Рішення № 70670317, 06.11.2017, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/285/17

пр. № 2/759/2136/17

06 листопада 2017 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Миколаєць І.Ю.

при секретарі Шелудько В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в залі судових засідань, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхуванння» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «СК «АХА Страхуванння» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, в якому просить стягнути з відповідача 4721,86 грн. збитків у зв'язку із виплатою страхового відшкодування в порядку регресу та судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 01.03.2014 року в м. Києві по вул. Святошинській відбулась ДТП за участю автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія - ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті згаданої ДТП було пошкоджено вищезгадані транспортні засоби.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2014 року винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

14.10.2013 року між ПАТ «СК «Аха Страхуванння» та ОСОБА_2, було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 268768Га/13к/мс.

Згідно до рахунку № 421 від 04.03.2014 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, становить 5331,86 грн.

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору № 268768Га/13к/мс, страховик виплатив на підставі страхового акту № 1.001.14.03463/VESKO7108 від 12.03.2014 року страхове відшкодування в розмірі 4721,86 грн.

З метою досудового врегулювання даного спору, позивач надіслав відповідачу регресну вимогу, проте остання залишилась без виконання зі сторони відповідача, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

У судове засідання 08.11.2017 року, представник позивача не з'явився, однак направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій просить позов задовольнити з підстав зазначених в позові та на підставі наявних доказів у справі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання 08.11.2017 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень ст. 4 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно пунктів 1-4 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в частині 1 ст. 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що 01.03.2014 року в м. Києві по вул. Святошинській відбулась ДТП за участю автомобіля «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія - ОСОБА_2 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 В результаті згаданої ДТП було пошкоджено вищезгадані транспортні засоби (а.с.23-24).

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2014 року винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 26).

14.10.2013 року між ПАТ «СК «АХА Страхуванння» та ОСОБА_2, було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 268768Га/13к/мс (а.с.12-22). Який діяв на момент ДТП, яка мала місце 01.03.2014 року.

Згідно до рахунку № 421 від 04.03.2014 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ «Хонда», д.н.з. НОМЕР_1, становить 5331,86 грн. (а.с. 38).

Виконуючи взяті на себе зобов'язання по договору № 268768Га/13к/мс, страховик виплатив на підставі страхового акту № 1.001.14.03463/VESKO7108 від 12.03.2014 року (а.с. 45-46) страхове відшкодування в розмірі 4721,86 грн.

Згідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 4, 10, 11, 57-60, 79, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218,223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «СК «АХА Страхуванння» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в порядку регресу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: не відомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «СК «Аха Страхуванння» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк») суму збитків в порядку регресу, за страховим випадком від 01.03.2014 року у розмірі 4721,86 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять одну гривню вісімдесят шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: не відомий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «СК «Аха Страхуванння» (м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912, МФО 351005, р/р 26503253730300 в АТ «УкрСиббанк») судові витрати у справі у вигляді судового збору: 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Ю.Миколаєць