Постанова № 70658106, 31.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року м.Київ № 810/1985/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Відділу державного архітектурного контролю Білоцерківської міської ради, Державного реєстратора Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Приймак Альони Петрівни, Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Іванця Василя Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Науково-виробнича фірма "Ферокерам", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Госпрозрахункове підприємство "Магістраль", про скасування реєстрації декларацій, визнання протиправними та скасування рішень.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс" з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, Державного реєстратора Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Приймак Альони Петрівни, Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району Іванця Василя Васильовича, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта №КС142161110257 від 20.04.2016, замовник: Госпрозрахункове підприємство "Магістраль", код ЄДРПОУ 32215446;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації №КС142162572104 від 13.09.2016, замовник: Госпрозрахункове підприємство "Магістраль", код ЄДРПОУ 32215446;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31468272 від 20.09.2016, прийняте державним реєстратором нотаріусом другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Приймак Альоною Петрівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30806753 від 05.08.2016, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Іванцем Василем Васильовичем.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 відкрито провадження в адміністративній справі №810/1985/17, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство Науково-виробничу фірму "Ферокерам", третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Госпрозрахункове підприємство "Магістраль", витребувано докази по справі, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 залучено до участі у справі в якості відповідача Відділ державного архітектурного контролю Білоцерківської міської ради.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс" є власником автостоянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка була передана до статутного капіталу товариства його учасником - ОСОБА_4 У зв'язку з цим позивач вважає, що до нього на підставі положень статті 120 Земельного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою, розміщеною під належними йому на праві власності об'єктами нерухомості.

Водночас, позивач стверджує, що реалізації його земельних прав перешкоджає те, що 20.04.2016 та 13.09.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області була проведена реєстрація поданих Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" декларацій №КС142161110257 та №КС142162572104 про готовність до експлуатації об'єктів, на підставі яких в подальшому за третьою особою було зареєстровано право власності на об'єкти, розташовані на АДРЕСА_1

Позивач зазначає, що вищевказані декларації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 містять недостовірні дані, оскільки зазначені в них проектувальники та підрядники заперечили свою причетність до проектування та будівництва об'єктів нерухомості, що свідчить про недостовірність відображених в деклараціях даних та є підставою для скасування реєстрації таких декларації на підставі п. 22 Постанови КМУ від 13.04.2011 №461.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що кадастрові плани земельної ділянки, орендованої ГП «Магістраль» за договорами від 28.02.2011 та від 14.06.2016, які складені 17.02.2011 та 08.06.2016 відповідно є ідентичними, містять інформацію про площу під спорудами на земельній ділянці - 0,0113 га, що свідчить про те, що в проміжок часу з 17.02.2011 по 08.06.2016 будь-яких нових будівель та споруд зведено не було.

Також позивач зауважив, що технічний паспорт на адміністративно-побутову будівлю загальною площею 28,9 кв. м., складений ФОП ОСОБА_5, був датований 18.08.2016, у той час як декларація про початок виконання будівельних робіт щодо цього об'єкта була зареєстрована 30.08.2016, що свідчить про самочинність будівництва зазначеної нерухомості.

Приймаючи до уваги те, що після доведення до відома Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області вищевказаних обставин реєстрація декларацій №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 ним скасована не була, позивач просить скасувати реєстрацію декларацій у судовому порядку.

Крім того, оскільки неправомірно зареєстровані декларації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 стали підставою для реєстрації за Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" права власності на об'єкти нерухомості, позивач також просить визнати протиправними та скасувати спірні рішення державних реєстраторів.

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області проти позову заперечував з тих підстав, що відповідно до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету міністрів України від 13.04.2011 №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» саме замовник будівництва відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених ним у поданій ним декларації, а орган державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення реєстрації декларації не зобов'язаний здійснювати перевірку достовірності відображених в ній даних.

Державний реєстратор Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Приймак Альона Петрівна в направлених на адресу суду письмових поясненнях від 30.06.2017 №1419/01-16 зазначила, що згідно з п.41 Постанови КМУ від 25.12.2015 №1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства посвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси. Відповідач стверджує, що всі ці документи були надані Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль", а також реєстратором була здійснена перевірка дійсності реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта на веб-сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції. У зв'язку з цим відповідач вважає прийняте ним рішення правомірним.

Госпрозрахункове підприємство "Магістраль" проти позову заперечувало та пояснило, що відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України реєстрація права власності на нерухоме майно автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки така обставина, згідно зі статтею 144 Земельного кодексу України, є лише підставою для припинення права користування земельною ділянкою, а відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України земельні права набуваються за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування або за результатами аукціону.

Третя особа стверджує, що ГП «Магістраль» є єдиним та належним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,3499 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору оренди землі, укладеного 14.06.2016 з Білоцерківською міською радою. При цьому третя особа зазначила, що попередній землекористувач - ПАТ НВФ «Ферокерам», відмовився від користування зазначеною земельною ділянкою та ця відмова була прийнята рішенням Білоцерківської міської ради від 05.03.2007 №303.

Госпрозрахункове підприємство "Магістраль" зазначило, що позивачем не надані докази, які б свідчили, що об'єкти нерухомого майна, прийняті до експлуатації на підставі декларацій №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, мають ознаки самочинного будівництва, а тому підставі для скасування реєстрацій цих декларацій відсутні.

Стосовно позовних вимог про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, третя особа зауважила, що на момент прийняття цих рішень були відсутні інші заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно чи рішення судів про заборону вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією таких прав, а надані позивачем інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно містять інформацію щодо трьох різних об'єктів нерухомого майна, що мають різну загальну площу, призначення та реєстраційні номери.

У судовому засіданні 31.10.2017 представником позивача було подано клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства Науково-виробнича фірма "Ферокерам" проти письмового розгляду справи не заперечував.

Представники відповідачів та Госпрозрахункового підприємства "Магістраль" у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить інформація, розміщена на офіційному веб-сайті ПАТ «Укрпошта».

Згідно з ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою суду від 31.10.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс" зареєстровано як юридична особа 26.08.2016 (ідентифікаційний код 40781575) за адресою: 09117, АДРЕСА_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.08.2016 (том 1, а.с. 10).

Згідно зі Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс" єдиним учасником товариства є ОСОБА_4 (т.1, а.с.14-21).

З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2016 між Публічним акціонерним товариством науково-виробничою фірмою «ФЕРОКЕРАМ» (Продавець) та ОСОБА_4 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Корнійчук А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3474 (т.2, а.с.127-129).

Відповідно до пункту 1 договору Продавець передав у власність, а Покупець прийняв та оплатив відповідно до вимог цього договору належну продавцю на праві приватної власності нежитлову будівлю (літ. А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з пунктом 3 договору вказана нежитлова будівля має розмір загальної площі 50,4 кв. м. і розташована на земельній ділянці площею 0,3499 га (кадастровий номер НОМЕР_1).

01.09.2016 між Публічним акціонерним товариством науково-виробничою фірмою «ФЕРОКЕРАМ» та ОСОБА_4 був укладений договір про внесення змін до вищевказаного договору купівлі-продажу від 19.08.2016, яким пункт 3 цього договору викладений у такій редакції: «вказана нежитлова будівля має розмір загальної площі 50,4 кв. м. і розташована на земельній ділянці площею 0,3499 га (кадастровий номер НОМЕР_1), з такими спорудами: вбиральня на 2 особи - літ. Б (загальна площа 9,9 кв. м), бензомасловловлювач - літ. Д, Ворота - №1, огорожа з металевої сітки - №2, покриття з щебеню та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - № 3, асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - № 4» (т.2, а.с.130-131).

Судом встановлено, що придбане ОСОБА_4 у ПАТ НВФ «Ферокерам» майно було внесено ним до статутного капіталу новоствореного Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс", що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ленд Будсервіс" від 25.08.2016 №01 (т.2, а.с.126) та актом приймання-передачі майна від 01.09.2016 (т.3, а.с.43).

06.09.2016 право власності позивача на зазначене нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під реєстраційним номером 876684632103, про що свідчить відповідна інформаційна довідка від 09.02.2017 №89275164 (т.1, а.с.11).

Листом від 10.02.2017 №911/3883/16 ліквідатор ПАТ НВФ «Ферокерам» Шкабрій М. П. повідомив позивачу про те, що Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області були зареєстровані подані Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" декларації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 про готовність до експлуатації об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Біла Церква Київської області, бульвар Олександрійський, 95-б, чим порушуються права ТОВ "Ленд Будсервіс" як власника вказаного нерухомого майна (т.2, а.с.88).

До цього листа були додані примірники відповідних декларацій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.04.2016 Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" була подана до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, щодо об'єкта «Будівництво адміністративно-господарських приміщень автостоянки» (код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1220.9; ІІ категорія складності) по АДРЕСА_1

Згідно з Розділом 16 цієї декларації об'єкт має такі основні показники: загальна площа - 51 кв. м., поверховість - 2, висота - 5 м, кількість робочих місць - 1, будівельний об'єм - 184 куб. м.

Декларація була зареєстрована Департаментом ДАБІ у Київській області 20.04.2016 за №КС142161110257.

Крім того, 12.09.2016 Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" була подана до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області декларація про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, щодо об'єкта «Будівництво адміністративно-побутової будівлі по бульвару Олександрійський, 95-Б в м. Біла Церква Київської області» (код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1220.9; ІІ категорія складності) (т.2, а.с.58-64).

Згідно з Розділом 16 цієї декларації об'єкт має такі основні показники: загальна площа - 28,9 кв. м., площа забудови - 36,0 кв. м., поверховість - 1, будівельний об'єм - 126 куб. м.

Декларація була зареєстрована Департаментом ДАБІ у Київській області 13.09.2016 за № КС142162572104.

Судом встановлено, що на підставі зареєстрованої декларації №КС142161110257 від 20.04.2016 державним реєстратором Комунального підприємства "Центр розвитку та інвестицій Васильківського району" Іванцем Василем Васильовичем було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30806753 від 05.08.2016, яким за ГП «Магістраль» зареєстровано право власності на зазначене в декларації нерухоме майно.

Крім того, на підставі зареєстрованої декларації №КС142162572104 від 13.09.2016 державним реєстратором Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Білоцерківського міського нотаріального округу Приймак Альоною Петрівною було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 31468272 від 20.09.2016, яким за ГП «Магістраль» зареєстровано право власності на зазначене в декларації нерухоме майно.

Вказані обставини підтверджуються наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09.06.2017 №89275173 (т.1, а.с.12-13).

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих рішень №30806753 від 05.08.2016 і №31468272 від 20.09.2016 та проведеної реєстрації декларацій №КС142161110257 від 20.04.2016 і №КС142162572104 від 13.09.2016, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №810/2515/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, будівництво автостоянки по бульвару Олександрійському, 95-Б в м. Біла Церква Київської області здійснено власними силами ПАТ НВФ «Ферокерам».

Так, 04.05.1992 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів було прийнято розпорядження №І-3-95, яким дозволено Виробничому об'єднанню "Ферокерам" провести вишукування та складання проектно-кошторисної документації на будівництво тимчасової платної автостоянки по АДРЕСА_1 строком до початку будівництва Палацу культури об'єднання (т1, а.с.168).

26.05.1992 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №175 "Про наділення земельних ділянок та дозвіл підприємствам і організаціям міста на будівництво", яким було вирішено надати Виробничому об'єднанню "Ферокерам" земельну ділянку 0,34 га для обладнання тимчасової платної автостоянки по АДРЕСА_1 строком до початку будівництва Палацу культури об'єднання (т.1, а.с. 169).

21.12.1994 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів було прийнято рішення №379 "Про наділення земельних ділянок та дозвіл підприємствам і організаціям міста на будівництво", яким внесено зміни до п.1.2 розділу І рішення міськвиконкому від 26.05.1992 №175 про надання виробничому об'єднанню "Ферокерам" земельної ділянки, площею 0,34 га для обладнання тимчасової платної автостоянки по АДРЕСА_1, строком до початку будівництва Палацу культури об'єднання, шляхом збільшення земельної ділянки на 135 кв. м (т.1, а.с.170).

30.12.1993 начальником Управління капітального будівництва Науково-виробнича фірма "Ферокерам" Бовтенко А.Н. був затверджений акт про приймання в експлуатацію робочою комісією завершеної будівництвом окремо збудованої будівлі, споруди, добудованого або прибудованого приміщення промислового та допоміжного призначення, яке входить до складу об'єкта тимчасової автостоянки на 105 автомобілів (т.1, а.с.171-174).

Пунктом 1 вказаного акта встановлено, що тимчасова платна автостоянка розташована по вул. Олександрійській.

Відповідно до п.6 зазначеного акта проектно-кошторисна документація затверджена генеральним директором ВО "Ферокерам".

У п.10 вказаного акта зазначено, що тимчасова автостоянка характеризується наступними даними: огорожа зі смольної сітки, 2-поверхове приміщення павільйону, цегляне з залізобетонним перекриттям; вбиральня на 2 очка; залізобетонний бензомаслоутримувач; 2 гаража із залізобетонних конструкцій.

На підставі вказаного акта в 2016 році за Публічним акціонерним товариством Науково-виробнича фірма "Ферокерам" було зареєстровано право власності на наступні об'єкти за адресою: АДРЕСА_1: нежитлова будівля (літ. А), загальною площею 50,4 кв. м., додаткові відомості про об'єкт нерухомого майна: "Споруди: Вбиральня на 2 осіб - літ.Б (загальна площа 9,9 кв. м.), Бензомасловиловлювач - літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - №2, Покриття з щебня та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - №4" (рішення про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію змін до права власності №28769690 від 16.03.2016, №29737523 від 24.05.2016, №29777108 від 27.05.2016, №30623238 від 25.07.2016, №30681436 від 28.07.2016).

Вказані обставини були встановлені постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №810/2515/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017, якими підтверджено правомірність вищевказаних рішень державних реєстраторів, а тому встановлені цими судовими рішеннями факти у порядку ч.1 ст.72 КАС України визнаються судом преюдиціальними та не потребують доказування.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.2002 між ЗАТ НВФ «Ферокерам» (Благодійник) та Білоцерківським регіональним благодійним фондом «Сприяння» (Набувач) було укладено договір №18/175, згідно з пунктом 1 якого Благодійник безоплатно передає, а Набувач приймає у тимчасове безоплатне користування строком на п'ять років структурний підрозділ ЗАТ НВФ «Ферокерам» разом із персоналом згідно штатного розкладу за їх угодою, а також із закріпленим за ним майном та з правом користування телефонною мережею та належним телефонним номером - автостоянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 залишковою балансовою вартістю 21538,00 грн. (т.1, а.с.177-178).

Відповідно до пункту 2 договору означений підрозділ та майно передається у тимчасове безоплатне користування благодійної допомоги за актом прийому-передачі за залишковою балансовою вартістю 21538,00 грн. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною вказаного договору.

Згідно з пунктами 5-6 договору при зміні власника, реорганізації власника майна договір чинності не втрачає і продовжує діяти до закінчення строку.

Жодна зі сторін не має права передавати права і обов'язки по даному договору третій стороні без згоди на те іншої сторони, а також достроково розірвати договір в односторонньому порядку.

Приймання-передачі майна структурного підрозділу ЗАТ НВФ «Ферокерам» (автостоянка) підтверджується відповідним актом від 18.12.2002 (т.1, а.с.179).

Додатковою угодою від 23.12.2003 строк дії вищевказаного договору був замінений на двадцять п'ять років та закріплена умова про автоматичну пролонгацію його дії на наступні п'ять років після спливу строку дії договору за умови відсутності заперечень сторін на це (т.1, а.с.180).

19.12.2002 між Білоцерківським регіональним благодійним фондом «Сприяння» (Благодійник) та Госпрозрахунковим підприємством «Магістраль» (Набувач) було укладено договір №3, пунктом 1 якого передбачено, що Благодійник передає, а Набувач приймає у тимчасове безоплатне користування строком на п'ять років структурний підрозділ разом із персоналом згідно штатного розкладу за їх угодою, а також із закріпленим за ним майном та з правом користування телефонною мережею та належним телефонним номером - автостоянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 залишковою балансовою вартістю 21538,00 грн. (т.1, а.с.181).

Відповідно до пункту 2 договору означений підрозділ та майно передається у тимчасове безоплатне користування благодійної допомоги за актом прийому-передачі. Акт прийому-передачі є невід'ємною частиною вказаного договору.

Приймання-передачі майна було оформлено відповідним актом від 19.12.2002 (т.1, а.с.182).

Додатковою угодою №1 від 24.12.2003 строк дії вищевказаного договору був замінений на двадцять п'ять років (т.1, а.с.183).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ЗАТ НВФ «Ферокерам» від 14.11.2006 №1794/60 (т.1, а.с.184) рішенням Білоцерківської міської ради від 05.03.2007 №303 було припинено право користування ЗАТ НВФ «Ферокерам» земельною ділянкою під автостоянкою по АДРЕСА_1

20.12.2007 Білоцерківською міською радою було прийнято рішення №579 "Про вилучення та надання земельних ділянок в оренду", яким надано земельну ділянку в оренду Госпрозрахунковому підприємству "Магістраль" під розміщення автостоянки по АДРЕСА_1, загальною площею 0,3499 га (у тому числі під спорудами - 0,0061 га; тимчасова - 0,0026 га; під проїздами, проходами та площадками - 0,3412 га) терміном до початку будівництва капітальних споруд, але не більше ніж на 3 (три) роки, за рахунок земель Білоцерківської міської ради (т.1, а.с.186).

На підставі цього рішення 09.04.2008 між Білоцерківською міською радою (Орендодавець) та Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" (Орендар) було укладено договір оренди землі №14, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), загальною площею 0,3499 га, у тому числі: під спорудами - 0,0061 га, тимчасова - 0,0026 га, під проїздами, проходами та площадками - 03412 га, під розміщення автостоянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (т.1, а.с.187-188).

Відповідно до п.3 договору на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: капітальні нежитлові будівлі, а також інші об'єкти інфраструктури електропостачання, водопостачання та каналізація.

Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено терміном до початку будівництва капітальних споруд, але не більше ніж на 3 (три) роки. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.15 договору земельна ділянка передається в оренду під розміщення автостоянки.

Згідно з п.20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 41 договору встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір був зареєстрований у Білоцерківському міському відділі Київської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.04.2008 за №040826100086.

09.04.2008 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки (т.1, а.с.190).

В подальшому, після спливу терміну дії договору вищевказана земельна ділянка передавалася в оренду ГП «Магістраль» кілька разів шляхом укладення нових договорів.

Так, 18.01.2011 Білоцерківської міською радою було прийнято рішення №43-04-VI "Про передачу земельних ділянок в оренду", яким вирішено передати в оренду Госпрозрахунковому підприємству "Магістраль" земельну ділянку під розміщення автостоянки в АДРЕСА_1, загальною площею 0,3499 га, терміном на 5 (п'ять) років за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква (т.1, а.с.196).

28.02.2011 між Білоцерківською міською радою (Орендодавець) та Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" (Орендар) було укладено договір оренди землі №16, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), загальною площею 0,3499 га, під розміщення автостоянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.197-200).

Відповідно до п.8 договору договір укладено терміном 5 (п'ять) років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно з п.15 договору цільове призначення земельної ділянки землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до п.20 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у місячний строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Пунктом 41 договору встановлено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Біла Церква Київської області, про що був зроблений запис №321030004000219 від 11.04.2011.

28.02.2011 між сторонами був підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки (т.1, а.с.201).

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області №166-11-VII від 26.05.2016 "Про поновлення договорів оренди" було поновлено Госпрозрахунковому підприємству "Магістраль" договір оренди землі під розміщення існуючої автостоянки в місті Біла Церква по бульвару Олександрійський, 95-Б, загальною площею 0,3499 га, строком на 5 (п'ять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква, кадастровий номер: НОМЕР_1 (т.1, а.с.209).

З метою виконання вказаного рішення, 14.06.2016 між Білоцерківською міською радою (Орендодавець) та Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" (Орендар) було укладено договір оренди землі №13, за умовами якого орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1), загальною площею 0,3499 га, під розміщення існуючої автостоянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.210-211).

Відповідно до п.3 договору на земельній ділянці розміщені об'єкти нерухомого майна: споруди - 0,0113 га, а також інші об'єкти інфраструктури: проїзди, проходи та площадки - 0,3386 га.

Пунктом 5 договору встановлено, що договір укладається строком на 5 (п'ять) років.

Відповідно до п.16 договору цільове призначання земельної ділянки - для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Функціональне використання земельної ділянки - землі транспорту, зв'язку (автостоянка) (п.17 договору).

Згідно з п.21 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється на протязі п'яти днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Пунктом 43 договору встановлено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На виконання умов вказаного договору Білоцерківською міською радою було передано, а Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" прийнято в оренду земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: міста Біла Церква, бульвар Олександрійський, 95-Б, про що свідчить підписаний між сторонами акт приймання-передачі земельної ділянки б/н від 17.06.2016 (т.1, а.с.217).

З матеріалів справи вбачається, що право оренди вищевказаної земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) загальною площею 0,3499 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, було зареєстровано за Госпрозрахунковим підприємством «Магістраль" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою №89275173 від 09.06.2017 (т.1, а.с.12-13).

Отже, судом встановлено, що автостоянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, була збудована Науково-виробничою фірмою "Ферокерам" (правонаступник - ПАТ НВФ «Ферокерам»), та після передачі її в строкове безоплатне користування спочатку Білоцерківському регіональному благодійному фонду «Сприяння», а потім - Госпрозрахунковому підприємству "Магістраль", право користування ЗАТ НВФ «Ферокерам» розташованою під автостоянкою земельною ділянкою було припинено у зв'язку з добровільною відмовою землекористувача та передано в оренду ГП «Магістраль».

Натомість, відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Аналогічні норми закріплені в статті 377 Цивільного кодексу України.

Норма статті 120 Земельного кодексу України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачає механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду України від 12.10.2016 у справі №6-2225-цс16, та підлягає обов'язковому застосуванню у спірних правовідносинах згідно зі статтею 244-2 КАС України.

Отже, при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення такого права будь-якими актами та документами. Ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Наведене пояснюється тим, що формальний власник (користувач) земельної ділянки фактично вже втратив реальну можливість володіти, користуватися і розпоряджатися нею, оскільки така можливість є лише у власника будинку, будівлі чи споруди. Отже, правові титули лише приводяться у відповідність до реального стану речей.

При цьому, відповідно до пункту е) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.

Суд вважає обґрунтованими посилання ГП «Магістраль» на частину 1 статті 116 Земельного кодексу України, яка визначає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Однак, наведена норма фактично передбачає оформлення рішенням відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування набуття особою права на землю, а не припинення такого права, яке, як зазначено вище, відбувається автоматично у випадку переходу до особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.

Так, відповідно до частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч.5 ст. 116 ЗК України).

Аналіз наведених норм чинного земельного законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що після набуття особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду автоматично припиняється право попереднього власника або користувача земельної ділянки під такою нерухомістю, що є підставою для прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу власнику нерухомості земельної ділянки під нею.

Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч.4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Таким законом є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-ІУ (далі - Закон №1952), пунктом 1 частини 1статті 4 якого передбачено, що державній реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст.5 Закону №1952).

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону №1952 відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.

Як було встановлено вище, право власності на автостоянку за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з наступних об'єктів: нежитлова будівля (літ. А), загальною площею 50,4 кв. м., додаткові відомості про об'єкт нерухомого майна: "Споруди: Вбиральня на 2 осіб - літ.Б (загальна площа 9,9 кв. м.), Бензомасловиловлювач - літ. Д, Ворота - №1, Огорожа з металевої сітки - №2, Покриття з щебня та бетону (загальна площа 3820 кв. м.) - №3, Асфальтобетонне покриття (загальна площа 720 кв. м.) - №4", було зареєстровано за Публічним акціонерним товариством Науково-виробнича фірма "Ферокерам" за рішеннями про державну реєстрацію права власності та державну реєстрацію змін до права власності №28769690 від 16.03.2016, №29737523 від 24.05.2016, №29777108 від 27.05.2016, №30623238 від 25.07.2016, №30681436 від 28.07.2016.

При цьому, правомірність вказаних рішень була підтверджена постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2016 у справі №810/2515/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2017.

Право власності ОСОБА_4 на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.08.2016, що підтверджується інформаційною довідкою № 66299994 від 19.08.2016 (т.3, а.с.15-16).

Після внесення ОСОБА_4 вказаної нерухомості до статутного капіталу ТОВ "Ленд Будсервіс" право власності позивача на зазначене нерухоме майно було зареєстровано 06.09.2016 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить відповідна інформаційна довідка від 09.02.2017 №89275164 (т.1, а.с.11).

Отже, після виникнення у позивача права власності на вищевказану автостоянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, до нього відповідно до положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України перейшло право користування земельною ділянкою під придбаними об'єктами нерухомого майна, внаслідок чого право ГМ «Магістраль» на землю було припинено на підставі пункту е) частини 1 статті 141 Земельного кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що розмір та кадастровий номер земельної ділянки, на якій розміщена автостоянка (НОМЕР_1), були передбачені в договорі купівлі-продажу від 19.08.2016, укладеному між ПАТ НВФ «Ферокерам» та ОСОБА_4 , що відповідає положенням ч.6 ст.120 ЗК України та ч.2 ст.377 ЦК України.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що права позивача на землю під придбаними ним об'єктами нерухомого майна були порушені шляхом здійснення 20.04.2016 та 13.09.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області реєстрації поданих Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" декларацій №КС142161110257 та №КС142162572104 про готовність до експлуатації об'єктів та проведення державними реєстраторами на підставі цих декларацій державної реєстрації права власності на нерухоме майно за ГП «Магістраль».

Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Відповідно до положень статті 39 Закону №3038 прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N 461 (далі - Порядок №461, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку №461 прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п.11 Порядку №461).

Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (п.16 Порядку №461).

Відповідно до пунктів 17-18 Порядку №461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю два примірники декларації:

- щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку;

- щодо об'єктів, які належать до I - III категорії складності, за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

- щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.

Таким чином, законодавчо передбачено, що під час здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації орган державного архітектурно-будівельного контролю перевіряє лише повноту зазначених у ній даних, а відповідальність за достовірність таких даних несе замовник будівництва.

Водночас, частиною 2 статті 39-1 Закону №3038 передбачено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Абзацом 7 пункту 22 Порядку №461 визначено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, вищевказаними нормами імперативно визначено, що виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю фактів зазначення замовником будівництва в зареєстрованій декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних даних, внаслідок чого є підстави вважати такий об'єкт самочинно збудованим, тягне за собою обов'язкове скасування здійсненої реєстрації такої декларації.

Як вбачається з декларації про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво адміністративно-господарських приміщень автостоянки», яка була зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 20.04.2016 за №КС142161110257, Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" зазначені, серед іншого, наступні дані:

- генеральний підрядник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембуд Теремки» (п.5);

- відповідальний за виконання будівельних робіт - виконроб ОСОБА_9, наказ ТОВ «Рембуд Теремки» від 27.10.2015 №68/01 (п.7);

- генеральний проектувальник - Приватне підприємство «Майстер Проект» (п.8);

- головний архітектор проекту - особа, відповідальна за здійснення авторського нагляду - ОСОБА_10, наказ ПП «Майстер Проект» від 26.10.2015 №15/14-5 (п.9) (т.2, а.с.52-57).

В декларації про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво адміністративно-побутової будівлі по бульвару Олександрійський, 95-Б в м. Біла Церква Київської області», яка була зареєстрована Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області 13.09.2016 за № КС142162572104, Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" зазначені, зокрема, наступні дані:

- генеральний підрядник будівництва - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпекс Юкрейн» (п.5);

- відповідальний за виконання будівельних робіт - виконроб ОСОБА_11, наказ ТОВ «Компанія «Імпекс Юкрейн» від 30.06.2016 №1 (п.7);

- генеральний проектувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпекс Юкрейн» (п.8);

- головний інженер проекту та відповідальний за авторський нагляд - ОСОБА_12, наказ ТОВ «Компанія «Імпекс Юкрейн» від 25.06.2016 №5 (п.9).

Аналогічні дані про проектувальників та підрядників будівництва були відображені ГП «Магістраль» в деклараціях про початок виконання будівельних робіт від 31.03.2016 №КС082160910363 та від 30.08.2016 №КС082162430386 (т.1, а.с.247-254).

Водночас, Приватне підприємство «Майстер Проект» в листі від 13.02.2017 №1 повідомило позивачеві про свою непричетність до проектування об'єкту «Будівництво адміністративно-господарських приміщень автостоянки» площею 51,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1

До вказаного листа ПП «Майстер Проект» додано його звернення до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 05.10.2016 №6, в якому органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлено про фальсифікацію даних, відображених в декларації про початок виконання будівельних робіт №КС082160910363 (т.1, а.с.64).

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембуд Теремки» листом від 13.02.2017 №45 повідомило позивачеві, що підприємство не має жодного відношення до будівництва об'єкта «Будівництво адміністративно-господарських приміщень автостоянки» за адресою: АДРЕСА_1 (т.1, а.с.67).

До вказаного листа ТОВ «Рембуд Теремки» додані його звернення до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 28.09.2016 №308 та №316, в якому органу державного архітектурно-будівельного контролю повідомлено про фальсифікацію даних, відображених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 (т.1, а.с.68-70).

В листі від 10.04.2017 №85 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Імпекс Юкрейн» повідомило позивачеві про свою непричетність до проектування та будівництва об'єкта «Будівництво адміністративно-побутової будівлі по АДРЕСА_1

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що Госпрозрахунковим підприємством "Магістраль" при поданні на реєстрацію спірних декларацій були зазначені недостовірні дані, які є підставою вважати об'єкти самочинним будівництвом, позаяк їх зведення здійснювалося без належно затвердженого проекту, а особи, зазначені в декларації в якості підрядників, заперечують здійснення ними відповідних будівельних робіт.

Вказані обставини відповідно до ст.39-1 Закону №3038 та п.22 Порядку №461 є безумовною підставою для скасування реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області після отримання листів від ПП «Майстер Проект», ТОВ «Рембуд Теремки» та ТОВ «Компанія «Імпекс Юкрейн» з викладеною в них інформацією про фальсифікацію даних, зазначених в деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, направив цим підприємствам листи, в яких процитував положення чинного законодавства України щодо передумов для скасування зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та повідомив про вжиття організаційних заходів щодо проведення позапланових перевірок (т.1, а.с.65-66, 71-73).

Доказів проведення відповідної перевірки відповідачем суду надано не було.

Крім того, в матеріалах справи наявний адресований Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області лист Білоцерківського відділу поліції ГУ НП в Київській області від 03.05.2017 №9134/109/1001/02-2017, в якому до відома відповідача було доведено про знаходження в провадженні Відділу кримінального провадження №42017111030000067 від 13.04.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, за фактом внесення недостовірних відомостей до декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларацій про готовність до експлуатації об'єкта (т.1, а.с.75-77).

У вказаному листі орган Національної поліції повідомив про вищевказані обставини щодо непричетності осіб, вказаних в якості проектувальників та підрядників в деклараціях про готовність до експлуатації об'єкта №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, до будівництва відповідних об'єктів нерухомості, та направив Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області матеріали кримінального провадження №42017111030000067 від 13.04.2017 для проведення перевірки та вирішення питання щодо притягнення до відповідальності директора ГП «Магістраль» ОСОБА_13, а також вирішення питання щодо скасування реєстрації вищевказаних декларацій.

Отже, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області був обізнаний про недостовірність даних, відображених в деклараціях №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, які свідчать про самочинність будівництва, проте скасування реєстрації таких декларацій не здійснив.

Також судом встановлено, що 21.04.2017 позивачем були подані до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради заяви від 20.04.2017, в яких позивач просив провести перевірку фактів порушення містобудівного законодавства та скасувати реєстрацію декларацій про готовність до експлуатації об'єкта №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 (т.3, а.с.17-20).

Вказані заяви позивача були зареєстровані Відділом ДАБК Білоцерківської міськради 21.04.2017 за №10/10-2104/48/7 та №10/10-2104/49/7.

Крім того, 19.05.2017 позивачем була подана до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради заява №19-05/17 від 19.05.2017, в якій ТОВ "Ленд Будсервіс" проінформував відповідача про проведення СВ Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області досудового розслідування в рамках кримінального провадження №42017111030000067 від 13.04.2017 з наданням вищевказаного листа органу Нацполіції від 03.05.2017 №9134/109/1001/02-2017.

Заява позивача була отримана представником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, про що свідчить відповідний напис уповноваженої особи (т.3, а.с.21).

У відповідь на вказані звернення позивача Відділом ДАБК Білоцерківської міськради був надісланий лист від 01.06.2017 №01067-24, в якому відповідач зазначив, що для перевірки викладених в заявах фактів ним в травні 2017 року був здійснений виїзд на місце розташування об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1, проте замовник будівництва чи уповноважена ним особа були відсутні на момент виїзду на місці, у зв'язку з чим на адресу ГП «Магістраль» був надісланий лист з вимогою прибути на об'єкт будівництва для проведення перевірки (т.3, а.с.23).

Таким чином, судом встановлено, що незважаючи на обізнаність як Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, так і Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про існування безумовних підстав для скасування реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, таке скасування відповідачами здійснено не було.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону №3038 (в редакції після внесення змін Законом України від 09.04.2015 №320-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства») управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Частиною 3 цієї статті визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону №3038 управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється, серед іншого, шляхом надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів:

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад (крім міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, та міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч) - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю міських рад населених пунктів, які є адміністративними центрами областей, міських рад населених пунктів з чисельністю населення понад 50 тисяч, структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) та середніми (СС2) наслідками, розташованих у межах відповідних населених пунктів;

- центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, розташованих за межами населених пунктів і на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), розташованих у межах сіл, селищ та міст (крім міст, які є адміністративними центрами областей, міст з чисельністю населення понад 50 тисяч, міст Києва та Севастополя), а також щодо всіх об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (СС3), розташованих у межах населених пунктів.

Частиною 2 цієї статті закріплено, що у разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.

Пунктом 9-1 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038 встановлено, зокрема, що:

- на період до утворення (визначення) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування органів державного архітектурно-будівельного контролю повноваження, визначені цим Законом, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

- за зверненням відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, створюється спільна комісія з передачі відповідної документації та вирішення питань, пов'язаних з утворенням та функціонуванням органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю починає здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження акта спільної комісії.

Документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, отримані та чинні на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", є чинними до завершення будівництва об'єктів.

Внесення змін до таких документів, скасування їх реєстрації або анулювання, а також державний архітектурно-будівельний контроль та прийняття в експлуатацію об'єктів, що споруджуються на підставі таких документів, здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтями 6 та 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

В матеріалах справи наявний підписаний головою Держархбудінспекції та головою Білоцерківської міської ради акт приймання-передавання документів від 10.03.2017 №56, в якому зазначено, що у зв'язку із спроможністю Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, утвореного відповідно до рішення Білоцерківської міської ради від 25.06.2015 №1505-76-VІ «Про утворення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю», з урахуванням змін, внесених рішенням Білоцерківської міської ради від 29.09.2016 №287-17-VІ «Про внесення змін до деяких рішень міської ради щодо діяльності відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради», на який покладено виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю на території населених пунктів, на які поширюється компетенція Білоцерківської міської ради Київської області, передбачено розпочати здійснювати повноваження, покладені на нього відповідно до законодавства України, у зв'язку з чим Держархбудінспекція передає, а Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради приймає документи згідно опису документів, який є невід'ємним додатком до цього акта (т.2, а.с.165).

Отже, виходячи з вищенаведених положень пункту 9-1 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону №3038, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради почав здійснювати повноваження, визначені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та удосконалення містобудівного законодавства", на наступний день після затвердження відповідного акта, тобто з 13.03.2017 (враховуючи, що 11.03.2017 та 12.03.2017 були вихідними днями - субота та неділя).

Згідно з п.1.1 Положення про відділ державного архітектурного контролю Білоцерківської міської ради, затвердженого рішенням Білоцерківської міської ради від 29.06.2017 №941-34-VІІ (далі - Положення, т.3, а.с.31-36), Відділ утворюється як виконавчий орган Білоцерківської міської ради.

Відповідно до п. 1.3 Положення Відділ ДАБК є самостійним структурним підрозділом Білоцерківської міської ради без статусу юридичної особи.

Пунктом 2.2 Положення передбачено, що Відділ ДАБК відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого:

- приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатацію та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків, скасовує їх реєстрацію);

- подає Держархбудінспекції України інформацію, необхідну для внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів;

- здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих на території міста Біла Церква.

Виходячи з вищевикладеного, з 13.03.2017 органом, до повноважень якого віднесено скасування реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, і, як наслідок, - належним відповідачем у цій справі, є саме Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідачі у справі (Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області - до 10.03.2017 включно, а після цієї дати - Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради) ухилилися від виконання покладених на них обов'язків, у зв'язку з чим порушені права позивача підлягають захисту у судовому порядку.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону №3038 та п.22 Порядку №461 скасування реєстрації про готовність об'єкта до експлуатації віднесено до повноважень відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, у зв'язку з чим вимоги про таке скасування є неналежно обраним способом захисту порушеного права.

Так, згідно з абзацами 9-11 пункту 22 Порядку №461 орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Отже, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання органу державного архітектурно-будівельного контролю скасувати реєстрацію декларацій про готовність об'єкта до експлуатації.

Така правова позиція, зокрема, викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.02.2017 у справі №826/7729/16 (номер касаційного провадження К/800/36976/16).

Відповідно до положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується неправомірне та безпідставне ухилення відповідачів від виконання покладених на них обов'язків по скасуванню реєстрації декларацій про готовність до експлуатації об'єктів, тобто обґрунтованість підстав пред'явленого позову, суд вважає, що обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права не є підставою для відмови в позові.

У даному випадку суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради відповідно до покладених на нього законодавством повноважень скасувати реєстрацію декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 №1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Так, Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20 травня 2013 року N 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Суд зазначає, що дискреційні функції Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради як суб'єкта владних повноважень стосовно скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації жорстко обмежені в законодавчому порядку, оскільки статтею 39-1 Закону №3038 та пунктом 22 Порядку №461 чітко визначена передумова для обов'язкового скасування такої реєстрації - виявлення наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді були встановлені факти наведення ГП «Магістраль» у зареєстрованих деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 недостовірних даних, які свідчать про самочинне будівництво таких об'єктів, та обізнаність Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради про існування таких фактів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради вчинити ті дії, від виконання яких він безпідставно ухилився, а саме: скасувати реєстрацію декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016.

При цьому, приймаючи до уваги вищенаведені положення пункту 22 Порядку №461, на підставі судового рішення Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради зобов'язаний видати відповідний розпорядчий акт та направити до Держархбудінспекції не пізніше наступного робочого дня повідомлення про таке скасування для виключення запису про реєстрацію декларацій з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Також суд зазначає, що належним відповідачем за вказаною позовною вимогою є Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, у зв'язку з чим в позові до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області слід відмовити.

Щодо позовних вимог ТОВ «Ленд Будсервіс» про скасування прийнятих державними реєстраторами рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №31468272 від 20.09.2016 та №30806753 від 05.08.2016 суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1952 (в редакції станом на момент прийняття спірних рішень) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Частиною 2 цієї статті визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до положень статті 22 Закону №1952 документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1952 державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться, зокрема, на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N1127 (тут і далі - Порядок №1127, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подається, зокрема, документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, обов'язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

З матеріалів справи вбачається, що спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №31468272 від 20.09.2016 та №30806753 від 05.08.2016 були прийняті саме на підставі декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі документів, а отже, були підставою для державної реєстрації права власності, що свідчить про правомірність дій державних реєстраторів.

Натомість, виявлення недостовірних даних у зареєстрованих деклараціях про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 та скасування у зв'язку з цим реєстрації таких декларацій у судовому порядку виключає правові підстави для подальшого перебування об'єктів нерухомості, зазначених в цих деклараціях, у власності ГП «Магістраль».

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1952 (у чинній редакції) у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Отже, з наведеної норми вбачається, що наслідком скасування на підставі судового рішення реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 є внесення державним реєстратором до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Частиною 5 статті 26 Закону №1952 передбачено, що внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону №1952 порядок проведення державної реєстрації прав передбачає, зокрема, прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв.

Порядок подання документів за заявами у сфері державної реєстрації прав визначений статтею 20 Закону №1952, частина 1 якої закріплює, що заява на проведення реєстраційних дій та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, подаються заявником у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №1952 заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Таким чином, ТОВ «Ленд Будсервіс» як власник автостоянки по бульвару Олександрійському, 95-Б в м. Біла Церква Київської області та набувач права на землю під належними йому на праві власності об'єктами нерухомості, є в розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону №1952 заявником, який після набрання законної сили рішенням у цій справі та прийняття Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради відповідного розпорядчого акта про скасування реєстрації декларацій про готовність об'єкта до експлуатації №КС142161110257 від 20.04.2016 та №КС142162572104 від 13.09.2016 має звернутися до державного реєстратора із заявою про внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно, лише у разі відмови державного реєстратора від внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав за зверненням ТОВ «Ленд Будсервіс» у позивача виникне право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Отже, суд зазначає, що позовні вимоги ТОВ «Ленд Будсервіс» про скасування прийнятих державними реєстраторами рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №31468272 від 20.09.2016 та №30806753 від 05.08.2016 є передчасними, оскільки фактично направлені на превентивний захист, що суперечить положенням статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому задоволенню не підлягають.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6400,00 грн. згідно квитанції №ПН2098456 від 09.06.2017, оригінал якої міститься у матеріалах справи (т. 1, а.с. 2).

Враховуючи задоволення судом двох вимог немайнового характеру, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3200,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Приймаючи до уваги обставини справи та враховуючи, що резолютивна частина рішення у цій справі носить зобов'язувальний характер, суд вважає за необхідне зобов'язати Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради, який є суб'єктом владних повноважень, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, з таким розрахунком, щоб суб'єкт владних повноважень мав реальну можливість виконати судове рішення у визначений законом і цим рішенням спосіб з урахуванням об'єктивних обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради скасувати реєстрацію декларації від 20.04.2016 №КС142161110257 про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво адміністративно-господарських приміщень автостоянки» (код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1220.9; ІІ категорія складності) по АДРЕСА_1, замовник: Госпрозрахункове підприємство "Магістраль" (ідентифікаційний код 32215446).

3. Зобов'язати Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради скасувати реєстрацію декларації від 13.09.2016 №КС142162572104 про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво адміністративно-побутової будівлі по бульвару Олександрійський, 95-Б в м. Біла Церква Київської області» (код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1220.9; ІІ категорія складності), замовник: Госпрозрахункове підприємство "Магістраль" (ідентифікаційний код 32215446).

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ленд Будсервіс" (ідентифікаційний код 40781575, місцезнаходження: 09117, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Відділу державного архітектурного контролю Білоцерківської міської ради (місцезнаходження: 09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14а).

6.Зобов'язати Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Білоцерківської міської ради подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дати набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.