Ухвала суду № 70654750, 01.12.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"01" грудня 2017 р. Справа № 918/362/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

розглянувши апеляційну скаргу ГУ ДФС у Рівненській області на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року у справі №918/362/16

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)"

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське зернопереробне підприємство "СТОДОЛА"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року у справі №918/362/16 за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рівненський насіннєвий завод (Євронасіння)" до боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського зернопереробного підприємства "Стодола" про визнання банкрутом, серед іншого, було відмовлено в задоволенні заяви ГУ ДФС у Рівненській області про долучення кредиторських вимог по справі №918/362/16 на суму 63444,72 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ГУ ДФС у Рівненській області звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити ГУ ДФС у Рівненській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги, скасувати ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року по справі №918/362/16 в частині не визнання вимоги кредитора ГУ ДФС у Рівненській області до боржника ТОВ сільськогосподарського зернопереробного підприємства "Стодола" та прийняти нове рішення, яким визнати вимоги кредитора ГУ ДФС у Рівненській області до боржника ТОВ сільськогосподарського зернопереробного підприємства "Стодола" в сумі 63444,72 грн.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали апеляційної скарги (вх.№3683/17 від 30 листопада 2017 року) дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню заявникові виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору.

Водночас, в апеляційній скарзі ГУ ДФС у Рівненській області посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог виконання кошторисів бюджетних установ", Інструкцію щодо застосування кодів економічної класифікації видатків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2012 року №333 та на статтю 8 Закону України "Про судовий збір" просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Статтею 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 3 листа Вищого господарського суду України від 12 листопада 2015 року, №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII)" за змістом положень статті 8 Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Частиною 1 статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 2 статті 43 ГПК України ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Однак, до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що майновий стан апелянта перешкоджає сплаті ним судового збору.

Також суд звертає увагу, що скаржником не наведено та не надано будь - яких доказів на підтвердження обставин того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

Крім того, закріплене статтею 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком.

Оскільки клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги в силу статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтоване та не підтверджене належними та допустимими доказами колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду відмовляє у його задоволенні.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга ГУ ДФС у Рівненській області не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктом 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ГУ ДФС у Рівненській області про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу ГУ ДФС у Рівненській області (вх.№3683/17 від 30 листопада 2017 року) на ухвалу господарського суду Рівненської області від 14 листопада 2017 року у справі №918/362/16 - повернути заявнику.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 6-ти аркушах, в тому числі конверт.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.