Рішення № 70668066, 30.11.2017, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2509/17

номер провадження 2/695/1382/17

30 листопада 2017 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

в складі головуючого судді: Таратіна В.О.

при секретарі: Курченко В.М.

з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра», ОСОБА_4, Золотоніської міської державної нотаріальної контори, зацікавлена особа - Орган опіки та піклування Золотоніської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008 року, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки № 102п/14/2008-840 від 19.03.2008 року, укладеного між нею та відповідачем ВАТ КБ «Надра».

Свою заяву позивач пояснює тим, що ОСОБА_4 відповідно до кредитного договору №102п/14/2008-840 від 19.03.2008р. отримав від ВАТ КБ «Надра» кредит у розмірі 26 тисяч доларів США строком до 18.03.2023 р. Кредит призначений на споживчі цілі та виданий під заставу нерухомого майна. Позивачка була близько знайома з ОСОБА_4, довіряла йому та була впевнена в його платоспроможності. Вона згідно договору поруки виступила поручителем за даним кредитним зобов'язанням. Згідно договору іпотеки вона також виступила іпотекодавцем та передала банку належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 в іпотеку. Всі необхідні документи для укладання договору іпотеки збирав ОСОБА_4 Він не пояснив позивачці, що у разі невиплати кредиту в рахунок погашення боргу у неї можуть забрати іпотечну квартиру в якій вона проживає разом зі своїми малолітніми дітьми: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_2 Як стало відомо позивачці для укладання договору іпотеки потрібний був дозвіл Органу опіки та піклування, оскільки в квартирі були зареєстровані та проживали її неповнолітні діти. Даний дозвіл ОСОБА_4 не отримував. Дізнавшись про можливі наслідки укладеного договору, позивачка стурбована, що її діти можуть бути позбавлені місця проживання в квартирі. Передана в іпотеку квартира є єдиним житлом, сім'ї позивачки і в разі невиконання кредитних зобов'язань за договором іпотеки банк матиме змогу одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки - квартири, в якій проживають неповнолітні діти. В зв'язку з цим вона просить визнати договір іпотеки не дійсним, оскільки він укладений без дозволу Органу опіки та піклування.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив обставини, наведені в позові, підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх повністю. Представник зазначив, що на момент укладення оспорюваного договору іпотеки у квартирі, що виступає предметом іпотеки, були зареєстровані неповнолітні діти позивачки - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 В підтвердження даних обставин представник позивача надав довідку від 30.11.2017 р. ПрАТ «Янтарь» про наявність зареєстрованих осіб в квартирі на момент вчинення правочину. Даний договір було укладено без дозволу органу опіки та піклування, він порушує законні права неповнолітніх дітей позивачки, які були зареєстровані та проживали на момент його укладення та проживають і по даний час. В силу своєї юридичної необізнаності позивачка не знала порядок укладенні договору іпотеки та його можливі наслідки. Дізнавшись, що даний договір порушує права її дітей, вона зразу звернулася з даним позовом до суду.

Представник відповідача ПАТ КБ «Надра» в судове засідання не з'явився з не відомих суду причин, хоча про розгляд повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.

Представник відповідача Золотоніської міської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з'явився, але завідувач нотконтори направила до суду листа з проханням розглядати справу у відсутність нотаріуса у відповідності до законодавства України.

Представник органу опіки та піклування Золотоніської міської ради в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала та зазначила, що орган опіки та піклування Золотоніської міської ради при укладенні оспорюваного договору іпотеки дозволу не надав. Сторони за даним дозволом не зверталися.

Суд, вислухавши доводи представника позивача, представника органу опіки та піклування, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

19.03.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» в особі Черкаського РУ та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 102п/14/2008-840, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 26000 доларів США строком до 18.03.2023 року. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі під заставу нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2.

19.03.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» в особі Черкаського РУ та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 поручилася перед банком за належне виконання ОСОБА_4 кредитного договору № 102п/14/2008-840.

В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором 19.03.2008 р. було укладено договір іпотеки №102п/14/2008-840, посвідчений державним нотаріусом Золотоніської міської нотаріальної контори Компанієць О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 976. Згідно даного договору Іпотекодавець - ОСОБА_9 передала Іпотекодержателю - ВАТ КБ «Надра» в особі Черкаського РУ в іпотеку належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_3.

Відповідно до договору дарування від 09.10.2001 р., посвідченого державним нотаріусом Золотоніської міської нотаріальної контори Компанієць О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 2450 являється власником квартири АДРЕСА_4, яку отримала в дар від ОСОБА_10

Згідно довідки ПрАТ «Янтарь»від 30.11.2017 р. ОСОБА_3 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_5. В даній квартирі з 16.01.2007 р. по 16.09.2016 р. були зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 являється матір'ю ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 являється матір'ю ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7

Паспорт громадянина України НОМЕР_3 виданий на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7

На момент укладення оспорюваного Договору іпотеки №102п/14/2008-840 від 19.03.2008 р. ОСОБА_3 мала двох малолітніх дітей, які були зареєстровані в квартирі яка є предметом іпотеки.

Відповідно до ч.6 ст.203 ЦК України правочин, що вчиняється батьками ( усиновителями), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч.1 ст.39 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх заміняють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватись від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

Діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. (ч.ч.2,3 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства»)

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК України місце проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч.3 ст.29 ЦК України місце проживання фізичної особи у віці до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачі) або одного з них, з ким вона проживає.

Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом частини шостої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, суд може визнати недійсним. Такий правочин є оспорюваним.

У правовому висновку Верховного Суду України у справі № 6-1002цс17 зазначено, що вчинений батьками (усиновлювачами) правочин стосовно нерухомого майна, право власності на яке чи право користування яким мають діти, без обов'язкового попереднього дозволу органу опіки та піклування суд може визнати недійсним (частина шоста статті 203, частина перша статті 215 ЦК України) за умови, якщо буде встановлено, що оспорюваний правочин суперечить правам та інтересам дитини: звужує обсяг існуючих майнових прав дитини та/або порушує охоронювані законом інтереси дитини, зменшує або обмежує її права та інтереси щодо жилого приміщення, порушує гарантії збереження прав дитини на житло.

Судом встановлено, що передана в іпотеку квартира є єдиним житлом, що належить сім'ї позивачки на праві власності і вразі невиконання кредитних зобов'язань, банк матиме змогу одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки - квартири, де проживають неповнолітні діти, чим будуть порушені їх майнові права, гарантії збереження прав дітей на житло. На день укладення договору іпотеки неповнолітні діти іпотекодавця мали право проживати у спірній квартирі за місцем проживання своєї матері відповідно до частини третьої статті 29 Цивільного кодексу України, у зв'язку із чим необхідна була наявність попередньої згоди органів опіки та піклування, передбаченої статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», відсутність якої на момент укладення договору іпотеки є підставою для визнання такого договору недійсним. Даний висновок суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України від 27 січня 2016 року № 6-1055цс15.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Визнати Договір іпотеки №102п/14/2008-840 від 19.03.2008 р., укладений між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра» - недійсним.

Скасувати заборону щодо відчуження зазначеного в Договорі іпотеки нерухомого майна: квартири АДРЕСА_6

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя В. О. Таратін