Рішення № 70657152, 01.12.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

з участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 23 серпня 2017 року пред'явила до суду позов до відповідача ОСОБА_2 про стягнення в її користь аліментів на їх неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначені позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 2011 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 06 червня 2017 року. Дитина має важке захворювання, проживає разом із нею та перебуває повністю на її утриманні. Відповідач добровільно обов’язку з утримання дитини не виконує, тому ОСОБА_3 просила стягнути з нього аліменти у розмірі 3000 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред’явлення позову і до досягнення повноліття.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в позові, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, пояснив, що він ніде не працює, хворіє, проживає з матір’ю ОСОБА_5, яка на даний час також ніяких доходів не має, крім того, він здійснює догляд за своєю бабцею вкрай похилого віку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Тому згідний на стягнення з нього аліментів у розмірі 700 гривень, щомісячно.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

З 03 березня 2011 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 червня 2017 року.

Від даного шлюбу у сторін є малолітня дитина – дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ИД № 260028 від 28 березня 2017 року, виданим повторно Тернопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у тернопільській області.

Як убачається з витягу з медичної карти № 3037, виданого ІІ педіатричним відділенням Тернопільської обласної дитячої лікарні, ОСОБА_4 встановлено діагноз: цукровий діабет І тип, високий глікемічний контроль, вперше виявлений. У зв’язку з зазначеним захворюванням є дитиною-інвалідом підгрупи А.

Інвалідність дитини підтверджена також і довідками, виданими 29 листопада 2017 року лікарем амбулаторії «Загальна практика – сімейна медицина» Тернопільської центральної районної лікарні. У зв’язку з зазначеним захворюванням ОСОБА_4 потребує постійного лікування та обстеження.

Дитина проживає разом із позивачем за адресою: сел. В.Березовиця Тернопільського району, вул. Дубрівська, 21, що підтверджується довідкою від 15 серпня 2017 року № 5259, виданою виконавчим комітетом Великоберезовицької селищної ради.

Відповідач проживає та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3. Разом із ним зареєстрована та проживає ОСОБА_5 Зазначене підтверджується актом ДП «Фаворит-2» від 29 листопада 2017 року.

З наданої відповідачем копії трудової книжки вбачається, що 01 жовтня 2011 року він звільнений з роботи за власним бажанням, після чого записи про роботу відсутні.

Відповідно до довідки № 176 від 05 квітня 2017 року, виданої Кобзарівською сільською радою Зборівського району Тернопільської області, ОСОБА_2 ніде не працює з 29 січня 2015 року та здійснює догляд за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Також, довідками Управління праці та соціального захисту населення Зборівської РДА № 03-20/601 та № 07-05/173 від 31 березня 2017 року підтверджено, що ОСОБА_2 отримує компенсаційну виплату працездатній особі, що не працює і здійснює догляд за інвалідом І групи або особою похилого віку, що досягла 80 років, починаючи з 29 січня 2015 року, в тому числі за період з жовтня по листопад 2016 року в розмірі 25 гривень на місяць, з грудня 2016 року по лютий 2017 року – 25,99 гривень, та у березні 2017 року – 26,94 гривень. Інших видів допомог не отримує.

Як убачається зі свідоцтва про хворобу № 833/11 від 24 вересня 1998 року, ОСОБА_2 в силу встановленого діагнозу непридатний до військової служби у мирний час, обмежено здатний у військовий час.

Сторони не подавали жодних доказів щодо наявності у відповідача рухомого та нерухомого майна, а також не зазначалось про складнощі їх подання, і клопотань про їх витребування заявлено не було, хоч судом неодноразово роз’яснювалось сторонам право на заявлення таких клопотань.

Разом з тим, позивач у поданій суду письмовій заяві 01 грудня 2017 року вказала, що у власності відповідача є 1/2 частина квартири по вул. Лучаківського, 3/2 в м. Тернополі, чого відповідача у судовому засіданні не заперечив.

Судом не встановлено жодних доказів про те, що відповідач за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків із утримання неповнолітньої дитини.

Так, відповідач стверджуючи, що має ряд захворювань, у зв’язку з якими змушений лікуватись, не надав жодної медичної довідки на підтвердження його стану здоров’я та необхідність лікування на даний час. Довідка про непридатність до військової служби, видана у 1998 році, не є підтвердженням дійсного стану здоров’я відповідача на час розгляду справи.

За вказаних обставин судом установлено, що наявні передбачені законом підстави для стягнення з нього аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З урахуванням зазначених вище вимог закону, наявні підстави для визначення розміру аліментів відповідно до ст. 184 СК України у твердій грошовій сумі, оскільки судом не здобуто доказів того, що відповідач офіційно працевлаштований.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню, суд враховує визначені ст. 182 СК України обставини, зокрема бере до уваги стан здоров’я дитини, яка є інвалідом, стан здоров’я відповідача, який жодних доказів із цього приводу, актуальних станом на час розгляду справи, не надав, його матеріальне становище, зокрема те, що він не працює, здійснює догляд за особою похилого віку, відсутність на його утриманні інших дітей, непрацездатних батьків (зокрема, відповідач не надав жодних доказів про те, що його мати ОСОБА_5, з якою він проживає, є непрацездатною особою), суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_3 підлягає до часткового задоволення шляхом стягнення в її користь із відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень, щомісячно, до досягнення нею повноліття.

Суд вважає необгрунтованим визначений позивачем розмір аліментів у сумі 3000 гривень. При цьому суд врахував, що дитина сторін дійсно є інвалідом і потребує лікування. Разом з тим, наданий позивачем розрахунок щомісячних витрат на дитину в розмірі 1600 гривень не узгоджується із зазначеною нею вартістю медичних препаратів для лікування та діагностики. Крім того, дітям-інвалідам відповідно до закону призначається державна допомога. Однак, на пропозицію суду надати довідку про розмір такої допомоги, представником позивача жодних доказів із цього приводу не надано, про будь які складнощі їх отримання не повідомлено, клопотань про їх витребування не заявлено. Обов’язок з утримання дитини покладається на обох батьків – як відповідача, так і позивача. Більше того, витрати на дитину, викликані особливими обставинами (в тому числі хворобою), є додатковими витратами на дитину, які відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України є відмінними від аліментів, і позивач не позбавлена права звертатись до суду з вимогами про їх стягнення в разі понесення чи необхідності понесення таких витрат.

За таких обставин обґрунтованим розміром аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, є 1000 гривень, щомісячно.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються з дня пред’явлення позову. Позов пред’явлено 21 червня 2017 року.

Також згідно з ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів підлягатиме індексації відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць слід допустити до негайного виконання.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 180 – 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, 294, 296, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1, не працює) у користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_7, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2) аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, щомісячно, з подальшою індексацією розміру аліментів, починаючи з 23 серпня 2017 року, до досягнення дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 640 (шістсот сорок) гривень судового збору в дохід держави.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 аліментів у межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.