Ухвала суду № 70662999, 30.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 листопада 2017 року м. Київ К/800/30443/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 15 вересня 2017 року касаційну скаргу залишено без руху з тих мотивів, що позивач пропустила строк касаційного оскарження та не зазначила поважні причини пропуску строку і не надала докази на їх підтвердження.

Позивачу надано тридцять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку, надавши відповідні докази.

09 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшов лист з Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області, в якому зазначено, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що 10 березня 2017 року Харківським апеляційним адміністративним судом направлено ОСОБА_1 копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року. Поштове повідомлення про вручення ОСОБА_1 копії ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року матеріали справи не містять. Станом на 03 жовтня 2017 року згідно з даними автоматизованої системи документообігу суду, повідомлення про вручення ОСОБА_1 поштового відправлення для долучення до матеріалів справи до суду не надходило.

25 жовтня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивуючи поважність причин його пропуску тим, що копію ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року отримано лише 08 вересня 2017 року.

Як встановлено судом, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду прийнято у відкритому судовому засіданні без участі представників сторін 07 березня 2017 року. Повний текст судового рішення виготовлено 10 березня 2017 року. Строк на оскарження ухвали апеляційного суду закінчився 30 березня 2017 року, а касаційна скарга відповідно до відтиску поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 11 вересня 2017 року.

Отримання копії судового рішення 08 вересня 2017 року, про що позивач зазначає і в касаційній скарзі в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, не свідчить про поважність причини його пропуску, оскільки ухвалу апеляційного суду постановлено у відкритому судовому засіданні, а тому строк її оскарження пов'язаний лише з датою виготовлення її повного тексту.

Строк 6 місяців, після спливу якого позивач ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для касаційного оскарження судового рішення.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження позивач зазначає, що копію оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції видано адвокату позивача лише 08 вересня 2017 року за її заявою від 17 липня 2017 року. Доказів іншого позивачем не надано.

Однак, позивач не зазначила обставини, які перешкоджали їй подати касаційну скаргу в межах 20-ти денного строку з дня отримання повного тексту судового рішення. Тобто, подачу касаційної скарги через 1 місяць після її отримання також не можна визнати своєчасною та обґрунтованою, так як дотриматися строків касаційного оскарження позивач могла у випадку звернення за наданням правової допомоги до адвоката ще на стадії подачі своєї апеляційної скарги.

За приписами частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази.

Частиною другою статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Поважними за змістом вказаної норми процесуального права визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Однак, позивачем не надано жодного доказу про неможливість отримання копії судового рішення у межах строку на його касаційне оскарження, оскільки не вчинено будь-яких дій для з'ясування стану процесуального руху своєї апеляційної скарги протягом п'яти місяців, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами та виконання процесуальних обов'язків.

Разом з тим, вказана причина пропуску строку зазначалась відповідачем і в касаційній скарзі та була визнана судом неповажною з підстав, наведених в ухвалі від 15 вересня 2017 року.

Слід зазначити, що у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2017 року у справі № 5-45кз17 наведено позицію, згідно з якою несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку. Визнати поважною причиною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Крім того, особа має можливість реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції оприлюднена 14 березня 2017 року.

Інших доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції позивачем не вказано.

Таким чином, станом на 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 не зазначила поважні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження та не надала докази на їх підтвердження.

За змістом частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо в зазначений строк особою не буде подано заяву про поновлення строків або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними.

За наведених обставин у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак