Ухвала суду № 70660313, 28.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р.М., Улицького В.З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

представника апелянта ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2017 року у справі № 607/1869/17 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просить визнати протиправною та скасувати, складену щодо нього постанову про порушення митних правил № 0026/403000000/17 від 20.01.2017, згідно якої його притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України (далі МК України) та провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що в матеріалах справи про порушення митних правил відсутні докази того, що він мав умисел на вчинення дій передбачених ст. 485 МК України. Відсутність такого умислу унеможливлює притягнення до відповідальності за цією статтею. Митне оформлення проводилось не ним особисто, як про це вказано в оскаржуваній постанові, а митним брокером. При цьому, митним брокером надано митниці саме ті документи, котрі надійшли від постачальника товару нідерландської компанії M.VOS.VOF та які були надані її представником на митному кордоні України.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.06.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_4 в справі про порушення митних правил № 0026/403000000/17 від 20.01.2017.

У задоволенні решти вимог відмовлено.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що митницею правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності позивача, як керівника ТзОВ «Сокіл-Захід» (декларанта), а митний брокер діяв від імені ТзОВ «Сокіл-Захід». Також, позивач міг протягом трьох років з дня завершення митного оформлення внести зміни у митну декларацію та подати документи, що містять правдиві відомості про вартість та відправника товару, проте таким правом не скористався. ТзОВ «Сокіл-Захід» не купувало у Нідерландської компанії транспортного засобу, а насправді товар був придбаний у чеської компанії. Вважають, що постанова про притягнення до адмінвідповідальності винесена у відповідності до положень Митного кодексу України, викладені у ній обставини підтверджені належними та допустимими доказами, підстав для її скасування немає.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечив щодо задоволення та надав пояснення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що 20.09.2014 ТзОВ «Сокіл-Захід», в особі директора ОСОБА_5, та компанія M.VOS VOF уклали договір № 01/01/2014 NL, предметом якого є купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів, далі Товар (п. 1.1. договору). Сторони домовились, що Товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (п. 3.1. договору). Датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice). Продавець зобов`язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (п. 3.2., 3.3. договору). Вартість товару визначається в рахунках (п. 4.2. договору).

10.10.2014 ТзОВ «Віта-Едванс», як виконавець, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТзОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника ОСОБА_5, як замовник, уклали договір № 10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів. Згідно даного договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці. Дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (п. 1.1 договору).

22.01.2015 ТзОВ «Віта-Едванс», як представник декларанта ТзОВ «Сокіл-Захід», подало до Тернопільської митниці ДФС попереднє повідомлення ЕЕ № 403000010/2015/100006 про намір ввезти на митну територію України товар «сідельний тягач DAF XF95.480, 2006 року випуску, шасі № XLRTE47XS0E722067». Перевізником зазначений ОСОБА_6

23.01.2015 через пункт пропуску «Мостиська» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний товар. Водієм в пункті пропуску подано інвойс № 0004 від 06.01.2015, а також свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Завершуючи митне оформлення, 22.01.2015 ТзОВ «Віта-Едванс» (ОСОБА_7М.), як представник декларанта ТзОВ «Сокіл-Захід», подало до Тернопільської митниці ДФС митну декларацію № 403000010/2015/000021, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач DAF XF95.480, 2006 року випуску, шасі № XLRTE47XS0E722067» фактурною вартістю 4000 євро. У графі 46 цієї декларації заявлено митну вартість товару 95601, 84 грн.

Заявлена митна вартість (95601, 84 грн) визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 028 від 26.01.2015, про що свідчить: код МВВ 6, зазначений у графі 43 декларації; відмітка у графі 8 форми декларації митної вартості від 27.01.2015 та сам висновок.

Фактурна вартість випливає із рахунку-інвойсу (invoys) № 0004, виданого 06.01.2015 компанією VOS (Broekheuvelsestraat 2, 5524 JCHedel), на якому міститься штампи Львівської митниці ДФС «під митним контролем» (23.02.2015 та 27.02.2015).

26.09.2016 Тернопільською митницею ДФС отримано лист ДФС України від 21.09.2016 згідно з яким ДФС отримала від митної служби Республіки Чехія експортну митну декларацію № 15СZ61000024MLYCR8 від 21.01.2015 та рахунок (faktura) № 405040 від 21.01.2015. На підставі цих документів встановлено, що вартість вищевказаного сідельного тягача становить 10900 євро. Отримувачем транспортного засобу є ОСОБА_6, м. Тернопіль, вул. Затишна, 16.

Листом від .13.11.2015 № DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт № 01/01/2014 від 20.09.2014 між ТзОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською компанією M.VOS VOF не укладався.

03.01.2017 відносно позивача у його відсутності складено протокол про порушення митних правил за ст. 485 МК України. Протокол надіслано позивачу поштовою кореспонденцією 03.01.2017.

20.01.2017 заступником начальника Тернопільської митниці ДФС ОСОБА_4 було винесене постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ст. 485 МК України в справі про порушення митних правил № 0026/403000000/17 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 93477, 36 грн.

Підставою для винесення цієї постанови на думку відповідача стало те, що директор ТзОВ Сокіл-Захід» ОСОБА_3 заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, а саме invoice № 0004 від 06.01.2015, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 31159, 12 грн.

Вважаючи таку постанову протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутня суб`єктивна сторона проступку, передбаченого ст. 485 МК України, тобто прямий умисел, а тому відсутній і ознаки цього правопорушення.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з’ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Положеннями ст. 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вірно зазначено судом першої інстанцій, за диспозицією статті 485 МК України, відповідальність настає, за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

За положеннями статті 10 КпАП України суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується лише умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Однак матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України.

Зокрема договір із нідерландською компанією M.VOS VOF від 20.09.2014 року укладався не позивачем, а іншим керівником ТзОВ «Сокіл-Захід» ОСОБА_5 У зв`язку із цим, та обставина, що згідно відповіді митного інформаційного центру Королівства Нідерланди даний договір не укладався, істотного значення для встановлення вини позивача у порушенні ст. 485 МК України немає.

Попередня декларація та сама декларація подавались працівником ТзОВ «Віта-Едванс» ОСОБА_7 Пояснень від ОСОБА_7 щодо того, хто йому надав інформацію для внесення її у декларації, матеріали справи про порушення митних правил не містять.

Договір із ТОВ «Віта-Едванс» від 10.10.2014 укладався не позивачем, а іншим керівником ТзОВ «Сокіл-Захід» - ОСОБА_5

Щодо проведення експертного автотоварознавчого дослідження з метою визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу, з якої й сплачені митні платежі, на думку колегії суддів вказує на відсутність волі позивача на ухилення від сплати митних платежів у повному розмірі.

Крім цього інвойс нідерландської компанії, договір із нідерландською компанією M.VOS VOF від 20.09.2014 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу подавались на пункті пропуску працівникам митниці також не позивачем, а водієм. Пояснень від водія щодо того, хто надав йому вказані документи, працівниками митниці не відібрано.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів, шляхом повідомлення недостовірної інформації для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією метою органу доходів і зборів документи, інвойс № 0004 від 06.01.2015, не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил, відповідно до ст. 485 МК України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст.531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно п. 3 ч. 1 ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

З огляду на зазначене вище суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив факт відсутності події адміністративного правопорушення та факт відсутності в діях позивача ознак порушення митних правил (адміністративного правопорушення), передбаченого ст. 485 МК України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи, що згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 531 МК України є підставою для скасування оскаржуваної постанови в справі про порушення митних правил.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду — без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 червня 2017 року у справі № 607/1869/17 – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 30 листопада 2017 року