Рішення № 70656979, 08.11.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 759/12298/16-ц

Категорія 24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

08 листопада 2017 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Батрин О.В.

при секретарі Мотрич В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа ПрАТ «СК «Скайд» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Заява мотивована тим, що 2 жовтня 2015 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача, який керував автомобілем SKODA, номерний знак НОМЕР_1 та позивача, який керував автомобілем Daewoo, номерний знак НОМЕР_2, у результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень на суму 36 344 грн. 26 коп. За порушення Правил дорожнього руху України постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Тому, позивач звернувся з цим позовом до суду та просив стягнути з відповідача на його користь 36 344 грн. 26 коп. завданої майнової шкоди, а також збитки: 198 грн. за відправлення телеграм, 290 грн. за транспортування автомобіля.

Представник позивача до судового засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач та представник третьої особи до судового засідання не з'явились з невідомих причин. Тому, суд розглянув справу у відсутність сторін в порядку заочного провадження, оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, 2 жовтня 2015 року у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю відповідача ОСОБА_2, який керував автомобілем SKODA, номерний знак НОМЕР_1 та позивача ОСОБА_1, який керував автомобілем Daewoo, номерний знак НОМЕР_2, у результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень (а.с. 6).

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 7-8).

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 99/2-16 від 25 лютого 2016 року вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу, складає 36 344 грн. 26 (а.с. 10-28).

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Скайд» (а.с. 9).

У виконання положень позивач повідомив страхову компанію про страховий випадок, надав заяву про виплату страхового відшкодування та необхідні документи для цього.

Проте, третя особа до цих пір страхове відшкодування позивачу не виплатила.

Згідно з с. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування завданої потерпілому шкоди страховиком, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземних транспортних засобів особою, яка завдала шкоди.

За змістом вказаного Закону настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на наведене сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України). Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч. 2 ст. 14 ЦК України).

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з ч. 1 та 4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на внаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Тому потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Вказане стверджується правовою позицією, висловленою Верховним судом України у справі 6-2808цс15.

Враховуючи вибір позивача суд дійшов висновку про стягнення завданої шкоди у розмірі 36 344 грн. 26 коп. з відповідача, а не зі страховика - третьої особи.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків, що полягають у стягненні 198 грн. за відправлення телеграм для явки на автотоварознавче дослідження щодо оцінки майнової шкоди (а.с. 41-42), 290 грн. за транспортування автомобіля (а.с. 31).

Всього з відповідача підлягає стягненню 36 832 грн. 26 коп. (36 344 грн. 26 коп. + 198 грн. + 290 грн.)

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп. (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. 1166, 1192 ЦК України та ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 88, 224-228 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Скайд» про стягнення майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 36 832 грн. 26 коп. у відшкодування майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 551 грн. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.В.Батрин