Ухвала суду № 70660266, 30.11.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Большакової О.О.,

суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,

з участю секретаря судового засідання Гром І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (далі – Тернопільське ОУПФУ) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області (далі - УДКСУ у м.Тернополі) про визнання протиправною відмови перевести на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», зобов’язання перевести на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з 27 лютого 2017 року, - моменту звернення із відповідною заявою.

Постановою ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року позов задоволено. Зобов'язано Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у м.Тернополі Тернопільської області подання про повернення ОСОБА_1 2710 (дві тисячі сімсот десять) грн 20 коп. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно квитанції № QS000174026801 від 15 серпня 2017 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. сплачений згідно квитанції №0.0.866746109.1 від 10 жовтня 2017 року.

Із таким судовим рішенням не погодилося Тернопільське ОУПФУ та подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення – про відмову в задоволенні позову. Апелянт, зокрема, зазначив, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією стосовно прав власності громадян на нерухоме майно, позбавлений можливості встановити придбання житла конкретною особою вперше. Зазначає, що представлені позивачем документи не можуть вважатися достатніми для обґрунтування її вимог, оскільки зазначені документи підтверджують факт нотаріального посвідчення договору купівлі продажу нерухомості, а не факт придбання позивачем житла в минулому, чи придбання ним житла вперше.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 серпня 2017 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири за номером 27, що знаходиться в будинку за номером 25 по вулиці А.Малишка в місті Тернополі. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_4 Сума зазначеного договору становить 271020,00 грн.

При цьому, згідно квитанції №QS000174026801 від 15 серпня 2017 року, позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від його вартості, що складає 2710,20 грн.

05 жовтня 2017 року позивач звернулася із заявою до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2710,20 грн.

ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 09 жовтня 2017 року №16759/07 позивача повідомлено, про те, що підстав для повернення вказаного збору немає. Також зазначено, що Пенсійний фонд України не володіє інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а також роз'яснено, що позивач має право звернутися до суду із адміністративним позовом про повернення сплаченого збору.

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за нею будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано а судом не здобуто.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних фондів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», регулюється Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740 (далі – Порядок №1740), згідно пункту 15-1 якого, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Таким чином, при придбанні нерухомого майна із загального правила про обов'язковість сплати збору законодавцем встановлено два винятки - громадяни, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Як встановлено судом першої інстанції, факт придбання позивачем квартири у власність за адресою вул. А.Малишка, 25/27 в м. Тернополі підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим в нотаріальному порядку та зареєстрованим в реєстрі за № 2158.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 238487118 від 04.07.2017 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 99762325 від 09.10.2017 видно, що ОСОБА_1 є власником квартири №27 за адресою: вул. А.Малишка, 25 в м. Тернопіль.

Згідно довідки Почапинської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області від 15.07.2014 № 594, де проживала ОСОБА_1 до придбання квартири, встановлено, що позивач не має у власності нерухомого майна.

Відповідно до довідки філії ОСОБА_2 обласного управління АТ «Ощадбанк» ТВБВ №10019/09, позивач в списках на приватизацію житла за адресою: м.Тернопіль, вул. Громницького, 7/17 не включена.

Довідкою №2502 від 06.10.2017 ТзОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» зазначається про те, що гр. ОСОБА_1 згідно обліку технічної інвентаризації в м.Тернополі, не має зареєстрованого права приватної власності на будинок (квартиру) в м. Тернополі.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі - Порядок № 787).

Пунктами 3, 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органуКазначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року № 21-2 суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

З огляду на вказані норми права та встановлені обставини справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачений позивачем при укладанні 15 серпня 2017 року договору купівлі-продажу квартири, підлягає поверненню.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Вищого адміністративного суду України від 08 лютого 2017 року (№К/800/40236/14), в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 квітня 2017 року (№К/800/12555/17).

Доводи апелянта, зазначені вище, є безпідставними та не заслуговують на увагу з огляду на те, що відсутність механізму перевірки інформації про те, чи вперше особа придбає житло, не може бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки порушує право позивача на придбання житла вперше без сплати відповідних страхових внесків до Пенсійного фонду.

Таким чином, колегія суддів вказує на наявність факту порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача, який відмовив в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 2710,20 грн.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справи і ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову ОСОБА_2 окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року у справі № 819/1730/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді І.В. Глушко

ОСОБА_5

Повний текст виготовлено 30 листопада 2017 року.