Постанова № 70657743, 27.11.2017, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2017 р. справа № 809/1500/17

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Григорука О.Б.,

при секретарі Арабчук В.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства "ПМК-7" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства "ПМК-7" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник на підставі постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі №809/1738/16. Вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не призвели до погашення боргу. У зв'язку із цим контролюючий орган звернувся до суду з позовною вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна приватного підприємства "ПМК-7", що перебуває у податковій заставі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся судом. Документи, які надсилалися відповідачу повернулися до суду з відміткою УДППЗ "Укрпошта" - "за закінченням терміну зберігання" (а.с.47-49), хоча виклик здійснювався за адресою, зазначеною згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.10-14). Згідно правил частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, - судом продовжено розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "ПМК-7" відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, зареєстроване, як юридична особа та взяте на облік, як платник податків 21.01.1997 (а.с.10-14).

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в сумі 2304138,48 грн.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Положенням пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідачем не погашено податковий борг в розмірі 2304138,48 грн., на суму якого позивач просить отримати дозвіл на його погашення за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі згідно актів опису майна № 35 від 07.10.2015 та № 149 від 23.11.2016 (а.с.24, 25).

Податковий борг виник за наслідками несплати узгоджених податкових зобов'язань за платежами податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість, штрафних санкцій та пені, стягнутих за судовим рішенням. Зокрема, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 у справі №809/1738/16, яка набрала законної сили, з приватного підприємства "ПМК-7" стягнуто податковий борг в розмірі 2304256,24 грн. (а.с.19-20).

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідачем не сплачено у встановлені строки податковий борг, а судове рішення про стягнення суми вказаного податкового боргу з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить не виконане.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобовязання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом утворює податковий борг.

У відповідності до пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (підпункт 89.1.1, 89.1.2 вказаної статті Кодексу).

Відповідно пункту 89.2 зазначеної статті Податкового кодексу України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Пунктом 89.3 статті 89 зазначеного Кодексу встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим керуючим на підставі рішення начальника Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську №21937/10/09-15-23-150/9013 від 07.10.2015 про опис майна у податкову заставу платника податків складено акти опису майна платника податків приватного підприємства "ПМК-7" № 35 від 07.10.2015 на суму 38996,12 грн. та № 149 від 23.11.2016 (а.с.23-25).

Також, судом встановлено, що кошти на рахунках приватного підприємства "ПМК-7" у фінансових установах відсутні, що підтверджується інформацією, наданою позивачем, зокрема копіями інкасованих доручень (розпоряджень) від 02.03.2017 №166, 167, 168, 169, від 22.09.2017 №331 з відповідними відмітками фінансових установ про їх повернення без виконання (а.с.26-30).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, основними умовами для звернення до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків є наявність податкового боргу, відсутність коштів у платника податків, що перебувають у його власності та перебування майна платника податків у податковій заставі.

Згідно абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Враховуючи, що податковий борг у сумі 2304138,48 грн. відповідачем не погашено, його стягнення з рахунків відповідача та за рахунок його готівки не відбулося, суд приходить до висновку про наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 2304138,48 грн. за рахунок майна відповідача, що знаходиться в податковій заставі, в межах суми податкового боргу.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Надати Головному управлінню ДФС в Івано-Франківській області дозвіл на погашення податкового боргу в розмірі 2304138 (два мільйони триста чотири тисячі сто тридцять вісім) грн. 48 коп., за рахунок майна приватного підприємства "ПМК-7" (код 19390601), що перебуває у податковій заставі згідно актів опису майна № 35 від 07.10.2015 та № 149 від 23.11.2016, в межах суми боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Григорук О.Б.

Постанова складена в повному обсязі 01.12.2017.