Постанова № 70657480, 27.11.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Конишева О.В.

суддів Калашник Ю.В., Прасова О.О.

за участю секретаря судового засідання Бойко К.О.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Генеральної прокуратури України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3

Запорізької області

про визнання незаконними дій та бездіяльності відповідача,

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Генеральної прокуратури України (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_3 Запорізької області (далі – третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати незаконними дії відповідача, яка виразилися в ненаданні позивачу відповіді на звернення від 17 жовтня 2017 року

- стягнути на користь позивача з відповідача відшкодування моральної шкоди в сумі 30 000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, зокрема зазначив, що Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур. Отже, звернення позивача було направлено до Генерального прокурора, як до вищого органу прокуратури. Проте, позивачу було повідомлено про те, що його заяву направлено на розгляд саме в той орган прокуратури на бездіяльність якого він скаржився. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначив, що відповідно до п. 3.6 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчинені правопорушення, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 03.12.2012 № 125, заяви та повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення, що віднесені до підслідності органів прокуратури та надійшли на розгляд до Генеральної прокуратури України, керівникам підрозділів апаратів направляються для організації досудового розслідування з дотриманням територіального принципу до прокуратури відповідного рівня. Також п. 2.6. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17.08.2013, передбачено, що облік кримінальних правопорушень проводиться за територіальним принципом його вчинення.

Враховуючи вищевикладене, заяву позивача від 16.06.2017 листом Генеральної прокуратури України від 29.06.2017 № 17/7-р направлено до прокуратури Запорізької області для розгляду в порядку ст. 214 КПК України, про що заявника було повідомлено належним чином.

Крім того, позивач звернувся до Генеральної прокуратури України зі скаргою від 17.10.2017 щодо стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, можливого вчинення кримінальних правопорушень та з інших питань. Оскільки досудове розслідування у наведених заявником кримінальних провадженнях здійснюється правоохоронними органами Запорізької області, вказане звернення, відповідно до територіальної юрисдикції, листом Генеральної прокуратури України від 24.10.2017 № 04/2/3-р-17 було скеровано до прокуратури Запорізької області для розгляду та вжиття за наявності підстав заходів реагування. На підставі викладеного, в задоволені адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, з підстав викладених в письмових запереченнях, погодився з запереченнями відповідача вважає їх обґрунтованим та в задоволені адміністративного позову просить відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо предмету спору, суд зазначає наступне.

У зверненні позивача від 24.10.2017 були порушені окремі питання щодо стану розслідування злочинів проти позивача та питання притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб за неналежне виконання свої службових обов’язків.

Тобто звернення не стосується заяви про злочин та скарги на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень під час досудового розслідування, яке за своєю правовою природою повинно розглядатися в порядку Кримінально процесуального кодексу України, тому суд дослідив та надав оцінку доказам в межах заявлених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Генеральної прокуратури України зі скаргою від 17.10.2017 щодо стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях, просив вжити термінових заходів по відновленню порушених прав, порушити дисциплінарне провадження щодо робітника прокуратури за неналежне виконання службових обов’язків та інше.

24.10.2017 відповідачем був направлений позивачу лист №04/2/3-р-17(в матеріалах справи міститься доказ відправлення, а саме відомості до реєстру кореспонденції №942 від 25.10.2017) в якому зазначено, що нагляд з порушених у зверненні питань здійснюється прокуратурою Запорізької області та доручив організувати розгляд викладених фактів та повідомити позивача про результати відповідно до Закону України «Про звернення громадян»

Лист відповідача від 24.10.2017 №04/2/3-р-17 був направлений до ОСОБА_3 Запорізької області. Відповідь, на момент звернення до суду позивача, третьою особою суду надана не була. Враховуючи те, що предметом розгляду у даній справі є саме незаконні дії відповідача, які виразилися в ненаданні йому відповіді на звернення від 17 жовтня 2017 року, тому суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем дії або бездіяльність третьої особи не оскаржувалися, тому і оцінка їм під час судового розгляду справи не надавалася.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/69) врегульовано відносини щодо звернень громадян, порядок та строки розгляду звернень.

Згідно із ст. 1 цього Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян,підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Як визначено у ст. 3 цього Закону, заява - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Згідно із ст. 15 Закону №393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ч. 1). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки (ч. 3). Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ч. 4).

Згідно із ст. 19 Закону №393/96 органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, серед іншого, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Аналогічні вимоги щодо об'єктивного, всебічного і своєчасного розгляду звернень, перевірки викладених у них фактів, прийняття рішень відповідно до чинного законодавства, визначені у п. 1.5 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 27.12.2014 №9 гн, п. 1.2 наказу Генерального прокурора України від 30.12.2015 №430 "Про організацію діяльності органів прокуратури України з особистого прийому, розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації".

Згідно із ст. 20 Закону №393/96 звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Як вбачається із встановлених судом фактичних обставин цієї справи, відповідач розглянув звернення позивача від 17.10.2017 і надав на неї письмову відповідь від 24.10.2017 №04/2/3-р-17 , у строк встановлений ст. 20 Закону №393/96 зміст якої, з огляду на компетенцію відповідача і наявну у нього інформацію, на переконання суду стосується порушених у заяві питань.

Щодо повноти відповіді відповідача від 24.10.2017 №04/2/3-р-17 суд зазначає наступне.

Згідно п.4 пп.4.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України звернення, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), управлінням організації прийому громадян та розгляду звернень надсилаються до підпорядкованих прокуратур для вирішення.

Враховуючи, що доказів про те, що позивач звертався до відповідача з аналогічним зверненням, з тими самими вимогами суду надані не булу, тому суд вважає таке звернення первинним, відповідно дії відповідача щодо надіслання даного звернення до підпорядкованої прокуратури для вирішення і надання повної відповіді є таким, що відповідають нормам п.4 пп.4.3 Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії Генеральної прокурори України є законними, а надання повної відповіді на звернення позивача було скеровано за належністю, що відповідає нормам Закону України «Про звернення громадян» та Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, відповідно позов задоволенню не підлягає.

У зв’язку із висновком суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог щодо вимоги про стягнення моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити .

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Конишева

Суддя Ю.В.Калашник

Суддя О.О. Прасов