Рішення № 70666610, 04.12.2017, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/6204/17

Провадження № 2/552/1854/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2017 року Київський районний суд м.Полтави в складі:

Головуючого судді - Турченко Т.В.

При секретарі - Силка І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2017 року позивач ПАТ КБ "ПриватБанк" звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В позовній заяві посилався на те, що 27.08.2008 року між позивачем та відповідачем. ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач за вказаним договором належним чином його умови не виконує, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Просили суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в сумі 98 163,59 грн. та судові витрати.

В судове засідання ПАТ КБ «ПриватБанк» свого представника не направив, попередньо надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити, в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Враховуючи згоду відповідача ОСОБА_1 та наявність у справі достатніх доказів, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності позивача.

Суд, заслухавши відповідача ОСОБА_1, вивчивши та дослідивши зібрані в справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір № б/н, згідно якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач належним чином зобов'язання не виконує, в зв'язку з чим станом на 31.08.2017 року, як вважає позивач, утворилася заборгованість в розмірі 98 163,59 грн., яка складається з:

-4997,49 грн. - заборгованість за кредитом;

-83 923,55 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

-4330,00 грн. - заборгованість за пенею;

-250,00 грн. - штраф (фіксована сума);

-4662,55 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст.259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1,5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Пунктом 31 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" судам роз'яснено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі. Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), зазначене вище правило застосовується й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).

Як встановлено в судовому засіданні, а також вбачається з матеріалів справи, відповідачем ОСОБА_1 28.12.2013 року останній раз було проведено оплату заборгованості за кредитним договором №б/н від 27.08.2008 року, після того відповідачем жодного разу заборгованість не погашалася.

Також судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № б/н від 27.08.2008 року лише 02.10.2017 року. В зв'язку з чим банком було пропущено річний строк звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити через сплив строку позовної давності.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.4-14, 209, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення

Головуючий Т.В.Турченко