Постанова № 70670211, 22.11.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5128/17

Категорія 58

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2017 року cуддя Подільський районний суд міста Києва Васильченко О. В. , суддя Подільського районного суду міста Києва Васильченко О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного Фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Пенсійного Фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що він є інвалідом війни, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 1, ветераном праці, а тому має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком довічного відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Вказує, що відповідач протиправно позбавив його права на отримання підвищення до пенсії, чим звузив його права, які підлягають відновленню.

Зважаючи на такі обставини, просив суд:

- визнати дій Пенсійного фонду України протиправними,

- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити призначення з 08.02.2011 підвищення до пенсії в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком довічно, та здійснити перерахунок пенсії з цієї дати;

- зобов'язати Пенсійний фонд України здійснити індексацію невиплачених сум боргу, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, що входять до складу грошового зобов'язання;

- зобов'язати Пенсійний фонд України видати довідку про призначені та виплачені суми коштів з лютого 2011 року по теперішній час;

- стягнути 100 000 моральної шкоди, завданої відповідачем протиправною поведінкою.

Ухвалою від 07.11.2017 у даній справі було відкрите скорочене провадження.

20.11.2017 до суду надійшли письмові заперечення на позовні вимоги, в яких відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що Пенсійний фонд України не порушував ніяких прав ОСОБА_2, оскільки питання про призначення та перерахунок пенсії віднесене до компетенції територіальних управлінь Фонду. Що стосується видачі довідки про призначені та виплачені суми коштів з лютого 2011 року по теперішній час, відповідач зазначив, що такі довідки видавалися ОСОБА_2 на його вимогу, про що свідчать надані копії.

Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку про достатність повідомлених позивачем та відповідачем обставин справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесеним до 1 категорії, інвалідом війни.

Як інвалід війни, ОСОБА_2 отримує надбавку до пенсії, однак не погоджується з її розміром, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII ( далі - Закон № 3551-XII).

Стаття 13 даного Закону передбачає пільги інвалідам війни.

Зокрема, частина 3 статі 13 в редакції Закону № 2939-IV від 05.10.2005 встановлює, що інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Попри таку редакцію Закону, позивач не погоджується з розміром надбавки до пенсії, та вважає, що така надбавка до його пенсії повинна становити три мінімальні пенсії за віком.

Прив'язку розміру надбавки інвалідам війни до мінімальної пенсії за віком містила ч.3 ст.13 Закону лише в редакції Закону до 2005 року. Так, частина 3 ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 в редакції Закону № 458/95-ВР від 23.11.95 передбачала, що інвалідам війни пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком".

Свої позовні вимоги ОСОБА_2 пов'язує з періодом з 08.02.2011 року. Разом з тим, такі позовні вимоги не можуть бути розглянуті судом в повному обсязі, оскільки підлягають залишенню без розгляду в частині періоду до 11 жовтня 2016 року.

Так, відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Зважаючи на відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до суду, та зважаючи на те, що до суду з даним позовом ОСОБА_2 звернувся 11.04.2017, позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають залишенню без розгляду в частині періоду до 11 жовтня 2016.

Таким чином, предметом, щодо якого суд має постановити судове рішення по суті, є позовні вимоги ОСОБА_2, які стосуються періоду з 11 жовтня 2016 року та пов'язані з невиплатою надбавки до пенсії як інваліду війни.

Разом з тим, суд позбавлений можливості дати оцінку щодо правомірності чи неправомірності нарахування ОСОБА_2 надбавки до пенсії у розмірі, меншому від 3 мінімальних пенсій за віком, оскільки у конкретному випадку, ОСОБА_2 позовні вимоги про протиправність дій та зобов'язання перерахувати надбавку до пенсії заявлено до неналежного відповідача.

Так, відповідно д пп.7 п.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах в містах, а також про об'єднані управління», затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України від 22.12.2004 №28-2, зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.01.2015 за №41/26486, призначення, перерахунок та виплата пенсії є виключною компетенцією територіальних управлінь Фонду.

Зважаючи на те, що Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, лише організовує, координує та контролює роботу територіальних органів, в тому числі і щодо призначення пенсії, однак не вирішує питання про призначення надбавок до пенсії, не здійснює перерахунок пенсій конкретним громадянам, позовні вимоги ОСОБА_2, заявлені до Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити призначення з 08.02.2011 підвищення до пенсії в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком довічно, та здійснити перерахунок пенсії з цієї дати, не можуть бути задоволені судом як такі, що заявлені до неналежного відповідача.

Решта вимог позивача, як-то нарахування 3% річних, інфляційного збільшення та здійснення індексації грошових доходів, є похідними від первинних вимог, а відтак, у задоволенні таких вимог слід відмовити також.

Не можуть бути задоволені також вимоги ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України про зобов'язання відповідача видати позивачу довідку про призначені та виплачені суми коштів з лютого 2011 року по теперішній час. Такі вимоги на даний час є передчасними, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що були випадки, коли відповідач не видав довідку про призначені та виплачені суми коштів на звернення ОСОБА_2

У спростування тверджень позивача, відповідачем долучено до матеріалів справи копії довідок, які видавалися ОСОБА_2 за його заявами.

Не підлягають задоволенню також вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача 100 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди, оскільки факт заподіяння такої шкоди не доведено матеріалами справа, а також з огляду на те, що даним судовим рішенням не встановлено фактів неправомірних дій відповідача по відношенню до виплат ОСОБА_2 його пенсії чи видачі довідки про призначені та виплачені суми коштів з лютого 2011 року по теперішній час.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити в частині вимог, що стосуються періоду з 11 жовтня 2016. Позовні вимоги ОСОБА_2, що стосуються періоду після 11 жовтня 2016 року, необхідно залишити без розгляду.

На підставі ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551 - XII, керуючись ст.ст. 9, 11, 159, 160, 162 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Пенсійного Фонду України про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 11 жовтня 2016 року, нарахування індексації невиплачених сум боргу, інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, зобов'язання видати довідку, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 08.02.2011 по 11.10.2016 - залишити без розгляду.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. В. Васильченко