Постанова № 70664176, 29.11.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2791/17

Провадження № 2-а/163/112/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року Любомльський районний суд Волинської області у складі: головуючого судді Павлуся О.С.,

за участі секретарі Семенюк К.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3542/20500/2017 від 25.10.2017 року,

В С Т А Н О В И В :

06 листопада 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил №3542/20500/2017 від 25.10.2017 року.

Свій позов мотивує тим, що 25 жовтня 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Негрічем Л.М. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №3542/20500/17, якою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за те, що він, виконуючи в період 26.07.2013 року обов'язки директора ПП «Парус-77», під час митного оформлення товару «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка згідно з довідником «Citroen», модель згідно з довідником «Jumper», кузов НОМЕР_2», вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 26353 гривень 59 копійок, шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо відправника та одержувача товару, неправдивих відомостей необхідних для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості.

Вважає постанову протиправною та такою, яка прийнята без належного проведення процесуальних дій, без врахування всіх обставин справи та без врахування наявних доказів і фактів, що були ним надані.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вказав, що митним органом не було встановлено на підставі яких документів проводилося митне оформлення товару «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка згідно з довідником «Citroen», модель згідно з довідником «Jumper», кузов НОМЕР_2» за межами України. Разом з тим зазначив, що строки притягнення ОСОБА_3 до відповідальності на момент винесення оскаржуваної постанови закінчилися.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, та зазначила, що постанова відносно ОСОБА_3 винесена з урахуванням вимог чинного законодавства України, Митного кодексу України. Надала письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовуються Митним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та є публічно-правовими, оскільки стосуються притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

З копії матеріалів справи про порушення митних правил №3542/20500/2017 встановлено, що 26.07.2013 посадовою особою Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» №205100000/2013/014958, де одержувачем виступало ПП «Парус - 77», що знаходилось за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Садовського, 4А/4, код ЄДРПОУ 0037821476, здійснено митний контроль та митне оформлення товару «Автомобіль вантажний, що був у використанні; марка згідно з довідником «CITROEN», модель згідно з довідником «JUMPER», кузов № НОМЕР_2, загальна кількість місць включаючи водія - 3, призначення автомобіля - для перевезення вантажів по дорогах загального користування, тип двигуна - дизель, робочий об'єм циліндрів двигуна 2800 см.куб., вантажопідйомність -- 1270кг., маса в разі максимального завантаження - 3300 кг., номер двигуна НОМЕР_3, потужність - 94 кВт, колісна формула- 4x2, календарний рік виготовлення - 2005, модельний рік виготовлення - 2005, тип кузова - фургон, відсутні місця, отвори, пристосування під настилом (підлогою) для можливого встановлення сидінь та пристроїв безпеки, виготовлений не на базі кузова легкового автомобіля. Країна виробництва - (FR). Торгівельна марка «CITROEN». Відправником товару виступала фірма «Luxsteel OU» (Tornimae 7-54, Tallin 10145, Естонія), продавцем - «PRIMECRAFTINDUSTRIAL S.A.» (50' Street, Global Plaza Tower 19 Floor, Suite H, Panama City).

З вищевказаної митної декларації №205070002/2015/005660 вбачається, що одержувачем та особою, відповідальною за фінансове врегулювання при доставці вказаного транспортного засобу, є ПП «Парус - 77». Декларантом ПП «Парус - 77» виступав громадянин ОСОБА_3.

Згідно Invoice №21943-PCI/PA від 09.07.2013 року та граф 33, 42, 45 митної декларації, вартість автомобіля становить 1750 євро, що згідно курсу валют складає 22793 гривень, код товару згідно УКТЗЕД - 87042139.

За митне оформлення даного транспортного засобу ПП «Парус - 77» було сплачено 7293,79 грн. митних платежів.

16.05.2017 за вх.№1149/8/03-70-20 на адресу Волинської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України від 04.05.2017 №11183/7/99-99-20-02-01-17, відповідно до якого отримано звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у підтвердженні фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, в тому числі транспортного засобу марки «CITROEN JUMPER», кузов № НОМЕР_2.

Під час опрацювання документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки та документів на підставі яких здійснено митне оформлення на Волинській митниці ДФС транспо'ртного засобу марки «CITROEN JUMPER», кузов № НОМЕР_2, встановлено, що згідно експортної митної декларації Литовської Республіки від 09.07.2013 №13LTKR1000EK069770, рахунку фактури від 09.07.2013 №2267, автомобіль марки «CITROEN JUMPER», кузов № НОМЕР_2, був проданий компанією «Danutes Vaskevicienes І Л.» ; Pusyno 11, Kannelava, Kauno R. LT) в адресу громадянина ОСОБА_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 7000 LTL, що згідно курсу НБУ на день митного оформлення становило 105 148,06 грн.

З службової записки від 07.09.2017 №924/03-70-19-03-25 слідує, що на виконання службової записки управління протидії митним правопорушенням від 29.08.2017 №2105/03-70-20-05, було проведено розрахунок митних платежів, згідно вартості транспортного засобу 105 148,06 грн., та встановлено, що підлягають сплаті до бюджету за митною декларацією від 26.07.2013 №205100000/2013/014958, митні платежі в сумі 33 647,38 грн., в тому числі ввізне мито: 10 514,81 грн., ПДВ: 23 132,57 грн, обраховано недобори таких платежів, сума яких становить - 26 353,59 грн.

За викладених обставин 27 вересня 2017 року начальником відділу боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї управління протидії митним правопорушенням Волинської митниці ДФС Лукашиком О.П. було складено протокол про порушення митних правил №3542/20500/2017 відносно ОСОБА_3, який станом на 26.07.2013 року працював директором ПП «Парус - 77», за ознаками ст.485 МК України.

25 жовтня 2017 року заступником начальника Волинської митниці ДФС Негрічем Л.М. було винесено постанову в справі про порушення митних правил №3542/20500/17, якою його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених статтею 485 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів за те, що він, виконуючи в період 26.07.2013 року обов'язки директора ПП «Парус-77», під час митного оформлення товару «автомобіль вантажний, що був у використанні, марка згідно з довідником «Citroen», модель згідно з довідником «Jumper», кузов НОМЕР_2», вчинив протиправні дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 26353 гривень 59 копійок, шляхом заявлення в митних деклараціях неправдивих відомостей щодо відправника та одержувача товару, неправдивих відомостей необхідних для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою митному органу документи, що містять такі відомості.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 486 МК України, щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно ст.489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, категорично заперечив про обізнаність позивача з інформацією про наявность у митних органах Литовської Республіки копій товаро-супровідних документів, з яких слідує, що автомобіль марки «CITROEN JUMPER», кузов № НОМЕР_2, був проданий компанією «Danutes Vaskevicienes І Л.»; Pusyno 11, Kannelava, Kauno R. LT) в адресу громадянина ОСОБА_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ціною 7000 LTL.

Відповідно до ч.5 ст.334 МК України, з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

Аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що єдиною підставою та доказом для складання протоколу про порушення митних правил та притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення слугувала відповідь митних органів Литовської Республіки.

У вказаній відповіді, митний орган Литовської Республіки зазначає, що ним проводиться перевірка по незакінченому митному оформленні на підставі декларацій по яким експортувалися транспортні засоби. В свою чергу останній наголошує, що вказаний лист не підтверджує вивезення автомобілів за межі Євросоюзу.

Суд звертає увагу, що у вказаному листі також вказується, що особа, яка займалася митним оформленням транспортних засобів, пред'являла до митного органу Литовської Республіки копії товаро-супровідних документів.

Порядок переміщення транспортного засобу через митний кордон врегульовано Правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 (далі - Правила).

Відповідно до п.7 Правил, власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; митної декларації - у разі потреби; ВМД (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України); що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні); паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо; довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 до митного контролю було подано митну декларацію типу «ІМ40ДЕ» №205100000/2013/01495 та Invoice №21943-PCI/PA від 09.07.2013 року.

Як і під час розгляду справи в суді, так і під час винесення постанови, доводів зі сторони відповідача, про те, що вищевказані документи містять ознаки підробки, не надходило.

Разом з тим, доказів наявності в ОСОБА_3 інших документів, ніж ті, які подані до митного органу, також наведено не було.

Суд вважає, що саме по собі повідомлення отримане від митних органів Литовської Республіки про проведення перевірки по незакінченому митному оформленні транспортних засобів в ЄС не є беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні дій спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів.

В той же час, для з'ясування наявності у діях ОСОБА_3 суб'єктивної сторони передбаченого ст.485 МК України правопорушення, митним органом не вчинено запиту безпосередньо на адресу відправника товару - фірми ««Luxsteel OU» (Tornimae 7-54, Tallin 10145, Естонія),» та продавця - фірми «PRIMECRAFTINDUSTRIAL S.A.» (50' Street, Global Plaza Tower 19 Floor, Suite H, Panama City), з метою отримання копій документів, на підставі яких здійснювався продаж транспортного засобу та його відправка покупцю.

Без отримання таких відомостей, на думку суду, немає підстав достовірно стверджувати про протиправність дій позивача при декларуванні товару - автомобіля.

Відтак, висновок відповідача, викладений в оскаржуваній постанові, є виключно припущенням, що в силу ст.62 Конституції України, є неприпустимим.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст.485 МК України, обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.

Правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП), а вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.11 КУпАП).

Надані сторонами докази та висловлені обгрунтування, дають підстави вважати, що під час оформлення транспортного засобу позивач визначив ціну товару застосовуючи резервний метод передбачений МК України, в свою чергу митний орган не приймав рішення про коригування такої вартості, позивач діяв добросовісно, без жодного умислу щодо заявлення неправдивих відомостей про імпортований транспортний засіб, що безумовно свідчить про відсутність в діях ОСОБА_3, як декларанта та директора ПП «Парус-77», прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи відповідачу необхідно довести правомірність своїх дій.

Виносячи оскаржувану постанову відповідач мав дотриматися вимог закону і прийняти повне, законне і обґрунтоване рішення (постанову), зміст якого не викликав би сумніву у його достовірності, неупередженості, добросовісності та розсудливості, оцінюючи всі обставини справи в сукупності.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова відповідача не відповідає митному законодавству і щодо строку притягнення до відповідальності.

Частиною 4 статті 264 Митного кодексу України встановлено, що з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Отже цією нормою чітко визначено момент, з якого особа несе відповідальність за зазначення неправдивих відомостей, при декларуванні товару прийняття митним органом декларації.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, що висловлена у постановах від 20 червня 2011 року у справі № 21-97а11, від 09 квітня 2012 року у справі №21-260а11, порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей, не можна вважати триваючим, оскільки воно припиняється із поданням декларації митному органу, тож заявлення будь-яких відомостей в митній декларації та надання митному органу документів здійснюється в певний час, а саме під час митного оформлення товарів, та повинне бути виявлене саме під час митного оформлення товару.

Тож, шестимісячний строк для притягнення позивача до адміністративної відповідальності повинен бути відрахований від дня здійснення дій та завершення митного оформлення, оскільки, виходячи з кваліфікації зазначеній в оскаржуваній постанові це є закінченим разовим правопорушенням, а не триваючим.

Той факт, що законодавством передбачено можливість внесення змін до вже поданих декларацій, не свідчить про те, що порушення є триваючим, адже це право, а не обов'язок субєкта декларування, в той час як зазначені ним відомості є підставою для сплати митних платежів і випуску товару у вільний обіг.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови митного органу, оскільки при її винесенні допущена необ'єктивність та неповнота провадження, що передбачено ст. 489 МК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 6-11, 69, 71, 86, 87, 94, 98, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Негріча Леоніда Миколайовича у справі про порушення митних правил №3542/20500/2017 від 25.10.2017 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Любомльського районного суду Павлусь О.С.