Постанова № 70671188, 19.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 р. Справа № 804/5441/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП-Лінія" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІП-Лінія» з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в якому просить:

визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 р. № 0012131415 на загальну суму 374 гривні 80 копійок;

визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 р. № 0012121415 на загальну суму 1874 гривні 03 копійки.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВІП-Лінія» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями, за результатами якої складено акт від 07.08.2017р. №8583/04-36-14-15/32859713. На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.08.2017р. №0012131415, яким було збільшено грошове зобов'язання на загальну суму 374,80 грн. та від 16.08.2017 р. № 0012121415, яким також збільшено грошове зобов'язання на суму 1874,03 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, не заперечував щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ВІП-Лінія» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за окремими митними деклараціями.

Перевіркою встановлено порушення:

ч.1 ст.69, ч.4 ст.280, ст.295 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД затверджених Законом України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України», в результаті чого занижено податкові зобов'язання по сплаті мита за митними деклараціями від 05.09.2014 №110080000/2014/121426 (товар № 61), від 02.02.2016 р. №125110011/2016/1152 (товар №60), від 19.09.2016 р. №125150001/2016/706736 (товар №62), від 24.10.2016 №100280101/2016/327972 (товар №57) та від 18.11.2016 №100280101/2016/328099 (товар №29 та №55) на загальну суму 1499,22 грн.;

п. 190.1 ст.190 розділу V Податкового кодексу України № 2755-УІ, в результаті чого занижено податкові зобов'язання податку на додану вартість за митними деклараціями від 05.09.2014 №110080000/2014/121426 (товар № 61), від 02.02.2016 р. №12511001 1/2016/1152 (товар №60), від 19.09.2016 р. №125150001/2016/706736 (товар №62), від 24.10.2016 №100280101/2016/327972 (товар №57) та від 18.11.2016 №100280101/2016/328099 (товар №29 та №55) на загальну суму 299,84 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 07.08.2017р. №8583/04-36-14-15/32859713 на підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.08.2017р. №0012131415, яким було збільшено грошове зобов'язання на загальну суму 374,80 грн. та від 16.08.2017 р. № 0012121415, яким також збільшено грошове зобов'язання на суму 1874,03 грн.

Як вбачається з акту перевірки, на виконання зовнішньоекономічних контрактів від 23.07.2014 №W 23-07-2014 та від 03.07.2015 №W 03072015, укладених між ТОВ "Koopman International B.V." (Distelweg 88, 1031 НН, Amsterdam Нідерланди), підприємством за митними деклараціями від 05.09.2014 №110080000/2014/121426 (товар №61), від 02.02.2016 №125110011/2016/1152 (товар №60), від 19.09.2016 №125150001/2016/706736 (товар №62), від 24.10.2016 №100280101/2016/327972 (товар №57) та від 18.11.2016 №100280101/2016/328099 (товар №29 та №55) здійснено митне оформлення товару "форми для вирізання печива".

Вказаний товар класифіковано ТОВ «BІП-Лінія» за кодом 7323930000 згідно УКТЗЕД, а саме:

[7323] - Вироби столові, кухонні або інші побутові вироби та їх частини з чорних металів; металева "шерсть"; мочалки для чищення кухонного посуду, подушечки для чищення або полірування рукавички та аналогічні вироби з чорних металів;

7323930000 - з нержавіючої сталі (ставка мита 5%).

Аналізом наявної інформації встановлено, що даний товар використовується для вирізання печива, тобто у форм наявна різальна кромка для вирізання.

Таким чином, товар "форми для вирізання печива" використовуються як інструмент ручний для вирізання.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до приміток і загальних положень до груп 73 та 82, пояснень до товарних позицій 7323 та 8205, враховуючи Правила І та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, затверджених Законом України від 19.09.2013 №584-VII «Про Митний тариф України» товар "форми для вирізання печива" за митними деклараціями від 05.09.2014 №110080000/2014/121426 (товар №61), від 02.02.2016 №125110011/2016/1152 (товар №60), від 19.09.2016 №125150001/2016/706736 (товар №62), від 24.10.2016 №100280101/2016/327972 (товар №57) та від 18.11.2016 №100280101/2016/328099 (товар №29 та №55) має класифікуватись за кодом 8205510000 згідно УКТЗЕД (ставка мита 10%), що має наступну структуру побудови коду:

[8205] - Інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи), що в іншому місці не зазначені; лампи паяльні; лещата, затискачі та аналогічні інструменти, крім приладдя або частин верстатів; ковадла; горна переносні; шліфувальні круги з опорними рамами, ручним або ножним приводом:

інші інструменти ручні (включаючи алмазні склорізи):

8205510000 - інструменти ручні побутові (ставка мити 10%).

Частиною 3 ст. 54 МК України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

При цьому, згідно п. 4 ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний випускати у вільний обіг товари, що декларуються у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 МК України).

З викладеного випливає наступний висновок: якщо митні органи, приймаючи митну декларацію, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема, з посиланням на результати невиїзної документальної перевірки.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 21.01.2011 р., 18.09.2012 р., 04.11.2014 р., 18.11.2014 р. (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14, 21-509а14 відповідно).

Таким чином, Митниця пропустила товар на митну територію України протягом 2014-2016 років, відтак, у серпні 2017 р. відповідач не мав повноважень на зміну коду класифікації ввезеного позивачем товару і, відповідно, збільшення сум ввізного мита і ПДВ.

Крім того, суд зазначає, що згідно повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки від 18.07.2017 року №1665 та акту перевірки, перевірка проведення на підставі п.1 ч.2 ст.351 Митного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. У ході судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 1600,00 грн. (а. с. 4), що й підлягає присудженню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 р. № 0012131415 на загальну суму 374 гривні 80 копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017 р. № 0012121415 на загальну суму 1874 гривні 03 копійки.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 1600 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова