Ухвала суду № 70667361, 29.11.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/196/15-к Номер провадження 11-кп/786/851/17Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. Маліченко В. В.

Категорія: ч.3 ст.286 КК України Т.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого, судді Маліченка В.В.

суддів Костенка В.Г., Нізельковської Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання Пархоменко Ю.І.

прокурора Яроцького Р.В.

захисника Орленка Р.Е.

обвинуваченого ОСОБА_3

представника потерпілих ОСОБА_4

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6 ОСОБА_7,

ОСОБА_8, ОСОБА_9 представника ТОВ

«Новосанжарський цукровий завод» ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальне провадження №120141170000000541, за апеляційними скаргами прокурора Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури, та з внесеними змінами захисника обвинуваченого адвоката Орленка Р.Е. на вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 14 липня 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Остапівка Лубенського району Полтавської області, українця, громадянина України, непрацюючого, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, не судимого, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України та засуджено до покарання у виді 8 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_3 обрано взяття під варту. Строк відбування покарання вказано обчислювати з моменту затримання, оскільки засуджений не з'явився на проголошення вироку.

Цивільний позов прокурора в інтересах комунальної Лубенської центральної міської лікарні задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 на користь комунальної Лубенської центральної міської лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_12 у розмірі 14028,31 грн.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 150 000 грн. моральної шкоди та процесуальні витрати у розмірі 400,05 грн. Всього до стягнення з ОСОБА_3 підлягає 150400,05 грн. У стягненні з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 250 000 грн. моральної шкоди відмовлено. Залишенои без розгляду позовні вимоги ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 15981,28 грн. Залишено без розгляду всі позовні вимоги ОСОБА_8 до ПАТ «Страхове товариство» Іллічівське».

Цивільний позов ОСОБА_13 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_7 задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 150 000 грн. та 12340 грн. матеріальної шкоди. Всього до стягнення підлягає 162 340 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовлено

Цивільний позов ОСОБА_12 до ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертиз, а саме : від 17.02.2015 р. № 42 856 грн.52 коп., ; від 17.02.2015 № 40 856,52 грн.; № 41 від 18.02.2015 р. - 856,52 грн.; № 71 від 20.02.205 -921,60 грн.; № 974/975/1 від 29.01.2016 р. на суму 3880, 80 грн.; 497/498/79 від 24.10.2016 року на суму 8473,60 грн., а всього в сумі 15845,56 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, 10.12.2014 року, близько 19 години, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи транспортним засобом - легковим автомобілем марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить ОСОБА_14, рухався по проїзній частині автошляху між населеними пунктами смт. Новооржицьке та с. Богодарівка в Оржицькому районі Полтавської області у напрямку до с. Богодарівка Лубенського району, без вантажу, перевозячи в салоні автомобіля пасажира ОСОБА_15

Знаходячись на відстані 800 м від позначки «Оржицький район» на вказаному автошляху, а саме - рухаючись в Оржицькому районі Полтавської області, водій ОСОБА_3 (у темну пору доби) допустив неуважність, розпочавши маневр виїзду на зустрічну смугу, змінив напрямок свого руху, не переконавшись у безпеці даного маневру, чим створив небезпеку для руху водію легкового автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5, котрий рухався у зустрічному напрямку по своїй смузі та перевозив у салоні автомобіля пасажирів ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12

У результаті вказаних дій, водій ОСОБА_3 допустив зіткнення керованого ним автомобіля із автомобілем марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «ЗАЗ 110206», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в області перенісся, перелом кісток носа, ділянку переривчастого осадження з численними поверхневими ранами в області лівої носо-губної складки з переходом на крило носа зліва. Забита рана в області лобу справа, садно в області лобу зліва. Синець нижньої повіки лівого ока, крововилив із забитими ранами на слизовій нижньої губи справа, скол емалі 2-го зуба на верхній щелепі справа, кровопідтічність м'яких тканин голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в ділянці лобу більше зліва, крововилив під тверду мозкову оболонку в середніх і задніх черепно-мозкових ямках у вигляді рідкої крові та темних рихлих згортків, не фіксованих до оболонки, об'ємом до 100 мл, тотальний крововилив під м'яку мозкову оболонку, краплинні крововиливи в кору головного мозку правої та лівої скроневих долях по базальній поверхні, перелом хребта на рівні між 5 і 6 грудними хребцями, лінія перелому йде дугоподібно з переломами коренів дужок суглобових відростків та масивними крововиливами в м'які тканини в місці перелому, розрив симфізу таза з розходженням на 1 см з крововиливами в м'які тканини в місці перелому, уламковий перелом лобкової кістки зліва з крововиливами в м'які тканини в місці перелому, 3 садна по передній поверхні лівої гомілки у верхній третині. Згідно висновку експерта №313 від 12.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відповідають тяжким тілесним ушкодженням, як небезпечним для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_15 настала від сполучної травми голови, хребта та таза з переломами кісток скелета, що супроводжувалось травматичним шоком.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_11, отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні з наявністю крововиливів в лобно-тім'яній ділянці справа та зліва, у виличній ділянці зліва, у скроневій ділянці справа, крововиливи над твердою мозковою оболонкою в тім'яній ділянці зліва у вигляді темно-червоних згортків крові щільно спаяних з твердою мозковою оболонкою об'ємом близько 8,0 мл., у центрі лобної ділянки з переходом на основу черепа об'ємом біля 15 мл; крововиливи під тверду мозкову оболонку в проекції передніх черепно-мозкових ямок зправа та зліва об'ємом близько 50,0 мл; у проекції середньої черепно-мозкової ямки справа з переходом на заділо черепно-мозкову ямку та потиличну ділянку зправа та зліва об'ємом біля 150,0 мл; крововиливи під м'яку мозкову оболонку в потиличній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, у потиличній долі правої півкулі по конвекситальній поверхні, лобній долі лівої півкулі по конвекситальній поверхні, лобної долі правої півкулі по конвекситальній поверхні, в обидві мигдалини мозочку по конвекситальній поверхні, по базальній поверхні лобної долі правої півкулі, по базальній поверхні лівої півкулі, забої речовини головного мозку, дрібно скалковий перелом кісток черепа, перелом ребер зправа та зліва, розрив зв'язочного апарата ліктьового суглоба лівого плеча, садна крововиливи голови, кінцівок. Згідно висновку експерта №1363 від 16.02.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження за ступенем тяжкості відповідають тяжким тілесним ушкодженням, як небезпечним для життя в момент спричинення. Смерть ОСОБА_11 настала внаслідок відкритої черепно- мозкової травми, яка супроводжувалась переломом кісток черепа та крововиливами під оболонки та речовину головного мозку, про що свідчать вищенаведені тілесні ушкодження.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_5, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого наколінника з гематомою та забоєм м»яких тканин лівого колінного суглобу, забій м'яких тканин грудної клітки, перелом правих поперечних відростків 2 і 3 поперекових хребців хребта, рвана рана лівої гомілки у верхній третині. Згідно висновку експерта №12 від 15.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Окрім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_12, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої променевої кістки в типовому місці без зміщення, закритий крайовий фрагментарний перелом основи основної фаланги 1 пальця лівої кисті зі зміщенням, струс головного мозку, гематома в області лоба справа. Згідно висновку експерта №27 від 23.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Також, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_9, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого поперечного перелому правої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини зі значним зміщенням, гематома навколо лівого ока, синець в області лобу зліва, рубець по тильні поверхні лівої стопи, який є наслідком загоювання забитої рани. Згідно висновку експерта №31 від 26.01.2015 року за результатами проведеної судово- медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Рено Логан», номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді вивиху лівого стегна, закритого перелому заднього краю лівої вертлугової западини зі зміщенням, перелом лівих поперечних виростків 4 і 5 хребців поперекового відділу хребта, гематома передньої черевної стінки. Згідно висновку експерта №34 від 26.01.2015 року за результатами проведеної судово-медичної експертизи перелічені тілесні ушкодження відносяться до середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Згідно висновку експерта №71 від 20.02.2015 року, висновку комплексної судово-транспортно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи № 974/975/1 від 29.01.2016 року та висновку комплексної судової транспортно-трасологічної, авто технічної та судово-медичної експертизи №497/498/79 від 24.10.2016 року за результатами проведення експертиз в описаній вище дорожній обстановці у діях водія автомобіля марки «ЗАЗ 110206» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 маються невідповідності вимогам п.п. 10.1, 11.3 «Правил дорожнього руху України» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями),згідно яких:

П. 10.1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

П. 11.3 «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху у кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об»їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу».

Порушення вимог п.п. 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

В умовах даної пригоди водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнули зіткнення шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Крім того, водієм ОСОБА_3 було допущено порушення вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху - Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду у частині призначеного судом покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості, ухвалити свій вирок, яким засудити ОСОБА_3 за ч.3 ст. 286 КК України на 10 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В обґрунтування доводів прокурор зазначає, що суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що ОСОБА_3 при доведеності вини в інкримінованому вибачення перед потерпілим не попросив, а після судових дебатів й останнього слова покинув залу суду та не з'явився в установлений час на проголошення вироку, в подальшому правоохоронними органами місцеперебування обвинуваченого встановлено не було.

Окрім цього, суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не об'єктивно вказав щодо перебування на утриманні ОСОБА_3, малолітньої дитини як на обставину, що згідно статті 66 КК України пом'якшує його покарання.

До початку судового розгляду захисник обвинуваченого адвокат Орленко Р.Е. вніс зміни до раніше поданої ним апеляційної скарги з урахуванням позиції обвинуваченого ОСОБА_3, який фактичні обставини справи визнає повністю, кається у вчиненому, та просить змінити вирок суду в частині призначеного судом основного покарання, посилаючись на часткове відшкодування збитків потерпілим у межах розміру сум, що визначені судом першої інстанції.

На апеляційну скаргу захисника обвинуваченого від потерпілого ОСОБА_8 надійшли заперечення, в яких останній просить відмовити у задоволенні поданої апеляційної скарги посилаючись на те, що мотиви є надуманими, суд надавав можливість у реалізації права на захист, неодноразово надавалися судові доручення на проведення слідчих експериментів, а версія обвинуваченого про втручання у керування пасажира ОСОБА_15 з'явилася лише під час судового розгляду справи, після показань потерпілих по справі, та є нелогічною з огляду на те, що жодних дій по екстренному гальмуванню ним не було вчинено.

Потерпілі ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у поданих до суду запереченнях на апеляційну скаргу захисника також просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги захисника.

Заслухавши доповідача, захисника обвинуваченого адвоката Орленка Р.Е., який просив задовольнити його апеляційну скаргу та пом'якшити призначене судом покарання, обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу захисника зі змінами, у судових дебатах просив вибачення перед потерпілими, прокурора, який вказував про безпідставність апеляційної скарги захисника, просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, з'ясувавши позицію потерпілих та їх представника, які наполягали на суворій мірі покарання для обвинуваченого, представника ТОВ «Новосанжарський цукровий завод» ОСОБА_10 про неохідність задоволення апеляційної скарги прокурора з мотивів у ній наведених, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Винуватість ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діяння за ч. 3 ст. 286 КК у апеляційних скаргах не оспорюються.

Разом з цим, доводи апеляційної скарги захисника обвинуваченого про необхідність зміни вироку суду в частині призначеного покарання заслуговують на увагу.

Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. При виборі такого покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Під час розгляду провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та просив у потерпілих пробачення у судовому засіданні.

Більше того, ОСОБА_3 наразі добровільно розпочав часткове відшкодування потерпілим завданої шкоди.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 на підтвердження своїх дій по відшкодуванню потерпілим завданої шкоди у ході судового засідання апеляційного суду надав квитанції про сплату на користь потерпілого ОСОБА_8 грошових коштів на загальну суму 5400 гривень, потерпілого ОСОБА_7 - 12340 гривень.

В цілому такі дії та поведінка обвинуваченого у судовому засіданні, який висловлював жаль з приводу невідворотних наслідків у вигляді загибелі людей спричинених його діями, свідчить про щирість обвинуваченого та його дієве каяття.

А тому колегія суддів приходить до висновку про наявність додаткових пом'якшуючих покарання обставин, якими, згідно із ст. 66 КК України визнає визнання вини, щире каяття у вчиненому та добровільне часткове відшкодування матеріальних збитків.

Колегія суддів погоджується з обраним судом першої інстанції видом покарання обвинуваченому ОСОБА_3, однак, вважає, що дані про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності за злочин вчинений з необережності, за складних погодних умов взимку 2014 року, позитивно характеризується, є особою молодого віку, має на утримання малолітню дитину, а також наявність таких пом'якшуючих обставин як визнання ОСОБА_3 своєї вини, щире каяття у вчинені кримінального правопорушення, часткове добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілим, та перебування на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди у стані алкогольного сп'яніння, що визнано судом, як обставиною, що обтяжує покарання дають підстави для прийняття рішення про призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на менший строк.

Колегія суддів вважає, що саме таке покарання, є справедливим та законним з врахуванням всіх фактичних обставин по справі у їх сукупності, відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню.

Підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді 10 років позбавлення волі, тобто за максимальною межею санкції ч.3 ст. 286 КК України, як на тому наголошують прокурор та потерпілі, колегією суддів не встановлено. Така міра покарання, на думку колегії суддів, є надмірною, з огляду на конкретні обставини справи, та не перебуватиме у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З урахуванням вищенаведеного, у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів вважає за необхідне змінити вирок щодо ОСОБА_3 у частині призначення основного покарання, згідно ст. 414 КПК України, та обрати йому покарання в межах санкції ч.3 ст. 286 КК України.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409 КПК України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Оржицького відділу Лубенської місцевої прокуратури - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу, із внесеними змінами, захисника обвинуваченого адвоката Орленка Р.Е. - задовольнити.

Вирок Оржицького районного суду Полтавської області від 14 липня 2017 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного судом покарання змінити.

Призначити ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України покарання у виді 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя В.В. Маліченко

Судді В.Г. Костенко

Л.В. Нізельковська