суд зазначає, про наявність у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в розмірі 168950,06 грн., що і не заперечується відповідачем.

Одночасно, суд зазначає, що нормами податкового законодавства врегульовано питання погашення податкового боргу з податку на додану вартість (у тому числі розстроченого або відстроченого) за рахунок від'ємного значення суми податку, розрахованого за результатами відповідного звітного періоду.

Якщо за результатами звітного періоду платником визначено від'ємне значення ПДВ, то відповідно до підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 ПКУ таке від'ємне значення за рішенням платника може бути враховане у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

З метою зарахування від'ємного значення з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ платнику податків необхідно належним чином скласти податкову звітність з ПДВ та задекларувати суму від'ємного значення з ПДВ, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ на момент подання податкової декларації, в рахунок погашення податкового боргу в рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі - Порядок №21).

Відповідно до п. п. 4 п. 5 розділу V Порядку №21 на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядок 20.1 зараховується сума від'ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ).

Судом встановлено, що відповідачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за вересень 2017 року по рядку 20.1 зарахована сума від'ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди всього в сумі 40880 грн. (а. с. 47-48)

У податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2017 року по рядку 20.1 зарахована сума від'ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди всього в сумі 122026 грн. (а.с. 44-45)

В уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням помилок за жовтень 2017 року по рядку 20.1 зарахована сума від'ємного значення з рядка 20 декларації з ПДВ, у якій відображаються розрахунки з бюджетом, у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди всього в сумі 28071 грн. (а.с. 50-51).

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що станом на 29.11.2017 року податковий борг, що виник станом на 10.10.2017 року, в сумі 168950,06 грн. відповідачем погашено в повному обсязі.

Оскільки відповідачем податковий борг який виник станом на 10.10.2017 року, в сумі 168950,06 грн. погашено, то суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до ТОВ "Франківський будівельний центр" про стягнення заборгованості в сумі 168950,06 грн. - слід відмовити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 04.12.2017.