Ухвала суду № 70662758, 30.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/11032/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В:

Залізничне обєднане управління Пенсійного фонду України м.Львова (далі Залізничне ОУПФУ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» (далі ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд») про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 6557,57 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» (ЄДРПОУ 01293961, адреса: 79026, вул. Стрийська, 144, м. Львів) на користь Залізничного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (ЄДРПОУ 41250271, адреса: 79022, вул. Городоцька, 172, м. Львів) в розмірі 6557,57 (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят сім гривень) 57коп.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржило ПрАТ «Фірма «Нафтогазбуд». Вважає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову, відмовити в задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що позовні вимоги не повязані із стягненням заборгованості по страхових внесках і не є податковим боргом, тому дана справа не є публічно-правовим спором і не підлягає під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке наведене у ст. 3 КАС України, оскільки вимога позивача не стосується захисту його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 цього Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Стаття 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що розмір збору по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій становить 100% від об'єкта оподаткування.

Згідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Згідно з п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого пункту 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. (п. 6.5 Інструкції).

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Залізничним обєднаним управлінням Пенсійного фонду України м.Львова надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії призначеної на пільгових умовах пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 сума витрат на виплату та доставку таких пільгових пенсій за квітень-травень 2017 року становить 6557,57 грн.

Згідно п. 6 Інструкції на адресу відповідача позивачем було направлено Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій для організації надходження сум плати по пільгових пенсіях за списком 2 за квітень 2017 року в сумі 2174,43 грн, травень 2017 року 2206,76 грн, червень 2017 року 2176,38 грн (а.с. 7-12). Вищезазначені розрахунки відповідачем отримані однак, зобов'язань по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, ним не виконано, сума зазначених витрат Залізничного обєднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова не відшкодована.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується довідкою-розрахунком про встановлення заборгованості, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій та іншими матеріалами справи.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії зазначеним особам призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення ними пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (який чинний з 01.01.1992 року), передбачено, що особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. При цьому законодавством, яке діяло до 01.01.1992 року не передбачалось відшкодування підприємствами сум виплачених пільгових пенсій.

Отже, якщо особа набрала необхідний пільговий стаж, працюючи на підприємстві на посадах за Списком № 1 чи № 2 та звільнилась до 01.01.1992 року, вона має право на призначення пенсії згідно з статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і відшкодування пенсії не проводиться. При цьому пільговий стаж обчислюється сумарно, і на його загальний підсумок не впливає той факт, що особа працювала на одному чи на декількох підприємствах.

Якщо особа працювала на посадах за Списком № 1 чи № 2 як до так і після 01.01.1992 року, вона має право на призначення пенсії згідно із статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Пільговий стаж обчислюється повністю або до моменту виходу особи на пенсію з пільгової роботи, або до припинення особою такої роботи. При цьому, діє порядок покриття витрат на виплату і доставку даної пенсії.

Витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення особою загальновстановленого пенсійного віку, підлягають відшкодуванню. Крім того, якщо особа має пільговий стаж роботи на кількох підприємствах, сума коштів до відшкодування розподіляється пропорційно до пільгового стажу у відсотках.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про під ставність позовних вимог про відшкодування відповідачу розмірів фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який діяв у тому числі до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників), крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах Залізничне обєднане управління Пенсійного фонду України м.Львова по відношенню до відповідача здійснює владні управлінські функції з контролю надходження інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, зважаючи на те, що функція контролю за своїм змістом не обмежується виключно спостереженням, а й передбачає можливість вжиття заходів реагування для належного функціонування обєкту контролю, у тому числі звернення до суду з вимогою про стягнення коштів у примусовому порядку, а також зважаючи на те, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України вказаний спір є публічно-правовим, колегія суддів вказує на помилковість доводів апелянта щодо непідвідомчості цього спору адміністративному суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі № 813/3137/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяО.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

ОСОБА_3

Повний текст виготовлено 01 грудня 2017 року.