Постанова № 70663405, 01.12.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

01.12.2017

Справа № 638/16525/17,

2-а/638/835/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2017 суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Руднєва О.О. у порядку скороченого провадження розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

01.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова, в якому просить суд: Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова щодо нездійснення мені перерахунку щомісячного довічного утримання починаючи з червня 2017 року. Визнати протиправною відмову Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м. Харкова щодо не зарахування мені до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді 20 років 8 місяців 14 днів, також стаж роботи в органах Харківської транспортної прокуратури 02 роки 03 місяці 15 днів. Визнати протиправною відмову Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова у здійсненні мені перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-55/196 від 31 серпня 2017 » року. Зобов'язати Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова здійснити зарахування мені до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді 20 років 8 місяців 14 днів, також стаж роботи в органах Харківської транспортної прокуратури 02 роки 03 місяці 15 днів. Зобов'язати Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова провести перерахунок та виплату мені щомісячного грошового утримання у розмірі 86%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з червня 2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді -27866 грн.67 коп. на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-55/196 від 31 серпня 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Свій адміністративний позов обґрунтовує тим, що рішенням Вищої Ради Правосуддя України від 18 травня 2017 року № 1167/0/15- 17, у зв'язку з поданням заяви про відставку, її, ОСОБА_1, було звільнено з посади судді Апеляційного суду Харківської області, а наказом в.о. голови Апеляційного суду Харківської області від 02 червня 2017 року відраховано зі штату Апеляційного суду Харківської області

Після звільнення у відставку вона, ОСОБА_1, перебуває на пенсійному обліку в Шевченківському об'єднаному Управлінні Пенсійного Фонду України м. Харкова ( колишнє управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м Харкова) як суддя у відставці Апеляційного суду Харківської області та отримує довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.

Після відрахування її, ОСОБА_1, зі штату Апеляційного суду Харківської області саме уповноваженою особою суду було підготовлено необхідний пакет документів для звернення до органів ПФУ для призначення довічного грошового утримання. Окрім інших документів, була надана довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі якої їй і було призначене щомісячне довічне грошове утримання. Проте, у зазначеній довідці помилково не були вказані інші виплати, які враховуються при обчисленні довічного грошового утримання, а саме матеріальна допомога до відпустки у розмірі посадового окладу, яка включена в оподатковуваний дохід.

Про це їй, ОСОБА_1, стало відомо 31 серпня 2017 року, коли уповноваженою особою апеляційного суду їй були надані нові довідки для подання до органів ПФУ, а саме: довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання станом на червень 2017 року. Відповідно довідки, виплати, що мають бути враховані при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, становлять: оклад - 17600 грн. 00 коп; надбавка за вислугу років 50% - 8800 грн. 00 коп.; матеріальна допомога до відпустки 1/12 окладу - 1466 грн. 67 коп.

Крім того, як вбачається із відповіді Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Харкова від 20.07.2017 року № 145/К-4, що надана на її запит, при нарахуванні зазначеного грошового утримання враховано стаж роботи на посаді судді 20 років 8 місяців 14 днів та не враховано стаж роботи на посаді помічника Харківського транспортного прокурора з 13 червня 1994 року до обрання суддею 19 вересня 1996 року, тобто понад два роки.

26 серпня 2017 року вона, ОСОБА_1, звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання з дати його призначення з урахуванням стажу роботи на посаді помічника Харківського транспортного прокурора з 13 червня 1994 року до обрання суддею.

Документи, що підтверджують такий стаж, є у розпорядженні відповідача.

01 вересня 2017 року вона, ОСОБА_1, звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеного їй щомісячного довічного грошового утримання з дати його призначення, а саме з червня 2017 року, з урахуванням 1/12 частини щорічної матеріальної допомоги до відпустки на оздоровлення у розмірі 1466 грн 67 коп., тобто виходячи із розміру заробітної плати -27866 грн.67 коп.

Відповідачу нею, ОСОБА_1, було надано лист Апеляційного суду Харківської області з проханням прийняти нові довідки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання на заміну попередніх, в яких не була врахована 1/12 частина допомоги на оздоровлення, яка нараховується відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», входить до складу фонду оплати праці, на яку відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховується внесок у розмірі 22 %.

Листом № 245/к-П від 18 вересня 2017 року за підписом начальника Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова В.О.Іванової з посиланням на ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» їй, ОСОБА_1, відмовлено у зарахуванні стажу на посаді помічника Харківського транспортного прокурора з 13 червня 1994 року до обрання суддею, тобто понад два роки, при нарахуванні довічного грошового утримання. Лист отримано 20 вересня 2017 року.

Крім того, рішенням відповідача від 08.09.2017 року, яке нею, ОСОБА_1, також отримано 20 вересня 2017 року, їй відмовлено в перерахунку мого щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням 1/12 частини щорічної матеріальної допомоги до відпустки на оздоровлення у розмірі 1466 грн 67 коп., тобто виходячи із розміру заробітної плати - 27866 грн.67 коп.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до настпуного:

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положеннями ст.126 Конституції України закріплені основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.92 Конституції України статус суддів визначається виключно законами України.

Відповідно до ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010року №2453-VI (чинного на час звільнення позивача у відставку) суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія.

Рішенням Конституційного Суду № 4-рп/2016 від 08.06.2016 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" в редакції від 01.01.2015 року, згідно з яким щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Згідно з вимогами ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 245З-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 245З-VI (у редакції Закону від 07.07.2010 р.) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції від 7 липня 2010 року зазначені правовідносини регулювались Законом України "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 р. № 2862-ХІІ (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах... , а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

На підтвердження стажу на посаді помічника Харківського транспортного прокурора позивачем ОСОБА_1 надаю копію трудової книжки, з якої вбачається факт займання мною зазначеної посади з 13 червня 1994 року по 19 вересня 1996 року, та звільнення з органів Східно-Української транспортної прокуратури в зв'язку з призначенням на посаду судді Жовтневого районного суду м.Харкова на підставі п.5 ст.36 КЗпП України.

Отже, неврахування відповідачем стажу роботи ОСОБА_1 на посаді помічника Харківського транспортного прокурора при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді безпідставним.

У ч. 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визначається і діє принцип верховенства права. У рішенні від 02.11.2004 року № 15-рп/2204 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права це планування права в суспільстві. При прийняті рішення суди мають керуватися принципом верховенства права. Отже, право, яке встановлене і гарантоване Конституцією України, не може бути порушеним шляхом звуження змісту та обсягу визначених гарантій незалежності суддів.

Відповідно до Рішення Ради суддів України від 08.04.2016 року № 29, саме до повноважень суду належить визначення правової норми, яку необхідно застосувати до спірних правовідносин. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання, з урахуванням стажу роботи на посаді помічника Харківського транспортного прокурора, а також матеріальної допомоги, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій та статус суддів», «Про пенсійне забезпечення».

В п. 7 Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 зазначено, що право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі, після звільнення від виконання обов'язків судді. Також у цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.

Відповідно до п. 11 розділу ХІІІ Перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010року №2453-VI (в редакції від 07.07.2010 року) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Відповідно до редакції Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 28.03.2015 року пункт 11 Перехідних положень вищевказаного Закону втратив чинність. Проте, зазначеною редакцією Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не врегульовано та не змінено порядок визначення стажу роботи на посаді суддів, призначених на посаду до набрання чинності цим Законом.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, стаж роботи судді визначений відповідно до законодавства, що діяло до дня набрання чинності змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", зберігається та не підлягає зменшенню.

Згідно з ч. 4 статті 43 Закону України "Про статус суддів" № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року, який втратив чинність 01.01.2012 року, було встановлено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітрів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих, за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з п. 3 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283, до стажу державної служби включається час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, а також час роботи в організаціях, передбачених абзацом четвертим пункту 3 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.93р. № 1049 "Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів".

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби (стаття 1 втратила чинність на підставі Указу Президента від 20 березня 2008 року №248/2008).

Аналогічна правова норма містилась і в Постанові Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 року № 545, якою було доповнено Постанову Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання судді" (абзац 2 пункту 3-1).

Зазначена вимога міститься і в п. 2.6. "Положення про порядок призначення та виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці" затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25.08.2005 року № 94.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 912 від 2 серпня 1996 року, обчислення стажу державної служби належить до компетенції кадрової служби державного органу, з яким державний службовець перебуває (перебував) у трудових відносинах. Кадрова служба у кожному конкретному випадку на підставі чинного законодавства, вивчення записів трудової книжки, послужного списку, відповідних довідок чи архівних документів має самостійно прийняти рішення щодо зарахування (включення) окремих періодів роботи (служби) до стажу державної служби.

Відповідно до п. 2.1 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 року №3-1, до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці додається, в тому числі, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Отже, до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці слід враховувати роботу в органах прокуратури.

Зазначена позиція кореспондується із роз'ясненнями Конституційного Суду України в рішенні від 11 жовтня 2005 року №8-рп (абзаци 2,3 пункту 4 мотивувальної частини), відповідно до яких "набуте право не може бути скасоване, звужене". Гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних, про що неодноразово було наголошено у правових позиціях Конституційного Суду України, зокрема, у рішеннях від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005).

Відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 18.05.2017 року №1167/0/15-17 ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону у редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя», а тому відмова пенсійного органу у зарахуванні до стажу роботи на посаді судді роботу в органах прокуратури підлягає визнанню нечинною.

В постанові від 01.07.2014 року у справі №21-244а14 Верховний Суд України висловив обов'язкову для врахування правову позицію, відповідно до якої правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Щодо відмови Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова у здійсненні позивачу ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-55/196 від 31.08.2017 року.

Суд, Суд вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить певний відсоток від суддівської винагороди, яка, у свою чергу, залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що з 01 грудня 2016 р. розмір мінімальної заробітної плати було збільшено до 1600,00 грн., що призвело до збільшення розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з цієї дати відповідач повинен був провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача.

Разом з тим, Шевченківським об»єднаним УПФУ в м. Харкові у зв'язку із зміною розміру суддівської винагороди з 01 грудня 2016 року було зроблено перерахунок довічного грошового утримання позивачки, однак, не з 01грудня 2016 року, як це передбачено Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а з 01 січня 2017 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці становить певний відсоток від суддівської винагороди, яка, у свою чергу, залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" врегульовані правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів (далі Закон).

На момент прийняття Верховною Радою України постанови від 25.12.2014 року про звільнення позивачки з посади судді у відставку, спірні правовідносини регулювались Законом України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 2453-VI незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установлених законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Відповідно до п.7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005р. № 8-рп/2005право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.06.2013р. № 3-рп/2013 зазначив, що будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя та права людини і громадянина на захист прав і свобод незалежним судом, оскільки призводить до обмеження можливостей реалізації цього конституційного права, а отже, суперечить частині першій статті 55 Конституції України(абзац другий пункту 3 мотивувальної частини).

Згідно з п. 3Рішення Конституційного суду України від 08.06.2016р. за № 4-рп/2016щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов'язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Відповідно до ст.ст. 133-134 цього Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді, за науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а при наданні щорічної відпустки - виплачується, крім суддівської винагороди, допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Згідно з ч. 1ст. 1 Закону України «Про оплату праці»заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3.Інструкції № 5 «Зі статистики заробітної плати» матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Додатком № 2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у якій зазначається крім відомостей про судову винагороду інші виплати, які враховуються при призначенні (перерахунку) щомісячного грошового утримання суддям у відставці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів.

Аналіз наведених положень дає підставу для зазначення про те, що матеріальна допомога є складовою системи оплати праці судді.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Суд вважає, що дії відповідача, які полягають у відмові здійснення позивачу ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-55/196 від 31.08.2017 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 КАС України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 КАС України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 159, 160, 164 Кодексу адміністративного судочинства,

СУД П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні - задовольнити.

Визнати протиправними дії Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання починаючи з червня 2017 року

Визнати протиправною відмову Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова щодо не зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді 20 років 8 місяців 14 днів, також стаж роботи в органах Харківської транспортної прокуратури 02 роки 03 місяці 15 днів.

Визнати протиправною відмову Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного утримання, з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-55/196 від 31 серпня 2017 року.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова здійснити зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, окрім стажу роботи на посаді судді 20 років 8 місяців 14 днів, також стаж роботи в органах Харківської транспортної прокуратури 02 роки 03 місяці 15 днів.

Зобов'язати Шевченківське об'єднане Управління Пенсійного Фонду України м.Харкова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання у розмірі 86%, з включенням суми матеріальної допомоги, починаючи з червня 2017 року, виходячи із розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді -27866 грн.67 коп. на підставі довідки Апеляційного суду Харківської області №03-55/196 від 31 серпня 2017 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копі.

Суддя О.О. Руднєва