Постанова № 70660577, 30.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2017 року № 826/13745/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 30.10.2017 року,

за позовом

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до

Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників приватних житлових будинків “Совські Ставки”

про

стягнення податкового боргу із плати за землю з юридичних осіб у розмірі 1 447 008,18 грн.,-

вимога про що ґрунтується на: викладених в позовній заяві обставинах щодо підстав виникнення спірної заборгованості, зокрема зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 915 030,31 грн. та з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 531 977,87 грн.; податкових деклараціях з плати за землю за 2015, 2016 та 2017 роки; Акті камеральної перевірки від 17.02.2017 року №217/26-50-12-03/32846242, у якому встановлено порушення відповідачем термінів сплати самостійно визначених зобов’язань по земельному податку з юридичних осіб; податкових повідомленнях-рішеннях від 06.03.2016 року №0009431203 та №0009441203 з доказами їх вручення відповідачу; податковій вимозі форми Ю від 16.03.2016 року №461-17 з доказами її вручення відповідачу; детальному розрахункові спірної суми заборгованості; актуальній картці особового рахунку платника податків; відомостях з ЄДР.

Керуючись положеннями: статті 67 Конституції України; нормами Податкового кодексу України, а саме: розділу XIII, п. 56.11 ст. 56 (“не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків”), п/п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, п. 59.4 ст. 59, п.87.1 ст. 87, п. 95.1 та 95.3 ст. 95, п/п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14, п/п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 (щодо органу стягнення), п. 42.2 ст. 42 та. п. 58.3 ст. 58 (щодо порядку надіслання та вручення рішень податкового органу), п. 95.2 ст. 95 (щодо стягнення коштів та продаж майна платника податків не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги), п. 95.3 ст. 95 (щодо стягнення податкового боргу за рішенням суду), п. 59.5 ст. 59 ПК України (щодо стягнення консолідованої суми боргу),

дослідивши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано доказів скасування/оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги позивача або погашення боргу на заявлену до стягнення суму, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

З приводу ж поданого відповідачем заперечення проти позову, в якому відповідач зазначає про безпідставність позовних вимог, оскільки податкова вимога від 16.03.2016 року №461-17 виносилася по заборгованості, яка виникла до березня 2016 року, а тому, як вважає відповідач, ця вимога не стосується спірної заборгованості, яку позивач просить стягнути за даним позовом, та не може бути підставою для її стягнення в судовому порядку, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів погашення всієї суми податкового боргу, яка випливає з податкової вимоги від 16.03.2016 року №461-17 (з у рахуванням подальшого збільшення), та наявності періоду, протягом якого за відповідачем не обліковувалось будь-якої заборгованості, суд, з урахуванням фактичних даних та облікових карток, приходить до висновку, що спірна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути у даній справі, складає консолідовану суму податкового боргу на час звернення до суду, стягнення якої не потребує надсилання (вручення) нової податкової вимоги. В даному випадку судом не встановлено з боку позивача порушення умов та порядку формування податкової вимоги та її надіслання.

Окрім того, суд також зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

При цьому питання правомірності виставлення податкової вимоги не може бути предметом доказування у межах даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, яким визначені податкові зобов’язання, не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати його правовий аналіз.

Враховуючи вищенаведене, судом не встановлено обставин неможливості розгляду даної справи в скороченому провадженні в порядку статті 183-2 КАС України та не встановлено підстав для її розгляду за загальними правилами.

В даному випадку грошові зобов’язання є узгодженими та несплаченими у встановлений строк, з урахуванням чого та на підставі наведених вище норм законодавства, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Обслуговуючого житлово-будівельного кооперативу індивідуальних забудовників приватних житлових будинків “Совські Ставки” (адреса: 03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, будинок 29; код ЄДРПОУ 32846242) на користь бюджету суму податкової заборгованості із плати за землю з юридичних осіб у розмірі 1 447 008,18 грн. (один мільйон чотириста сорок сім тисяч вісім гривень вісімнадцять копійок).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 183-2 КАС України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя О.А.Кармазін