Ухвала суду № 70657003, 13.11.2017, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/6067/17

ун. № 759/16929/17

У Х В А Л А

13 листопада 2017 року суддя Святошинського районного суду м. Києва П'ятничук І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам №12», ОСОБА_2 про поновлення на роботі, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2017 р. до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам №12», ОСОБА_2 про поновлення на роботі, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в справі встановлено, що, згідно вимог ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 119 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач, окрім вимог про поновлення на роботі, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу також просить стягнути з відповідача моральну шкоду.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб . (що становить 640,00 грн.)

Приймаючи до уваги викладені обставини, позивачу слід сплатити судовий збір за вимоги про відшкодування моральної шкоди, врахувавши при цьому зарахування коштів до державного бюджету та надати оригінал квитанції.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом з тим, позивачем у позовній заяві не зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, у якому розмірі позивачем визначено моральну шкоду та не зазначено доказів у підтвердження моральної шкоди.

Виходячи з положень ст. 121 ЦПК України, якщо позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст.119 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсам №12», ОСОБА_2 про поновлення на роботі, відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що в разі не виправлення зазначених недоліків в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і повернена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя