Рішення № 70663185, 20.11.2017, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа № 910/16251/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Молочна Слобода

до Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп

про стягнення 830175,57 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 174 від 28.04.2017 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 16.05.2017 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.10.2017 року до Господарського суду Київської області на підставі ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України з Господарського суду м. Києва, за встановленою підсудністю, надійшли матеріали справи № 910/16251/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Молочна Слобода до Товариства з обмеженою відповідальністю Астерс Груп про стягнення 830175,57 грн.

Згідно автоматизованого розподілу, справу № 910/16251/17 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Карпечкіну Т.П. для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2017 року прийнято справу № 910/16251/17 до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2017 року.

13.11.2017 року представником відповідача подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечує посилаючись на недоліки у спірних видаткових накладних, зокрема відсутність посади осіб, які отримували товар. Окрім того, повідомляв про часткове погашення заборгованості 02.10.2017 року на суму 200000,00 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 101083265 від 02.10.2017 року на суму 200000,00 грн. та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

13.11.2017 року судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва в розгляді справи на 20.11.2017 року.

20.11.2017 року представник відповідача надав через канцелярію суду ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків за спірним Договором за період з 01.01.2017 року по 13.11.2017 року на спірну суму в розмірі 603390,28 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Позивач в судовому засіданні 20.11.2017 року позовні вимоги (уточнені) згідно заяви про зменшення позовних вимог № 459 від 10.10.2017 року підтримав в повному обсязі. Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2017 року проти уточненої суми основного боргу не заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

17.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Молочна Слобода (далі Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Астерс Груп (далі Покупець, відповідач) укладено Договір № 1І019978 (далі - Договір), згідно п. 1.1 якого Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим договором, у відповідності до замовлень Покупця поставити ОСОБА_3, а Покупець зобовязується прийняти ОСОБА_3 і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, які не можуть перевищувати цін, погоджених сторонами у специфікації. Поставка ОСОБА_3 Постачальником здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації Покупцем через мережу магазинів «Фуршет».

ОСОБА_3 поставляється Постачальником у відповідності з Замовленнями Покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в Замовленні (п. 3.1 Договору).

Пунктом поставки ОСОБА_3 за цим Договором є склад Покупця, адреса якого вказана в Замовленні. Поставка ОСОБА_3 до місця передачі здійснюється транспортом Постачальника. Витрати з транспортування ОСОБА_3 до пункту поставки несе Постачальник. Датою поставки є дата отримання Покупцем ОСОБА_3 на складі Покупця (п. 3.4 Договору).

Покупець оплачує ОСОБА_3, що поставляється за цінами погодженими Сторонами в Специфікації та підтвердженими у накладних. Ціна на ОСОБА_3 в Специфікації вказується в гривнях. Ціна повинна відповідати законодавству України та включати не більше 2-х знаків коми (ціна без ПДВ та з ПДВ) (п. 7.1 Договору).

Загальна сума цього Договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка ОСОБА_3 (п. 7.8 Договору).

Оплата за ОСОБА_3 здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування кошів на банківський рахунок Постачальника через 75 днів з моменту приймання-передачі ОСОБА_3 та підписання накладної про прийняття ОСОБА_3 (п. 7.9 Договору).

Зобовязання Покупця по оплаті ОСОБА_3 вважається виконаним з моменту списання коштів з його банківського рахунку (п. 7.11 Договору).

Постачальник зобовязується за власний рахунок організовувати та проводити заходи по стимулюванню збуту ОСОБА_3 в порядку передбаченому Сторонами окремими договорами (п. 4.1 Договору).

Як стверджує позивач у поданому позові, на виконання зобовязань за Договором ним за період з 19.01.2017 року по 26.04.2017 року було поставлено відповідачу ОСОБА_3 на загальну суму 740349,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані представниками Сторін та скріплені їх печатками.

Однак, як стверджує позивач, відповідач в порушення п. 7.9 Договору, своєчасно та в повному обсязі свої зобовязання з оплати отриманого за період з 19.01.2017 року по 26.04.2017 року ОСОБА_3 не виконав, розрахувався частково на суму 580153,05 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками за період з 05.01.2017 року по 20.03.2017 року,частково за період з 08.02.2017 року по 26.04.2017 року повернув ОСОБА_3 на загальну суму 14810,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи ОСОБА_1 про псування, недовіз і надлишок товару, та частково провів зарахування зустрічних однорідних вимог з позивачем за період з 31.01.2017 року по 31.05.2017 року на загальну суму 168484,16 грн., що підтверджується укладеними сторонами на виконання п. 4.1 спірного Договору договорами про надання логістичних послуг № Л1І019978 від 17.01.2014 року (послуги надавались відповідачем протягом січня-квітня 2017 року на загальну суму 92143,41 грн.), про надання рекламних послуг № РП1І025548 від 01.04.2014 року (послуги надавались відповідачем протягом квітня-травня 2017 року на загальну суму 13053,87 грн.), про надання послуг № АГ630/17_EDI від 01.02.2017 року (послуги надавались відповідачем у квітні 2017 року на суму 1200,00 грн.), про надання рекламних послуг № Р1І032643 від 01.01.2016 року (послуги надавались відповідачем протягом лютого-квітня 2017 року на загальну суму 62086,88 грн.) та ОСОБА_1 прийому-передачі робіт (наданих послуг) згідно вищевказаних договорів, на загальну суму 763447,61 грн. (копії яких наявні в матеріалах справи).

Внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість з оплати поставленого ОСОБА_3 за спірний період в сумі 803390,28 грн. (826488,89 грн. борг станом на 01.01.2017 року + 740349,00 грн. поставлено ОСОБА_3 за період з 19.01.2017 року по 26.04.2017 року 763447,61 грн. погашено за період січень-травень 2017 року з врахуванням оплат, повернення ОСОБА_3 та заліку зустрічних однорідних вимог).

У звязку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просив стягнути з відповідача 803390,28 грн. основного боргу.

В ході розгляду спору представником позивача в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подана заява про зменшення суми позовних вимог, у звязку з частковою сплатою 02.10.2017 року 200000,00 грн. заборгованості, якою останній просить стягнути з відповідача 603390,28 грн. боргу за спірним Договором згідно видаткових накладних: № ФТД00008741 від 08.02.2017 року на суму 31116,60 грн., яка оплачена на суму 5115,02 грн. (борг за накладною 26001,58 грн.), № ФТД00010219 від 15.02.2017 року на суму 35930,70 грн., № ФТД00012005 від 23.02.2017 року на суму 32123,70 грн., № ФТД00013459 від 28.02.2017 року на суму 106713,00 грн., № ФТД00018893 від 22.03.2017 року на суму 214722,00 грн., № ФТД00020590 від 29.03.2017 року на суму 25484,40 грн., № ФТД00022450 від 05.04.2017 року на суму 38662,20 грн., № ФТД00024624 від 12.04.2017 року на суму 79806,60 грн., № ФТД00025782 від 19.04.2017 року на суму 22673,70 грн., № ФТД00027617 від 26.04.2017 року на суму 21272,40 грн., які залишились неоплаченими.

13.11.2017 року представником відповідача подано відзив на позов, яким останній проти позову заперечував посилаючись на недоліки у спірних видаткових накладних, зокрема відсутність посади осіб, які отримували товар. Окрім того, повідомляв про часткове погашення заборгованості 02.10.2017 року на суму 200000,00 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 101083265 від 02.10.2017 року на суму 200000,00 грн. та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

20.11.2017 року представником відповідача подано ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 року по 13.11.2017 року за спірним Договором на спірну суму боргу в розмірі 603390,28 грн., який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, яким відповідач фактично визнав існування заборгованості на означену суму.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 603390,28 грн., яка останнім визнана в ОСОБА_1 звірки взаєморозрахунків.

У звязку з простроченням відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати ОСОБА_3, позивач на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 7873,76 грн. 3 % річних та 18911,53 грн. інфляційних за період з 14.03.2017 року по 14.09.2017 року (згідно уточнених позовних вимог).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних, вказані нарахування проведено виходячи із фактичних сум заборгованостей, що існували на відповідні дати, за фактичні періоди прострочення, по кожній спірній накладній окремо.

Хоча, за наслідками перевірки судом розрахунку позову, належна до стягнення сума 3 % річних та інфляційних є більшою, ніж заявлено позивачем, однак, оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимоги позивача (уточнені) про стягнення 7873,76 грн. 3% річних та 18911,53 грн. підлягають задоволенню в заявлених розмірах.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем належним чином не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі згідно уточнених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аcтерс Груп (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, 16, кімната 6, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Молочна Слобода (63702, Харківська обл., м. Купянськ, вул. Ломоносова, буд. 26, код 32358958) 603390 (шістсот три тисячі триста девяносто) грн. 28 коп. основного боргу, 7873 (сім тисяч вісімсот сімдесят три) грн. 76 коп. 3 % річних, 18911 (вісімнадцять тисяч девятсот одинадцять) грн. 53 коп. інфляційних та 9452 (девять тисяч чотириста пятдесят два) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 01.12.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін