Постанова № 70666584, 01.12.2017, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/5866/17

Провадження № 2-а/552/236/17

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 грудня 2017 року Суддя Київського районного суду м. Полтави Самсонова О.А.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування акта індивідуальної дії, зобов'язання вчинення дій щодо зарахування спеціального (педагогічного) стажу та призначення виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила суд скасувати акт індивідуальної дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про невиплату ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, зобов'язати відповідача провести повторний облік роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 із врахуванням перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року, зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року, що становить 50131 грн. 90 коп. пенсій у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більше ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

Відповідач надав свої заперечення проти позову, у яких просив відмовити в задоволені позову, посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Суддя, розглянувши справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені сторонами обставини, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 12 липня 2017 року призначено пенсію за віком з врахуванням страхового стажу 42 роки 6 місяців 22 дні.

При цьому до спеціального стажу працівника освіти, який відповідачем обраховано у розмірі 29 років 06 місяців 25 днів, не враховано період роботи позивача на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму.

Як вбачається з довідки Полтавського комерційного технікуму від 28 липня 2017 року № 169, ОСОБА_1 працює в Полтавському комерційному технікумі на посаді завідувача товарознавчого відділення з 01 вересня 2010 року (а.с.10).

Також згідно даних вказаної довідки ОСОБА_1, перебуваючи на посаді завідувача відділення, виконує обов'язки викладача циклу товарознавчих дисциплін та викладає дисципліну «Товарознавство» згідно розподілу педагогічного навантаження.

04 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до Полтавського об'єднаного УПФУ із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, передбаченої пунктом 7-1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.8).

Листом від 18 серпня 2017 року № 448/С-14 позивачу відмовлено у призначенні вказаної допомоги з посиланням на відсутність у неї необхідного страхового стажу, що дає право на призначення даної допомоги. Вказаним листом повідомлено позивачку, що період роботи на посаді завідувача відділенням навчального закладу не зараховується до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки не передбачена Переліком закладів і установ освіти охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909.

Відмовляючи у призначенні допомоги, відповідач безпідставно не врахував стаж роботи ОСОБА_1 на посаді завідувача відділенням навчального закладу, та, як наслідок, необґрунтовано відмовив позивачу у виплаті грошової допомоги з посиланням на відсутність у неї відповідного стажу.

При цьому суд виходить з наступного.

Згідно з п.7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (надалі у тексті постанови - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку № 637).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працює в Полтавському комерційному технікумі на посаді завідувача товарознавчого відділення з 01 вересня 2010 року (а.с.10).

Судом встановлено, що підставою для відмови відповідача у зарахуванні вказаного періоду роботи до спеціального стажу позивачки, що дає право на пенсію за вислугу років, слугувало твердження відповідача про те, що така посада не передбачена Переліком № 909.

Як визначено Переліком № 909 (в редакції, чинній на час роботи позивача на вищезазначених посадах) право на пенсію за вислугу років дає робота у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на посадах : викладачів, педагогів.

Зазначеним Переліком в редакції, чинній з 26.09.2002 року, встановлено, що право на пенсію за вислугу років дає робота у вищих навчальних закладах I - II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах на посадах : директорів, їх заступників з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старших майстрів виробничого навчання, майстрів виробничого навчання, викладачів, педагогів професійного навчання, практичних психологів, соціальних педагогів, керівників гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 963 затверджено перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, до якого було віднесено, зокрема, посада відділення навчального закладу.

Тому суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що посада завідувача відділенням навчального закладу, є такою, що не надає права на пенсію за вислугу років та не зараховується до спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до даних довідки Полтавського комерційного технікуму від 28 липня 2017 року №169 позивач згідно розподілу педагогічного навантаження відпрацювала кількість виділених їй годин.

Також як вбачається з даних посадової інструкції завідувача відділенням, затвердженої директором технікуму 01 вересня 2015 року, завідувач відділенням відноситься до категорії педагогічних працівників (а.с.11).

Право на пенсію за вислугу років не залежить від обсягу навчального навантаження і, відповідно, від розміру заробітної плати та обсягу сплачених страхових внесків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем безпідставно не врахований стаж роботи ОСОБА_1 з 01 вересня 2010 року по 12 липня 2017 року на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на досліджені докази та встановлені у справі фактичні обставини, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності у неї достатнього спеціального стажу, діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Але, оскільки вказане рішення відповідача не оформлялось окремим актом індивідуальної дії, позивачу лише надані роз'яснення у листі. Тому підстави для задоволення позовної вимоги про скасування акта індивідуальної дії відсутні.

Решта позовних вимог підлягає до задоволення: відповідача необхідно зобов'язати здійснити перерахунок стажу роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 з врахуванням часу перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року, а також зобов'язати позивача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року.

Розмір такої допомоги має бути обрахований відповідачем.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню їй пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 158, 159, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про скасування акта індивідуальної дії, зобов'язання вчинення дій щодо зарахування спеціального (педагогічного) стажу та призначення виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій задовольнити частково.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провести перерахунок стажу роботи педагогічного працівника ОСОБА_1 з врахуванням часу перебування на посаді завідувача товарознавчого відділення Полтавського комерційного технікуму, починаючи з 01 вересня 2010 року по 11 липня 2017 року.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення 12 липня 2017 року за педагогічний стаж більше 30 років.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 440 грн. на відшкодування понесених ним судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Полтави протягом десяти днів.

Суддя О.А.Самсонова

01.12.2017