Ухвала суду № 70660837, 21.11.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Уханенка С.А. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Чернової Людмили Володимирівни від 10.11.2016 року про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” виконавчого збору в сумі 960 230,43 грн. у виконавчому провадженні №8130888;

- стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” безпідставно стягнутий виконавчий збір в сумі 960 230,43 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра ОСОБА_3 від 10.11.2016 року ВП №8130888 про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” виконавчого збору в сумі 960 230,43 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” виконавчий збір у сумі 960 230,43 грн., стягнутий на підставі постанови головного державного виконавця Соборного відділу державної виконавчої служби м.Дніпра ОСОБА_3 від 10.11.2016 року ВП №8130888.

Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 06 грудня 1996 року між ДП “Шебелинкагазпром” (постачальник) та відкритим акціонерним товариством “Дніпропетровськгаз” (правонаступником публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”) (покупець) був укладений договір поставки природного газу №1, у відповідності до умов якого постачальник зобов’язався подати природний газ для комунально-побутових споживачів та населення в газові мережі.

В 2000 році ДП “Шебелинкагазпром” та позивач дійшли домовленості про оформлення суми боргу за договором від 06.12.1996 року №1 векселями, в результаті чого 30 березня 2001 року ВАТ “Дніпропетровськгаз” було емітовано два простих векселі №65305686514315, №65305686514316 на загальну суму 17 966 762,98 грн.

06 березня 2003 року приватним нотаріусом Балаклійського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 було вчинено виконавчі написи №446 та №447 по стягненню з векселедавця ВАТ “Дніпропетровськгаз” шляхом перерахування векселедержателю ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі ГПУ “Шебелинкагазвидобування” (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” в особі ГПУ “Шебелинкагазвидобування”) несплачених за простими векселями №65305686514315, №65305686514316, виданими на ім’я ДК “Укргазвидобування” ГПУ “Шебелинкагазвидобування” 30 березня 2001 року коштів в загальній сумі 17 970 162,98 грн., з яких 17 966 762,98 грн. - заборгованість по несплаченим сумам за векселями та 3 400,00 грн. - витрати за вчинення виконавчих написів нотаріуса.

04 квітня 2003 року згідно матеріалів виконавчого провадження ВП №8130888 державним виконавцем на підставі заяви стягувача була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 447, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, про стягнення з ВАТ “Дніпропетровська” на користь ДК “Украгазвидобування” НАК “Нафтогаз України” боргу в сумі 9 883 107,80 грн., в якій боржнику було надано строк для добровільного виконання, а саме протягом 5 днів з моменту отримання даної постанови.

До відділу 16.04.2003 року за вх.№2503 надійшла заява боржника від 14.04.2003 року за вих.№11/3-591 щодо зупинення виконавчого провадження, оскільки 22.10.2002 року господарським судом Дніпропетровської області винесена ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство по справі №Б/26/173/02 стосовно ВАТ “Дніпропетровськгаз”.

16 квітня 2003 року державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження згідно пункту 8 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2003 року по справі №Б/26/173/02 заяву кредитора у справі про банкрутство ВАТ “Дніпропетровськгаз” залишено без розгляду.

Після отримання вищезазначеної ухвали суду державним виконавцем винесено 09.11.2004 року постанову про поновлення виконавчого провадження.

Відповідно статті 49 Закону України “Про виконавче провадження” відповідачем була винесена постанова від 09.11.2004 року №В-11-243/04 про об’єднання у зведене виконавче провадження виконавчих проваджень №№В-11- 243/04, 253/04, 254/04, 255/04, 256/04, 257/04, 258/04, 355/04, відкритих у відношенні одного боржника – ВАТ “Дніпропетровськгаз”.

Також 09.11.2004 року державним виконавцем з підстав невиконання у добровільному порядку виконавчих документів, об’єднаних у зведене виконавче провадження, у тому числі виконавчого напису №447, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, винесена постанова про розшук майна боржника.

В подальшому державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника на загальну суму стягнення за зведеним виконавчим провадженням 20437688,79 грн., копії якої направлені до банківських установ на виконання, про що боржник повідомлявся.

Виконавче провадження неодноразово зупинялось та на підставі заяв стягувача відповідачем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження №8130888.

В період перебування виконавчого напису нотаріуса на виконанні сторони дійшли згоди до мирного врегулювання спору, в результаті чого 06 вересня 2016 року між ПАТ “Дніпропетровськгаз” та ПАТ “Укргазвидобування” було укладено мирову угоду про закінчення виконавчого провадження №8130888, відповідно до якої сторони домовились, що залишок заборгованості по виконавчому провадженню №8130888 в розмірі 9 602 304,26 грн. буде погашено впродовж 4 років та семи місяців згідно з графіком платежів.

10 листопада 2016 року до відповідача надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі №201/13111/16-ц від 29.09.2016 року, яка набрала законної сили 05.10.2016 року та якою було визнано мирову угоду про закінчення виконавчого провадження №8130888.

10 листопада 2016 року відповідачем на підставі пункту 2 частини першої статті 39, статті 40 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №8130888 з примусового виконання виконавчого напису №447, виданого 06.03.2003 року приватним нотаріусом, із зазначенням, що виконавчий збір з суми боргу, зазначеної в ухвалі про визнання мирової угоди, з боржника не стягнуто а тому пунктом 2 постанови визначено винести постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, у зв’язку з чим державним виконавцем винесено постанову від 10.11.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 960 230,43 грн., за якою 11.11.2016 року відкрито виконавче провадження №52881252, про що винесена відповідна постанова.

Державним виконавцем 11.11.2016 року було складено платіжну вимогу, яка була направлена до банку для списання з рахунку боржника суми виконавчого збору.

Виконавчий збір у розмірі 960 230,43 грн. було стягнуто та повністю перераховано до Державного бюджету України, що підтверджується платіжним дорученням від 16.11.2016 року №3907478/16.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття постанови про стягнення виконавчого збору та його фактичного стягнення, Позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки примусового виконання рішення фактично не відбулось, сума з боржника на користь кредитора стягнута не була, між кредитором та боржником погоджено умови щодо погашення суми боргу за умов, встановлених мировою угодою, а тому виконавчий збір у такому разі з боржника не стягується.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Приписами ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст..10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є:1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Отже, зі змісту зазначених правових норм вбачається, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується з боржника за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми.

Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору було встановлення державним виконавцем факту, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.09.2016 року по справі №201/13111/16-ц було визнано мирову угоду між ПАТ «Дніпропетровськгаз» та ПАТ «Укргазвидобування» про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису від 06.03.2003 року №447 приватного нотаріуса Балакілійського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про стягнення з ПАТ «Дніпропетровськгаз» на користь ПАТ «Укргазвидобування» боргу на загальну суму 9602304.26 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції наголошує, що для стягнення виконавчого збору необхідна наявність двох умов, а саме здійснення державним виконавцем дій направлених на примусове виконання рішення і фактичне стягнення заборгованості.

В свою чергу, укладення мирової угоди не є заходом примусового виконання рішень за допомогою якого державним виконавцем здійснюється стягнення або повернення заборгованості, а є способом добровільного врегулювання сторонами виконавчого провадження питань щодо умов фактичного виконання виконавчого документу.

Також, як вбачається з матеріалів справи, передбачені положеннями Закону України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання судового рішення державним виконавцем застосовані не були.

Отже, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова державного виконавця від 10.11.2016 року про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” виконавчого збору в сумі 960 230,43 грн. у виконавчому провадженні №8130888 була прийнята з порушенням приписів чинного законодавства та є необґрунтовано.

Також, як вбачається з матеріалів справи, на підставі платіжної вимоги №3907478/16 від 16.11.2016 року, прийнятою на підставі постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.11.2016 року ВП №81308888, з рахунку Позивача було списано грошові кошти у розмірі 960230.43 грн.

Однак, як було встановлено судом, постанова головного державного виконавця Чернової Людмили Володимирівни від 10.11.2016 року про стягнення з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” виконавчого збору в сумі 960 230,43 грн. у виконавчому провадженні №8130888 була прийнята з порушенням приписів чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Отже, виходячи з зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність стягнення з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” виконавчий збір у сумі 960 230,43 грн.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року була прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для її скасування.

Керуючись ч.3 ст.160, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко