Ухвала суду № 70660855, 29.11.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Денисюк І.І.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"29" листопада 2017 р. Справа № 281/1820/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира на ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від "25" липня 2017 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, Філії-Житомирського обласного управління акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок і виплату коштів ,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира (далі УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира) звернулося до Лугинського районного суду Житомирської області із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 02.10.2014 (далі постанова суду) у адміністративній справі № 281/1820/14-а за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира, управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області, філії Житомирського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій відповідачів неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок і виплату коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Заява обґрунтована тим, що постановою суду зобов'язано УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира виплатити ОСОБА_3 доплату до заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст. 8 Закону України про державний бюджет України на 2014 рік» за період з 10.01.2014 по 30.06.2014 з урахуванням фактично виплачених коштів та відповідно до розрахунку, поданого філією Житомирського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Постанова суду виконана в частині нарахування коштів, а в частині виплати коштів не виконана, тому представник заявника просить змінити спосіб виконання постанови суду.

Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 25.07.2017 в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову якою, заяву задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішень боржником за яким є УПСЗН, а тому стягнення нарахованих коштів є єдиним способом виконати судове рішення.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 02.10.2014, УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира зобов'язано виплатити ОСОБА_3 доплату до заробітної плати, передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат щомісячно, із застосуванням відповідної мінімальної заробітної плати згідно ст. 8 Закону України про державний бюджет України на 2014 рік» за період з 10.01.2014 по 30.06.2014 з урахуванням фактично виплачених коштів та відповідно до розрахунку, поданого філією Житомирського обласного управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

В подальшому, судом видано виконавчий лист № 281/1820/14-а, який у свою чергу був направлений на виконання до управління ДВС ГТУЮ у Житомирській області. На підставі чого, відкрито виконавче провадження за № 50148448.

Нарахування коштів ОСОБА_3 УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира було виконало, але виплату не здійснило за відсутності фінансування з Державного бюджету України. Таким чином, УПСЗН Богунської районної ради м. Житомира рішення суду в частині проведення перерахунку коштів виконало, проте у частині виплати коштів постанова суду не виконана.

Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира провести нарахування та виплати коштів на стягнення таких коштів є незаконною.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В силу вимог статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 263 КАС України відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення можливе лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо).

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Основні заходи примусового виконання рішень наведені у статті 32 Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, до таких відносяться: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; інші заходи, передбачені рішенням.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судових рішень, суд вправі змінити встановлені ним або законом способи і порядок на інші, передбачені законодавством. Проте, суд не може встановити новий спосіб захисту порушеного права, його дії щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання повинні бути спрямовані лише на забезпечення виконання резолютивної частини рішення, відповідати його меті, не спотворювати його змісту.

Як зазначалося вище, єдиною підставою, в тому числі, для встановлення способу і порядку виконання рішення, є наявність обставин, що ускладнюють його виконання. Проте, ці обставини об'єднуються їх об'єктивним та надзвичайним характером, незалежністю від настання та перебігу волі боржника, причинним зв'язком між настанням цих обставин та ускладненням виконання рішення.

Таким чином, зміна на підставі статті 263 КАС способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м. Житомира нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення на стягнення з відповідача такої допомоги є незаконною.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2014 року (справа №21-394а14), яка згідно зі статтею 244-2 КАС України, є обов'язковою для суддів при прийнятті рішень в подібних справах.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 199 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради м.Житомира залишити без задоволення, ухвалу Лугинського районного суду Житомирської області від "25" липня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч