Ухвала суду № 70662976, 15.11.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 листопада 2017 року м.Київ К/800/37608/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Голяшкін О.В., перевіривши касаційну скаргу Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення заборгованості, за заявою Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2017 року Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова, яке є правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 14 червня 2013 року №813/4160/13-а, виданого Львівським окружним адміністративним судом, із Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова на Залізничну об’єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, в задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішенням, Залізничне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Львова звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Згідно положень вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Зі змісту судових рішень вбачається, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року задоволено позов Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова; стягнуто з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» на користь Управління пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 165339,27 грн.

14 червня 2013 року Львівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 813/4160/13-а, на виконання якого 22 січня 2016 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 49892511.

Відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов’язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ч.4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Як передбачено ч.1 ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Аналогічні положення закріплені у ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відмовляючи у задоволенні заяви Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про заміну сторони у виконавчому провадженні (стягувача), суди попередніх інстанцій виходили із того, що за змістом п.п.3 та 5 Прикінцевих положень Закону України від 04 липня 2013 року №406-VII «Про внесення змін до деяких актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування; суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах, а тому підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про заміну сторони виконавчого провадження у справі №813/4160/13-а, оскільки у останнього зберігаються повноваження із адміністрування єдиного внеску в частині завершення розпочатих процедур згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи».

Обставини, зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.17, п.1 ч.5 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» про стягнення заборгованості, за заявою Залізничного об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про заміну сторони виконавчого провадження.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Голяшкін