Ухвала суду № 70657707, 27.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Конишева О.В.

суддів Калашник Ю.В., Прасова О.О.

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Генеральної прокуратури України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3

Запорізької області

про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася ненаданні відповіді по суті мого звернення до Генерального Прокурора України від 16.06.2017, невиконанні Генеральним прокурором України своїх повноважень, які надані йому Конституцією України при розгляді мого звернення;

- визнати незаконними дії відповідача, яка виразилися в ненаданні мені відповіді на моє звернення від 17 жовтня 2017 року

- стягнути на мою користь з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн.

Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні надав клопотання про закриття провадження у справі та зазначив, що звернення позивача стосувалися питань досудового розслідування кримінальних проваджень, містили в собі повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень. Відповідно до ст. ст. 36, 40 КПК України прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у процесуальній діяльності. Оскарження їх дій та рішень прокурору вищого рівня, крім недотримання розумних строків, чинним законодавством не передбачено.

Дії, рішення та бездіяльність слідчого і процесуального прокурора у кримінальному провадженні оскаржуються до слідчого судді (ст. ст. 303-307 КПК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо ненадання відповідей на вказані звернення не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач в судовому засіданні проти заявленого клопотання заперечив.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що клопотання відповідача та третьої особи підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 16.06.2017, про що відповідач не заперечував. Відповідно до тексту зазначеної заяви позивач просив вважати цю заяву повідомленням про злочини в органах прокуратути, які кваліфікуються за ст.364 КК України та внести відомості про це в ЄРДР та розпочати досудове слідство.

29.06.2017 відповідачем був направлений позивачу лист №17/7 (в матеріалах справи міститься доказ відправлення, а саме відомості до реєстру кореспонденції №593 від 29.06.2017) в якому зазначено, про необхідність організації розгляду звернення позивача відповідно до вимог чинного кримінально процесуального законодавства та про результати повідомити заявника в установленому законом порядку. Лист відповідача від 29.06.2017 №17/7 був також направлений до ОСОБА_3 Запорізької області.

Щодо отримання зазначеного листа від відповідача позивач не заперечував.

14.07.2017 №17/2-4087-02 Прокуратура Запорізької області надала відповідь позивачу на заяву позивача від 16.06.2017, зміст якої, з огляду на компетенцію відповідача і наявну у нього інформацію, на переконання суду, стосується порушених у заяві питань.

Враховуючи те, що скарга позивача від 16.06.2017 стосується дії чи бездіяльності органів дізнання та прокуратури під час досудового розслідування, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до управлінської сфери.

Дії, рішення та бездіяльність слідчого і процесуального прокурора у кримінальному провадженні оскаржуються до слідчого судді відповідно до норм ст.ст.303-307 Кримінально процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював в своїх рішеннях позицію щодо юрисдикції спорів, пов'язаних з оскарженням рішень, дій та бездіяльності органів та посадових осіб під час розслідування кримінальних справ, вирішення заяв і повідомлень про злочин.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 п. п. 4.2 п. 4 рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 № 6-рп/2001 кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості та не належить до управлінської сфери.

Згідно із змістом пп. 4.3 п. 4 рішення Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ. До того ж імперативний припис пункту 3 статті 17 КАС України виключає юрисдикцію адміністративних судів щодо розгляду справ, які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що звернення до Генерального прокурора України від 16.06.2017 не розглядалося і не може бути розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», так як із змісту заяви позивача від16.06.2017 чітко зрозуміло, що це не є публічно-правовий спір.

Отже, до таких скарг КАСУ не може бути застосований в силу п.3ст.17 КАСУ, а, натомість, підлягають застосуванню норми Кримінально процесуального Кодексу України. Згідно із цією статтею, дії прокурора можуть бути оскаржені до суду, який здійснює розгляд кримінальних справ.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 165, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача та третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині визнання незаконної бездіяльності відповідача, яка виразилася в ненаданні відповіді по суті звернення позивача до Генерального прокурора України від 16.06.2017, невиконання Генеральним прокурором України своїх повноважень які надані йому Конституцією України при розгляді звернення позивача.

В іншій частині клопотання відмовити.

Роз’яснити позивачу, що розгляд таких справ відбувається у загальних місцевих судах відповідно до Кримінально процесуального Кодексу України.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Конишева

Суддя Ю.В.Калашник

Суддя О.О. Прасов