Ухвала суду № 70660638, 28.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: ОСОБА_1

позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Луцької міської виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, –

встановив:

14.07.2017 позивач ФОП ОСОБА_2 звернувся в суд із адміністративним позовом до Луцької міської виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у якому просить визнати протиправним і скасувати рішення від 10 березня 2017 року № 22/07010 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем на підставі акту перевірки від 31 січня 2017 року, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 вимог абз. 2 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, 10 березня 2017 року прийнято рішення № 22/07010 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 11 408 грн 04 коп та застосування фінансових санкцій в розмірі 5 704 грн 02 коп. Вважає, що рішення від 10 березня 2017 року № 22/07010 є незаконним та необґрунтованим, оскільки порушень законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем не допущено, виплату допомоги по вагітності і пологах його працівнику ОСОБА_4 здійснено відповідно до вимог закону.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.09.2017 позов задоволено.

Із цією постановою суду не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог позивач посилається на те, що на момент настання страхового випадку по вагітності та пологах 02 лютого 2016 року ОСОБА_4 не знаходилась у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_2, відповідно не була застрахованою особою і не мала права на отримання матеріального забезпечення по вагітності та пологах, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Посилається на правомірність висновків, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржуване рішення сформоване у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Позивач в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив та просив залишити її без задоволення, подав відзив на апеляційну скаргу.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевірив матеріали справи, обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 25 січня 2017 року по 31 січня 2017 року Луцькою міською виконавчою дирекцією Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань правильності використання та своєчасності повернення страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності, за період з 02 лютого 2016 року по 30 вересня 2016 року, за результатами якої складено акт від 31 січня 2017 року.

Перевіркою встановлено, що допомога по вагітності та пологах в 2016 році призначена незастрахованій особі, а саме, страховий випадок стався 02 лютого 2016 року, а відповідно до даних Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області ОСОБА_4 прийнята на роботу 11 лютого 2016 року (дата подання повідомлення про прийняття на роботу - 10 лютого 2016 року), що є порушенням абзацу другого частини першої статті 19, частини першої статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з чим неправомірно витрачена сума страхових коштів в розмірі 11 408 грн 04 коп (в тому числі по коштах минулих років 11 408 грн 04 коп), зокрема, по вагітності та пологах - 11 408 грн 04 коп.

На підставі проведеної перевірки та акту від 31 січня 2017 року директором Луцької міської виконавчої дирекції Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_5 прийнято рішення від 10 березня 2017 року № 22/07010 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 11 408 грн 04 коп та застосування фінансових санкцій в розмірі 5 704 грн 02 коп.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно притягнуто позивача до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тому рішення від 10 березня 2017 року № 22/07010 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки на момент настання страхового випадку по вагітності та пологах 02 лютого 2016 року ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з страхувальником ФОП ОСОБА_2 і відповідно була застрахованою особою та мала право на отримання матеріального забезпечення по вагітності та пологах, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується, з огляду на таке.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 (далі – Закон України № 2240-III) загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України № 2240-IIІ законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Статтею 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по вагітності та пологах.

Відповідно до частини першої статті 19 цього Закону право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.

Згідно ч. 6 ст. 15 Закону України у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

З системного аналізу правових норм вбачається, що за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг, зокрема, допомога по вагітності та пологах особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, а у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів і сплачують штраф.

Частиною третьою статті 24 Кодексу законів про працю передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 прийнята на роботу 29.01.2016 згідно наказу від 29.01.2016 № 1.

Вказаний факт також підтверджується трудовим договором № 01 від 29.01.2017 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, відомостями про трудові відносини, табелем робочого часу за лютий 2016 року (а. с. 25, 27, 40).

Як пояснив у судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача, наказ № 1 від 29.01.2016 про прийняття на роботу ОСОБА_4 з цієї дати, трудовий договір, укладений між позивачем та цим працівником від 29.01.2016 № 01 та табелі обліку робочого часу, контролюючим органом досліджувались в ході проведення перевірки, однак у самому акті перевірки такі не були відображені та не надано їм правової оцінки, а взято до уваги лист-відповідь Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, щодо прийняття ОСОБА_4 на роботу ФОП ОСОБА_2 10.02.2016.

Покликання апелянта на те, що при прийнятті постанови суд першої інстанції надав перевагу одним доказам, на противагу іншим, зокрема не надав належну оцінку відповідям Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 30.12.2016 № 1893/10/03-18-08, від 30.01.2017 № 778/03-18-08-08, повідомлень про прийняття на роботу ОСОБА_4 саме з 11.02.2016, то такі судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки ці листи спростовуються наказом ФОП ОСОБА_2 від 29.01.2016 № 1, трудовим договором від 29.01.2017 № 01, повідомленням від 01.02.2017, табелем робочого часу за лютий 2016 року про прийняття на роботу ОСОБА_4 з 29.01.2017, а також листом ГУ ДФС у Волинській області від 05.09.2017 № К-8049/10/03-20-13-03-11 на запит Волинського окружного адміністративного суду про прийняття її на роботу з 01.02.2016.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів, крім листів ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області від 30.12.2016 № 1893/10/03-18-08, від 30.01.2017 № 778/03-18-08-08, в обґрунтування обставин, щодо порушення позивачем норм чинного законодавства, які спростовуються в сукупності зазначеними вище доказами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент настання страхового випадку по вагітності та пологах 02 лютого 2016 року ОСОБА_4 перебувала у трудових відносинах з страхувальником ФОП ОСОБА_2Л і відповідно була застрахованою особою та мала право на отримання матеріального забезпечення по вагітності та пологах, передбаченого Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Отже, позивача притягнуто до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацом другим частини першої статті 19, частиною першою статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» неправомірно, а тому оскаржуване ОСОБА_2 рішення від 10 березня 2017 року № 22/07010 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій з порушенням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

ухвалив:

апеляційну скаргу Волинського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року у справі № 803/879/17 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня складення її у повному обсязі, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала в повному обсязі складена 01.12.2017.