Постанова № 70660391, 28.11.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

28 листопада 2017 року 09:20 справа №826/324/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просить: зобов'язати відповідача розглянути клопотання позивача про виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в адміністративних межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/324/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання 18 жовтня 2015 року представник позивача до суду не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутності, представники відповідача до суду також не прибули, у зв'язку із чим, на підставі частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представників осіб, які беруть участь у справі, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до Київської міської ради із клопотанням в порядку статті 118 Земельного кодексу України від 27 грудня 2016 року, в якому просив: в порядку гарантованого права на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, зазначеної на графічному матеріалі, та виділити земельну ділянку орієнтованим розміром до 0,10 га в межах міста Київ з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; надати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,10 га по передачі безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах міста Київ; розглянути це питання на сесії ради у встановлений законодавством місячний термін з прийняттям об'єктивного і обґрунтованого рішення; повідомити про прийняте рішення шляхом направлення на адресу позивача копії витягу з рішення сесії.

До вказаного клопотання представник позивача додав копії паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копію договору доручення від 06 жовтня 2016 року №89/10/16-цсм.

За результатами розгляду вказаного клопотання Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за дорученням секретаря Київської міської ради у листі від 18 листопада 2016 року №057024-08/К-12540-12379 повідомив позивача про те, що звернення не підлягає розгляду по суті оскільки не надано графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Позивач вважає відповідь Департаменту земельних ресурсів України такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, мотивуючи позовні вимоги тим, що до клопотання надані усі, передбачені законом документи, а питання надання безоплатно у власність земельної ділянки має розглядатись виключно Київською міською радою на сесії, за наслідками чого приймається рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивована відмова у його наданні.

Відповідач письмового заперечення проти позову та відповідних доказів до суду не надав.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частин дев'ятої та десятої статті 118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зазначені праві норми вказують, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, мають право реалізувати таке право шляхом подання клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, за результатами розгляду яких відповідні уповноважені органи приймають одне із рішень - про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову у наданні дозволу.

Так, відповідно положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин на її території належить зокрема розпорядження землями територіальної громади міста і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Отже, у межах спірних правовідносин Київська міська рада зобов'язана була розглянути клопотання ОСОБА_1 і прийняти відповідне рішення на пленарному засіданні.

Суд звертає увагу, що Земельний кодекс України або інші закони не передбачають права Київської міської ради делегувати свої повноваження по розпорядженню земельними ділянками іншим органам, у тому числі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), або приймати інші акти, ніж у формі рішень; в іншому випадку такі дії ради кваліфікуються як протиправна бездіяльність щодо неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи про відмову в його наданні.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі №21-358а13, яка в силу частини першої статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для врахування.

Доказів, які б свідчили про розгляд клопотання ОСОБА_1 саме Київської міською радою та прийняття нею відповідних рішень, у справі не міститься, а відповідачем до суду не надано.

При цьому, відповідно до підпункту 3.11 пункту 3 Положення про Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 грудня 2002 року №182/342 Департамент розробляє в установленому порядку проекти рішень Київської міської ради, готує та подає розпорядження Київського міського голови, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а також подає свої висновки з питань: розпорядження землями в межах міста Києва; передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з положеннями статті 6 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 лютого 2013 року №63/9120, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, за результатами опрацювання клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою Департамент земельних ресурсів протягом семи робочих днів з дня його отримання готує проект дозволу Київської міської ради на розроблення документації із землеустрою або проект відмови у наданні такого дозволу згідно із затвердженою рішенням Київської міської ради формою та проект відповідного висновку постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури і землекористування, які передаються на розгляд цієї комісії приймальнею Київради з земельних питань через секретаріат Київської міської ради.

Таким чином, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) уповноважений лише на підготовку проекту відповідного рішення щодо відведення земельних ділянок в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене та з огляду на відсутність доказів прийняття відповідачем відповідного рішення за клопотанням ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання позивача про виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в адміністративних межах міста Києва та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Стосовно мотивів не розгляду клопотання позивача, викладених у листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 листопада 2016 року №057024-08/К-12540-12379, суд зазначає, що поведінка вказаного Департаменту не є предметом спору і не потребує оцінки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї бездіяльності у відповідності з вимогами, встановленими частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про виділення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в адміністративних межах міста Києва та прийняти за результатами його розгляду відповідне рішення згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко