Ухвала суду № 70662927, 27.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2017р. по справі №820/3537/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар"

до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області

про стягнення суми,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар", звернувся до суду із адміністративним позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просив стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 255163,92 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок № 26001000008742 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що за наслідком процедури судового оскарження податкового повідомлення-рішення №0000074700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2014 року на загальну суму 554374,00 грн., позивач підтвердив своє право на відшкодування ПДВ. На момент розгляду справи ПДВ не відшкодовано, то позивач згідно п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) має право на отримання суми пені.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області на користь ТОВ "Слобожанський миловар" пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 255163,92 грн. шляхом перерахування вказаної суми на рахунок № 26001000008742 в ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ТОВ "Слобожанський миловар" у розмірі 3827,45 грн.

Не погодившись із судовим рішенням, Слобожанською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що пеню необхідно розраховувати з моменту закінчення процедури судового оскарження. Крім того посилається на застосування до пені загальних строків звернення до суду, визначених ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій просив відмовити у її задоволенні.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що співробітниками СДПІ з обслуговування ВП у м.Харкові у період з 24.04.2014 року по 19.05.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку законності декларування ТОВ "Слобожанський миловар" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2014 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року на рахунок платника у банку, за результатами якої складено акт від 19.05.2014р. №163/28-09-47.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 30.05.2014 року СДПІ з обслуговування ВП у м. Харкові прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0000074700, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на суму 554374,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 277187,50 грн.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю вищевказаного податкового повідомлення-рішення, звернувся до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2014 року по справі №820/10736/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2016 року, вищезазначене податкове повідомлення-рішення скасовано.

Згідно ч. 3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 14 КАС України, встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, судовим рішенням, яке набрало законну силу, підтверджено правомірність заявленої позивачем до відшкодування з Державного бюджету України суми податку на додану вартість за декларацією за лютий 2014р. на суму 554374,00 грн.

Вважаючи, що відповідачами порушено строки відшкодування суми ПДВ, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки підприємством не було у встановлені діючим законодавством строки отримано підтверджену суму бюджетного відшкодування, то позивач, згідно положень п.200.23 ст.200 ПК України, має право на отримання суми пені у розмірі 255163,92 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Положеннями п.п. 200.10-200.15 ст. 200 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.17 ст. 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також, відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами ПК України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спору цієї категорії у постанові від 03.06.2014 року по справі № 21-131а14.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Закону, колегія суддів дійшла висновку, що у платника податку, який не отримує бюджетне відшкодування в порядку та строки, визначені ст.200 ПК України, виникає право на нарахування пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним поверненням суми бюджетного відшкодування, позивач звернувся з вимогою про стягнення бюджетної заборгованості та нарахування пені на рівні 120% облікової ставки НБУ.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з приводу визначення періоду прострочення, а саме: 11.08.2014 року (дата набрання чинності судового рішення); 18.08.2014 року (останній можливий день надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету (п'ятиденний строк після закінчення перевірки); 26.08.2014 року (останній можливий день бюджетного відшкодування (п'ять операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби враховуючи переніс святкового дня з 24 серпня на 25 серпня); 27.08.2014 року (дата з якої нараховується пеня); 20.09. 2017 року (дата до якої нараховується пеня).

Так, сума пені на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість складає 554374,00 х (12,5/100х120/100/365)х1120 = 255163, 92 грн.

Під час розгляду справи встановлено, що вказана сума пені позивачу добровільно сплачена не була, в зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, оскільки сторонами не заперечувалось відсутність факту відшкодування позивачу станом на час розгляду справи суми ПДВ, то посилання заявника апеляційної скарги на встановлені строки звернення до суду є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції по справі.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2017р. по справі №820/3537/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2017р. по справі №820/3537/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слобожанський миловар" до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби у Харківській області про стягнення суми залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 01.12.2017 р.